Рішення № 22357729, 30.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2012 р.Справа № 5013/101/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Кременчуцького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі

- Світловодської міської ради Кіровоградської області (позивач 1), Кіровоградська область, м. Світловодськ

- Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області (позивач 2), м. Черкаси

до відповідача: малого приватного підприємства "Лад", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 14758,80 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури - помічник Кременчуцького міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури Зубченко В.М., посвідчення № 23 від 20.12.2011;

від позивача 1 - участі не приймали;

від позивача 2 - участі не приймали;

від відповідача - Потеряйко М.М. директор;

ОСОБА_1, довіреність від 17.02.2012 № 1.

Кременчуцький міжрайонний екологічний прокурор звернувся до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Світловодської міської ради та Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області про стягнення з малого приватного підприємства "Лад" збитків, завданих рибному господарству України внаслідок незаконного вилову риби в сумі 14758,80 грн.

Позивачі заявлену прокурором в їх інтересах позовну заяву підтримали в повному обсязі, про що зазначили письмово (том 1 а.с. 47 - 48, 141).

В матеріалах справи наявне клопотання, направлене позивачем 2 до минулого судового засідання про розгляд справи без участі представника.

Позивач 1 участі уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки не повідомив.

Позивачі повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (том 1 а.с. 133, 134)

Відповідач позовні вимоги заперечив, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 25.02.2012 (том 1 а.с. 29 - 31).

Крім того, відповідачем подано клопотання від 05.03.2012 про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України (том 1 а.с. 122 - 123).

В судовому засіданні присутній помічник прокурора позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Перевіркою, проведеною Кременчуцькою міжрайонною екологічною прокуратурою встановлено, що 15.10.2010 на Кременчуцькому водосховищі в районі м. Світловодськ Кіровоградської області на рибоприймальному пункті Малого приватного підприємства "Лад", директором якого є Потеряйко М.М., виявлено порушення пункту 6.1.1 Правил промислового рибальства, а саме перевищення обсягу вилову виділеної квоти по сому на 23 кг (7 шт. сома).

За результатами перевірки складено:

- акт перевірки приймального пункту судна МПП "Лад" від 15.10.2010;

- акт виявлення та вилучення від 15.10.2010, згідно якого у Потеряйко М.М. вилучено свіжовиловлену рибу сома в кількості 7 шт вагою 23 кг та здано на РПП КСРП ТОВ "Дніпровське" згідно квитанції № 751;

- протокол про адміністративне правопорушення від 15.10.2010 № 025210, стосовно порушення директором МПП "Лад" Потеряйко М.М. вимоги п. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вказані документи підписані директором МПП "Лад" Потеряйко М.М.

Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області відповідно до Методики розрахунків збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів", затвердженої спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004 за № 248/273, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1446/10045, проведено розрахунок розміру збитків, нанесених рибному господарству Кременчуцького водосховища внаслідок порушень правил промислового рибальства.

Згідно розрахунку збитки склали 14758,80 грн.

Малому приватному підприємству "Лад" 10.12.2010 направлено вимогу на відшкодування збитків, заподіяних незаконним вилученням водних живих ресурсів, яка отримана відповідачем 14.12.2010 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з тим, що збитки відповідачем не сплачені, прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду.

Відповідачем подано клопотання від 05.03.2012 про припинення провадження у даній справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду у господарських судах України.

Відповідач у поданому клопотанні зазначає, що нарахована сума збитків є адміністративно-господарською санкцією, застосованою органом, уповноваженим державою здійснювати державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, а також підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, в розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, тому даний спір відноситься до компетенції адміністративного суду.

При розгляді даного клопотання господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 6 даної Постанови зазначено, що за правилами господарського судочинства мають розглядатися справи зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в тому числі за позовами спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні, згідно статті 2 вказаного закону, регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно статті 5 Закону, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Тваринний світ, як зазначено у преамбулі Закону України "Про тваринний світ" є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Згідно статті 3 Закону України "Про тваринний світ" риби є об'єктами тваринного світу.

З огляду на зазначене, господарський суд враховує, що даний позов пред'явлено зі спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, відтак дана справа підвідомча господарському суду та підстави для задоволення клопотання відповідача та припинення провадження у справі відсутні.

При вирішенні даного спору господарським судом враховано наступне.

Наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 № 33 затверджено Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України (надалі - Правила), які визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України.

Район дії цих Правил, згідно пункту 3, поширюється на рибогосподарські водні об'єкти України та їх водоохоронні зони, за винятком водних об'єктів згідно переліку, до якого Кременчуцьке водосходище не включено.

Згідно пункту 4 Правил контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.

Пунктом 5 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого Постановою КМУ від 28.08.1996 № 1192, відповідно до якого затверджені Правила, спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, що здійснюють управління у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, є Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях.

Правонаступником Мінрибгоспу є Державний комітет рибного господарства України (Указ Президента України від 25.07.1997 № 691/97), правонаступником якого є Державне агентство рибного господарства України (Указ Президента України від 16.04.2011 № 484/2011).

Постановою КМУ від 07.12.2011№ 1263 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства рибного господарства, реорганізувавши шляхом перетворення юридичні особи, які належать до сфери управління Агентства, за переліком згідно з додатком у тому числі Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області.

Згідно з підпунктом 1 пункту "а" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а підпунктом 1 пункту "б" частини першої цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Окрім цього, повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища також встановлені в статтях 15, 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції яких, поряд з іншими функціями, віднесено здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, координацію діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Таким чином, звернення місцевих рад до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, не суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України та інших чинних нормативних актів (Лист Вищого господарського суду від 01.01.2009 "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища").

Крім того, згідно інформації наданої Світловодським управлінням державної казначейської служби України в Кіровоградській області від 22.03.2012 № 02-25/386, отримувачем коштів від стягнення збитків, завданих рибному господарству України внаслідок незаконного вилову риби є фінансове управління Світловодського міськвиконкому (том 1 а.с. 136).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5.1 Правил, промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони.

У пункті 6.1.1 Правил зазначено, що при здійсненні промислу водних живих ресурсів користувачі зобов'язані здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів.

Згідно з Наказом Державного комітету рибного господарства України від 21.12.2009 № 550 "Про розподіл лімітів на квоти спеціального використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2010 році" приватному малому підприємству "Лад" 25.12.2009 виділена квота на 2010 рік для здійснення промислу у Кременчуцькому водосховищі різних видів водних живих ресурсів, у тому числі на вид риби сома у розмірі 0,1 тонни, що підтверджується повідомленням № 17К-44 (том 1 а.с. 61 - 64).

Згідно пункту 6.6 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 № 623/404 (далі - Інструкція), користувачі зобов'язані подавати звіт про обсяги вилучення риби та інших водних живих ресурсів до органу, який зареєстрував талони, у встановлені строки (додаток 15), щомісяця до 5-го числа місяця, наступного за звітним, - органу рибоохорони, який зареєстрував відповідний талон або видав дозвіл для здійснення лову в межах виділеної квоти або без квотування, щоденно оперативну інформацію - органу рибоохорони, який зареєстрував талон та видав відповідний дозвіл, або до штабу путини за його наявності при здійсненні промислу риби та інших водних живих ресурсів у межах загального ліміту або в межах частини загального ліміту.

Начальником Держрибоохорони у Черкаській області 04.02.2010 видано розпорядження № 3 "Щодо надання звітності до органів рибоохорони", в якому зокрема зазначено про необхідність подання рибодобувними організаціями до іхтіологічного відділу Держрибоохорони у Черкаській області в телефонному режимі оперативої інформації щодо обсягів вилову риби щодня, щодекадно та щомісяця.

Згідно оперативної інформації щодо обсягів вилову риби станом на 10.10.2010, наданої позивачем та не запереченої відповідачем, освоєння відповідачем виділеної квоти по сому становило 89,5%.

Як вбачається з Журналу оліку прийнятих риби та інших водних живих ресурсів № 77, оригінал якого оглянуто в судових засіданнях, відповідачем після 10.10.2010 до 15.10.2010 риба сома не виловлювалась, тобто підприємство станом на 15.10.2010 мало залишок по квоті на вилов сома - 10,5 кг.

При перевірці 15.10.2010 на рибоприймальному пункті фактично знаходилось 886,5 кг риби, у тому числі 33,5 кг риби сома, із яких обліковано 10,5 кг.

Тому за результатами перевірки вилучено у відповідача свіжовиловленої риби сома в кількості 7 шт вагою 23 кг, що як зазначає прокурор та позивач є порушенням пункту 6.1.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, тобто перевищення обсягу вилучення виділеної відповідачу квоти водних живих ресурсів на 23 кг.

Саме порушення пункту 6.1.1 Правил зафіксовано в матеріалах перевірки.

В запереченнях прокурора на відзив відповідача (том 2 а.с. 1 - 3), прокурор також вказує на порушення відповідачем пункту 6.1.3 Правил та пункту 6.4 Інструкції.

Так, при здійсненні промислу водних живих ресурсів користувач зобов'язаний згідно пункту 6.1.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України вести на кожному приймальному пункті, приймальному судні журнали з обліку прийнятих та реалізованих водних живих ресурсів.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів від 11.11.2005 № 623/404", улов риби та інших водних живих ресурсів оприбутковується на рибоприймальному судні або здається на рибоприймальний пункт чи рибопереробне судно та оформляється квитанцією.

Тобто, як зазначає прокурор, вся риба, яка привозиться на рибоприймальний пункт повинна бути належним чином проведена по відповідному журналу та бути облікована, що відповідачем зроблено не було, що є також порушенням правил промислового рибальства.

Поряд з тим, розрахунок збитків, проведено на підставі матеріалів перевірки, зокрема, за порушення пункту 6.1.1 Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

У п. 1.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", зазначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Разом з тим, згідно з п. 1.3 даного роз'яснення розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відповідальність у вигляді відшкодування шкоди може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Доведення вини відповідача прокурор при поданні позову підтверджував постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.12.2010.

Поряд з тим, в ході розгляду справи з'ясувалось, що дана постанова скасована постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 27.01.2010 (том 1 а.с. 33, 34).

Як зазначає прокурор у запереченні на відзив, апеляційний суд Кіровоградської області закрив провадження у справі у зв'язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП, не у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, тобто не можна вказувати на те, що вину Потеряйка М.М. не доведено, а факт вчинення правопорушення не мав місця.

За даних обставин господарським суд виходить з наступного.

Відповідачем надано для огляду в судовому засіданні Журнал обліку прийнятих риби та інших водних живих ресурсів № 77, копія якого долучена до матеріалів справи (том 2 а.с. 29 - 92), згідно даних якого обсяг вилученої риби сома складав за один улов (не з кожним уловом) - від 1 до 12 кг, в переважній більшості випадків 2 - 4 кг.

Станом на 15.10.2010 мале приватне підприємство "Лад" мало залишок по квоті риби сома - 10,5 кг.

Тобто, 15.10.2010 при вилові риби, підприємство відповідача мало достатній залишок по невикористаній квоті на рибу сома.

У листі Держрибоохорона у Черкаській області від 11.01.2011 № 8/05, адресованого відповідачу зазначено та підтверджено представником позивача 2 в судовому засіданні 29.02.2012, що директору МПП "Лад" необхідно було ще у вересні місяці 2010 року (освоєння виділеної квоти по сому становило 82%) відповідно до пункту 3.6 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, подати заявку на отримання додаткової квоти на даний вид риби (том 1 а.с. 94).

Так, відповідно до пункту 3.6 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 № 623/404, заяву щодо виділення додаткових (до попередньо виділених) квот користувачу протягом поточного року Укрдержрибгосп (за наявності резерву ліміту) розглядає за умови використання користувачем не менше 70 відсотків отриманої квоти та в разі прилову інших видів риб або організації промислу видів, не передбачених основною квотою (додаток 2). Повідомлення про виділення додаткової квоти або відмову в її виділенні Укрдержрибгосп після одержання відповідної заявки в тижневий термін доводить до відома користувача, органу рибоохорони, у зоні діяльності якого користувач здійснює лов.

Тобто, даний пункт Інструкції встановлює обмеження - використання 70 відсотків отриманої квоти для подачі та розгляду заявки користувача щодо виділення додаткової квоти та не встановлює обов'язок користувача отримати додаткову квоту за умови її неповного використання та обмеження у здійсненні промислу.

Таким чином, відповідач 15.10.2010 при здійсненні вилову риби, враховуючи попередні показники вилови риби сома в кг, мав достатній залишок по невикористаній квоті - 10,5 кг та відсутність обов'язку в даному випадку по отриманню додаткової квоти.

Крім того, згідно пункту 9.13.8 Правил, користувачам водних живих ресурсів забороняється: викидати за борт улов (у тому числі дозволених до вилову об'єктів промислу) або його частину. У таких випадках користувач зобов'язаний відшкодувати завдані збитки.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача зазначили, що не спростовано прокурором, що районний державний інспектор держрибоохорони в Черкаській області був присутній при зважуванні всього улову риби 15.10.2010 і саме при ньому вносились записи в Журнал щодо кількості виловленої риби.

В матеріалах перевірки відсутні записи інспектора стосовно порушення умов обліку виловленої риби, зафіксовано лише порушення п. 6.1.1 Правил.

За викладених обставин господарський суд приходить до висновку, що відсутні такі умови відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Відповідно до пункту 1.2 Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, на підставі якої розраховано збитки, Методика призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об'єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків (пункт 1.3 Методики).

Збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення (пункт 1.4 Методики).

Згідно третього розділу Методики, визначення заподіяних збитків підраховується послідовно.

Спочатку підраховується розмір прямих збитків у вартісному виразі, а потім збитки від утрати потомства.

Сума величин безпосередніх збитків та від утрати потомства приймається за загальний збиток, завданий рибному господарству внаслідок загибелі або незаконного вилучення водних живих ресурсів з водних об'єктів (далі - водойми).

Прямі збитки, згідно пункту 4.1.1 Методики розраховуються: для риб, водних безхребетних і водних живих ресурсів "сидячих" видів (крім водних рослин) за формулою:

п1хрхk1 n2xpxk2

N1=Z(n x p + ------------- + -------------)

100 100 , де

N1 - розмір збитків, заподіяних загибеллю особин або їх незаконним вилученням з водного середовища (грн.);

Z - вартість продукції, виготовленої з 1 кг сировини, за діючими роздрібними ринковими цінами регіону на момент проведення розрахунку збитків (грн.);

n - кількість загиблих або незаконно добутих з водойми статевозрілих особин (шт.);

p - середня маса статевозрілої особини (кг);

n1 - кількість загиблих личинок (шт.);

n2 - кількість загиблої ікри (шт.);

k1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок (у відсотках);

k2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри (у відсотках).

Збитки від втрати потомства згідно пункту 4.2.1 Методики для риб, водних безхребетних і водних живих ресурсів "сидячих" видів розраховуються за формулою:

n x Q x k x p x r x c

N2 = --------------------------- x Z

10000 , де

N2 - розмір збитків, заподіяних втратою потомства (грн);

n - кількість загиблих або незаконно добутих статевозрілих особин (шт.);

Q - середня плодючість ікринок, личинок (шт.);

k - коефіцієнт промислового повернення від ікри (личинок) (у відсотках);

p - середня маса статевозрілої особини (кг);

r - відносна частина (або доля) самок у стаді (у відсотках);

c - кратність нересту (раз);

Z - вартість продукції, виготовленої з 1 кг сировини, за діючими роздрібними ринковими цінами регіону на момент проведення розрахунку збитків (грн.).

Як вбачається з розрахунку, прямі збитки розраховано за скороченою формулою (згідно наведених у додатку 2 до Методики прикладів).

Прокурором до заперечення на відзив надано довідку за підписом начальника іхтіологічного відділу Держрибоохорони у Черкаській області, в якій зазначено, що показники n1, n2, k1, k2 не застосовувалися, тому що дані показники застосовуються при загибелі ікри та личинок. При виявленні факту порушення використання водних живих ресурсів крім ікри і личинок використовуються показники формули N1, Z, n, p.

Обгрунтування зазначеного не надано.

Показник Z (вартість продукції, виготовленої з 1 кг сировини, за діючими роздрібними ринковими цінами регіону на момент проведення розрахунку збитків (грн.)) взято позивачем згідно довідки Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" від 08.12.2010 у розмірі 21 грн.

Поряд з тим, у даній довідці зазначено, що це середня ринкова ціна на торговій площі Міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг".

Тобто 21 грн - це ціна вартості 1 кг риби сому на конкретному ринку, а не вартість продукції, виготовленої з 1 кг сировини, за діючими роздрібними ринковими цінами регіону.

Крім того, згідно квитанції від 15.10.2010 вилучена риба сому в кількості 7 шт вагою 23 кг була здана на КСРП ТОВ "Дніпровське" по ціні 8,00 грн.

Надана в підтвердження ринкової вартості ціни риби сома довідка ПСК "Центральний ринок" м. Черкаси також не враховує ринкову ціну регіону, а лише відображає ціну риби сома на конкретному ринку (том 2 а.с. 6).

Відповідачем також надано довідку за підписом начальника МКП "Комбінату комунальних послуг", в якій зазначено, що інформація щодо вартості 1 кг риби сома стосувалась риби сома вагою від 30 кг, риба сома вагою 3 кг в реалізації не буває (том 2 а.с. 96).

Таким чином не доведено розмір завданої відповідачем шкоди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За викладених обставин господарський суд приходить до висновку, що прокурором не доведено повний склад цивільного правопорушення, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За результатами розгляду справи господарський суд відмовіляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Рішення направити:

- Світловодській міській раді за адресою: 27501, м. Світловодськ, вул. Леніна, 14;

- Головному державному управлінню охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області за адресою: 18035, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 10а.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 03.04.2012.