Рішення № 22357509, 13.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/1155-201213.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” До Фірми “Т.М.М.” Товариства з обмеженою відповідальністю

Про стягнення 419097,43 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю № б/н від 06.06.11.

Від відповідача ОСОБА_2. представник за довіреністю № б/н від 05.12.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” до Фірми “Т.М.М.” Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором фінансового лізингу № 1117/12/2007 від 17.12.07. в розмірі 419097, 43 грн., а саме: основна заборгованість 401449,87 грн.; неустойка 14113,06 грн.; збитки від інфляції 802,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прострочив лізингові платежі за Договором фінансового лізингу № 1117/12/2007 від 17.12.07., а тому позивач просить суд стягнути цю заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.12. порушено провадження у справі № 5011-30/1155-2012, розгляд справи було призначено на 21.02.12. о 15-30.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.02.12. справу № 5011-30/1155-2012 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М. в звязку перебуванням судді Ващенко Т.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.12. розгляд справи № 5011-30/1155-2012 призначено на 13.03.12. о 15-40.

В судовому засіданні 13.03.12. позивачем подано письмові пояснення по справі.

Представником відповідача в судовому засіданні 13.03.12. подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю, оскільки на його думку в зазначеному вище Договорі фінансового лізингу відсутня ціна Договору .

Представник позивача в судовому засіданні 13.03.12. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.03.12. проти позову заперечує.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/1155-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма «Т.М.М.” (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 1117/12/2007 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) передбачено, що Лізингодавець зобовязується прийняти у свою власність транспортний засіб, згідно з встановленою Лізингоодержувачем специфікацією продавця грузовий автомобіль (автомобільний кран КТА 25 на шасі КрАЗ-65101(дві одиниці) 2007 року випуску).

Згідно п. 2.1 Договору передбачено, що майно придбавається Лізингодавцем у продавця майна на умовах договору купівлі-продажу для подальшої передачі його в фінансовий лізинг.

У відповідності до п. 3.2 Договору погоджено, що передача Лізингодавцем майна та прийняття його Лізингоодержувачем на правах володіння і користування здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання майна.

З моменту підписання акту здачі-приймання майна, права володіння та користування майном переходять до Лізингоодержувача, а зобовязання Лізингодавця по передачі майна в фінансовий лізинг Лізингоодержувач вважаються виконаними з моменту підписання між сторонами акту приймання-передачі (п. 3.7 Договору).

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що загальна сума лізингових платежів, які підлягають оплаті Лізингоодержувачем Лізингодавцю складає 423 700,10 у.о.

Згідно п. 7.4 Договору, Лізингоодержувач зобовязався вносити на розрахунковий рахунок Лізингодавця авансові платежі, які вказані в Додатку № 1 до Договору.

У відповідності до п. 7.5 Договору передбачено, що лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу вказаний в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору визначено, що порядок і строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний в графіку внесення платежів.

Згідно п. 7.11 Договору передбачено, що зобовязання по даному Договору вважаються виконаними Лізингоодержувачем тільки після оплати всіх платежів, встановленими умовами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Додаткової угоди № 1117/12/2007/R від 30.07.09. до Договору, сторонами було погоджено викласти графік внесення платежів в новій редакції.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору належним чином не виконує свої зобов'язання в частині внесення лізингових платежів за 44-49 періоди, які визначені в графіку внесення платежів (Додаток № 1 до Договору), наслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 401449,87 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідачу було передано автомобільний кран КТА 25 на шасі КрАЗ-65101, в кількості 2 шт., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000469 від 28.12.07.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно Графіку внесення лізингових платежів (в редакції Додаткової угоди від 30.07.09.) та з урахуванням вимог п. 7.6 Договору, відповідач у період з серпня 2011 р. по січень 2012 р. зобовязаний був сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 401449,87 грн.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що Лізингоодержувач у повному обсязі не виконав умов Договору, та за 44-49 періоди згідно Графіку платежів не здійснив оплати лізингових платежів, в звязку з чим заборгованість Фірми “Т.М.М.” Товариство з обмеженою відповідальністю перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” становить 401449,87 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” в частині стягнення з Фірми “Т.М.М.”- Товариство з обмеженою відповідальністю 401449,87 грн. суми основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на незаконне встановлення в Договорі сплати лізингових платежів в іноземній валюті судом відхиляються з огляду на ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, а також постанову Верховного Суду України від 04.07.11. у справі № 12/149 за позовом ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” до ТОВ “Спецгортехніка” про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, яка в частині застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обовязковою для суду.

Твердження позивача про недосягнення істотних умов Договору в частині непогодження ціни Договору, судом відхиляються, оскільки на виконання умов Договору відповідач отримав обєкт лізингу, його використовує, сплачував частково лізингові платежі.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 802,93 грн. збитків від інфляції та 2731,57 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 802,93 грн. збитків від інфляції та 2731,57 грн. 3 % річних.

Також позивач на підставі п. 9.5 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14113,06 грн. неустойки.

Відповідно до п. 9.5 Договору, сторонами було погоджено, що у випадку якщо Лізингоодержувач у встановлені Договором строки не виконує оплати встановлених Договором платежів, то Лізингодавець має право вимагати сплати неустойки в розмірі 0,25 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу в перші пять днів прострочки та 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, починаючи з шостого дня прострочки, а Лізингоодержувач зобовязується її сплатити.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14113,06 грн. неустойки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма «Т.М.М.” (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 33104543) 401449 (чотириста одна тисяча чотириста сорок девять) грн. 87 коп. основного боргу, 14113 (чотирнадцять тисяч сто тринадцять) грн. 06 коп. неустойки, 802 (вісімсот дві) грн. 93 коп. збитків від інфляції, 2731 (дві тисячі сімсот тридцять одна) грн. 57 коп. 3 % річних, 8381 (вісім тисяч триста вісімдесят одна) грн. 94 коп. судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 19.03.12.