Рішення № 22357476, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/32319.03.12 за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ, код НОМЕР_1

до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», м.Київ, ЄДРПОУ 33276976

до відповідача 2: Національного авіаційного університету, м.Київ, ЄДРПОУ 01132330 в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету», м.Кіровоград, ЄДРПОУ 37939527

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Державної авіаційної адміністрації України (Державної авіаційної служби України), м.Київ, ЄДРПОУ 37536026

про стягнення збитків в розмірі 260223,38 грн.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 по дов.

від відповідача 1: ОСОБА_3 по дов.

від відповідача 2: не зявився

від третьої особи: ОСОБА_4 по дов.

В засіданні суду брали участь:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача 1, Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», м.Київ, відповідача 2, Державної льотної академії України, м.Кіровоград про стягнення з відповідача 1 збитків в розмірі 260 223,38 грн., у тому числі: 237404,49 грн. страхового відшкодування, 22818,89 грн. пені.

Ухвалою від 12.03.2011р. господарського суду Івано-Франківської області порушено провадження по справі №5010/482/2011-23/14.

Ухвалою від 31.03.2011р. господарського суду Івано-Франківської області справу №5010/482/2011-23/14 надіслано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Таким чином, виходячи з того, що ухвала від 31.03.2011р. господарського суду Івано-Франківської області набрала законної сили, є дійсною та у встановленому законом порядку не скасованою, приймаючи до уваги положення ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 31.08.2011р. господарським судом міста Києва справу №5010/482/2011-23/14 прийнято до провадження та присвоєно їй №24/323.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачем заявою без номеру від 01.10.2011р. заявлено вимоги про:

- стягнення з відповідача 1 295559,29 грн., у тому числі: 237404,49 грн. страхового відшкодування, 29841,41 грн. пені, 22553,42 грн. інфляційних витрат, 5759,42 грн. 3% річних;

- стягнення з відповідача 2 845,02 грн. збитків.

Заявою б/н від 08.02.2012р. з огляду на приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявив вимоги про:

- стягнення з Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»та Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»солідарно на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 242249,51 грн. на відшкодування збитків, повязаних із знищенням літака Х-32912-УТ «Бекас», заводський №03168, 2007 року випуску;

- стягнення з Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»та Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»солідарно на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інфляційних витрат в розмірі 22553,42 грн., трьох відсотків річних за користування коштами в розмірі 5759,97 грн., що разом становить 295559,29 грн.;

- стягнення з Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені в сумі 29841,41 грн.

За приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна підстав або предмету позову, розміру позовних вимог означають зміну істотних складових позову. Так, зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається.

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 17.01.2010р. для розгляду справи №24/323 було призначено колегію суддів.

Згідно із п.3.8 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу) розгляд справи починається заново.

Відповідно до позиції, викладеної у п.1.4 рішення №4 від 04.08.2010р. зборів суддів Вищого господарського суду України «Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів»початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог. Заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову, подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

За змістом протоколу від 15.02.2012р. судове засідання було відкрито у складі колегії суддів, сторонам розяснено їх права та обовязки, зясовано наявність відводів складу суду, зясовано правову позицію позивача стосовно підтримання вимог, викладених у позовній заяві з урахування змісту заяви б/н від 08.02.2012р., а також заперечення відповідачів проти позову з урахування змісту заяви б/н від 08.02.2012р., оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що заява б/н від 08.02.2012р. надійшла до господарського суду 13.02.2012р., тобто після призначення колегіального розгляду справи та до початку розгляду справи по суті, враховуючи, що вказаною заявою фактично змінено предмет позову, з огляду на приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», судом розглядаються остаточні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з урахуванням змісту заяви б/н від 08.02.2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 1 умов договору №00/07-02-09-08 від 01.08.2008р. обовязкового страхування повітряних суден (з додатками) та відповідачем 2 положень договору №1 від 23.02.2008р. оренди літака Х-32-912, внаслідок чого Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 завдано збитків в сумі 242249,51 грн., що стало підставою для нарахування інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені.

У відзиві №3892 від 16.09.2011р. відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що загибель повітряного судна позивача відбулась через перевищення заявленого максимального числа пасажирів і/або максимальної вантажопідйомності, зазначених в специфікації, що у відповідності до ч.6 п.4.7.1 договору №00/07-02-09-08 від 01.08.2008р. виключає можливість виплати страхового відшкодування.

У відзивах №933 від 30.03.2011р., №2804 від 13.09.2011р., №3039 від 29.09.2011р., №901 від 12.03.2012р. відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність вини Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»у авіакатастрофі 07.05.2009р.

Відповідач 2 у судове засідання 19.03.2012р. не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 13.03.2012р.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач 2 у судове засідання 19.03.2012р. не з?явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»не перешкоджає вирішенню справи по суті. При цьому судом враховано, що у відзивах №933 від 30.03.2011р., №2804 від 13.09.2011р., №3039 від 29.09.2011р., №901 від 12.03.2012р. відповідачем 2 викладено свою правову позицію по справі.

Ухвалою від 03.10.2011р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Державну авіаційну адміністрацію України (Державної авіаційної служби України).

Третя особа письмових пояснень по суті спору не представила, у судовому засіданні 19.03.2012р. зазначила, що всі висновки стосовно катастрофи 07.05.2008р. Державною авіаційною адміністрацією України (Державної авіаційної служби України) викладено у остаточному звіті від 02.02.2010р.

Ухвалою від 30.11.2011р. на підставі ст.30 Господарського процесуального кодексу України в судове засідання для надання пояснень викликано посадових осіб Закритого акціонерного товариства Авіаційної фірми «Лілієнталь», які у судовому засіданні 21.12.2011р. пояснили, що у будь-якому разі максимальна злітна маса літака не повинна перевищувати 495 кг, тобто, сума мас порожнього літака, пілотів на передньому та задньому місцях, хімічної рідини, вантажу, пального не повинна бути більшою, ніж 495 кг. Аналогічні відомості містяться у розясненнях по ваговому контролю Закритого акціонерного товариства Авіаційної фірми «Лілієнталь», що надійшли на адресу суду 12.01.2012р., 03.03.2012р.

Ухвалою від 13.03.2012р. замінено відповідача 2 по справі №24/323, Державну льотну академію України, м.Кіровоград, його правонаступником, Національним авіаційним університетом в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету», м.Кіровоград

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, третьої особи та Закритого акціонерного товариства Авіаційної фірми «Лілієнталь», господарський суд встановив:

23.02.2008р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем 2 (орендар) було підписано договір №1 оренди літака Х-32-912, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно літак Х-32-912, заводський номер 03168, рік випуску 2007, державний реєстраційний знак UR-IFA.

Згідно із п.1.3 договору №1 від 23.02.2008р. балансова вартість орендованого літака складає 242249,48 грн.

Відповідно до п.п.6.1.5, 6.1.8, 6.1.12 укладеного позивачем та відповідачем 2 правочину орендар зобовязався: притримуватись вимог авіаційної безпеки, а також правил протипожежної безпеки; виконувати контроль за виконанням вимог льотної експлуатації та норм технічного обслуговування орендованого літака; у випадку припинення даного договору оренди, повернути орендодавцю орендований літак.

За приписами п.10.2 договору №1 від 23.02.2008р. орендар несе відповідальність, зокрема, за дотримання вимог авіаційної безпеки, а також правил протипожежної безпеки; за своєчасне повернення літака орендодавцю після закінчення терміну дії цього договору.

Пунктом 12.1 зазначеної угоди встановлено, що договір діє з до 31.12.2008р. та може бути пролонгований за згодою обох сторін. При цьому, п.12.3 угоди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про зупинення або зміну даного договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, які були передбачені договором.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, суд дійшов висновку, що вказана угода діяла на момент існування правовідносин сторін, які досліджуються судом у межах цієї справи.

Зазначені обставини з боку відповідача 2 в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Одночасно, п.п.8.1.3, 10.3 договору №1 від 23.02.2008р. встановлено обовязок та відповідальність орендодавця щодо страхування літака.

На виконання вказаних умов договору оренди, 01.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Княжа»(правонаступником якого є відповідач 1) (страховик) та позивачем (страхувальник) було підписано договір обовязкового страхування повітряних суден №00/07-02-09-08, згідно із п.1.1 якого страховик відповідно до Порядку і правил проведення обовязкового авіаційного страхування цивільної авіації, затверджених Постановою №1535 від 12.10.2002р. Кабінету Міністрів України, проводить страхування повітряних суден у межах, у строки та на умовах даного договору на випадок повної загибелі або пошкодження повітряного судна, зазначеного у п.3.2 «Специфікації».

Пунктами 3.1, 3.2 договору №00/07-02-09-08 від 01.08.2008р. встановлено, що обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству, повязані з володінням, користування або розпорядженням наступним повітряним судном: надлегкий літак Х-32-912-УТ «Бекас», заводський номер 03168, рік випуску 2007. Страхова сума 242249,48 грн. Період страхування з 01.08.2008р. по 31.07.2009р.

Відповідно до п.3.4 вказаного договору страхування страховим випадком для літаків визначено повну загибель або пошкодження повітряного судна.

Згідно із п.п.3.6, 3.9 вигодонабувачем визначено позивача, а експлуатантом відповідача 2.

Як вказує позивач, 07.05.2009р. сталася катастрофа надлегкого повітряного судна Х-32-912, внаслідок чого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до відповідачів заявлено, зокрема, вимогу про стягнення збитків в сумі 242249,51 грн., повязаних із знищенням літака.

За вимогами ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні положення містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.

Наслідки погіршення речі, переданої у найм визначені ст.779 Цивільного кодексу України, згідно якої наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.

Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Одночасно, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обовязку, порушення цивільних прав.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено протиправність поведінки Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»(що є правонаступником Державної льотної академії України); наявність заподіяної діями відповідачів шкоди; причинний зв'язок між ними; вина заподіювачів шкоди.

Діяльність у сфері розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами регулюється Правилами з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні, що затверджені наказом №943 від 13.12.2005р. Державіаслужби України.

Відповідно до п.4.2 вказаних Правил авіаційна подія це подія, пов'язана з використанням повітряного судна, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули повітряне судно, і під час якої: будь-яка особа отримує тілесні ушкодження із смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження або повітряне судно одержує пошкодження чи руйнування конструкції. Авіаційні події поділяються на катастрофи та аварії. Катастрофа це авіаційна подія з людськими жертвами, що призвела до загибелі або зникнення безвісти когось з пасажирів або членів екіпажу або третіх осіб, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень зі смертельним наслідком під час:

а) перебування на даному повітряному судні;

б) безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною повітряного судна, включаючи частини, що відокремились від даного повітряного судна;

в) безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна;

г) зникнення безвісти повітряного судна. Повітряне судно уважається таким, що зникло безвісти, якщо був припинений офіційний розшук і не було встановлене місцезнаходження елементів його конструкції. Рішення про припинення пошуку повітряного судна, що пропало безвісти, приймає повноважний орган держави з розслідування авіаційної події, на території якої трапилась авіаційна подія;

ґ) до катастроф належать також випадки загибелі когось з осіб, які перебували на борту, у процесі їх аварійної евакуації з повітряного судна.

За приписами п.п.4.2, 5.1, 5.2, 5.3 Правил усі авіаційні події та інциденти з повітряними суднами України або іноземних держав на території України підлягають обов'язковому розслідуванню згідно з цими Правилами. Авіаційні події та інциденти, що сталися з цивільними повітряними суднами на території України, розслідуються Державіаадміністрацією до створення в Україні незалежного органу з розслідування АП та інцидентів. Розслідування авіаційної події та інцидентів проводяться комісією, яка призначається згідно з цими Правилами та має статус державної комісії. Комісія з розслідування АП чи інциденту незалежна в проведенні розслідування та має повноваження, зазначені в додатку 13, на їх проведення. Процес розслідування не передбачає захисту інтересів сторін учасників розслідування. Наразі, розслідування це процес, що проводиться при наявності факту авіаційної події, який включає збір і аналіз інформації про авіаційну подію, встановлює причину (причини) її виникнення, підготовку висновків із зазначенням цієї причини (причин) і вироблення рекомендацій щодо запобігання у майбутньому.

Згідно із п.п.5.8, 6.4.11 Правил розслідування авіаційної події чи інциденту включає збір та аналіз інформації, проведення необхідних досліджень, установлення причин авіаційної події, підготовку звітів, а також складання остаточного звіту з необхідними рекомендаціями щодо питань безпеки польотів, розбір за результатами розслідування. Розслідування проводиться за принципом багатофакторності, що передбачає виявлення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи та оцінку впливу цих відхилень на завершення польоту повітряного судна. Підсумковим документом роботи комісії з розслідування авіаційної події є остаточний звіт за результатами розслідування авіаційної події.

Як свідчать матеріали справи, 02.02.2010р. Заступником міністра транспорту та звязку України - головою Державіаадміністрації затверджено остаточний звіт за результатами розслідування катастрофи надлегкого повітряного судна Х-32-912 UR-IFA, категорії учбово-тренувальний літак, який належить приватній особі та експлуатується ДЛАУ, що сталася на аеродромі Кіровоград, м.Кіровоград, 07.05.2009р.

За змістом вказаного звіту комісія дійшла висновку, що катастрофа сталася внаслідок втрати керованості літака екіпажем на етапі зльоту від впливу спутньої струї злетівшого літака Ан-32 з фактичним інтервалом 1 хвилина 28 секунд, рахуючи час від відриву повітряного судна Ан-32П від землі.

На розвиток катастрофічної ситуації суттєво вплинули наступні фактори:

-порушення інтервалів між зльотами літаків з попаданням в турбулентну повітряну середу,

-невідповідність типової конструкції даного літака,

-перевантаження літака на 16% від максимальної злітної маси.

Ухвалою від 30.11.2011р. на підставі ст.30 Господарського процесуального кодексу України для надання пояснень викликано посадових осіб Закритого акціонерного товариства Авіаційної фірми «Лілієнталь», які у судовому засіданні 21.12.2011р. пояснили, що у будь-якому разі максимальна злітна маса літака не повинна перевищувати 495 кг, тобто, сума мас порожнього літака, пілотів на передньому та задньому місцях, хімічної рідини, вантажу, пального не повинна бути більшою, ніж 495 кг. Аналогічні відомості містяться у розясненнях по ваговому контролю Закритого акціонерного товариства Авіаційної фірми «Лілієнталь», що надійшли на адресу суду 12.01.2012р., 03.03.2012р.

Наразі, висновок щодо перевантаження літака, наявний в остаточному звіті від 02.02.2010р., засновано на наступному: розрахунки польотної маси і центрівки надлегкого повітряного судна Х-32-912 UR-IFA, рейс №8355, перед вильотом (за даними, зазначеними в польотній документації) не були виконані. Згідно із завданням №3 за 07.05.2009р. злітна вага надлегкого повітряного судна Х-32-912 UR-IFA не перевищувала максимальну масу 495 кг при масі конструкції відповідно до запису у завданні 242,5 кг. Наразі, розрахунки, зроблені комісією, говорять, що злітна вага надлегкого повітряного судна Х-32-912 UR-IFA перебільшувала припустиме значення 495 кг. Так,

-згідно запису в формулярі №03168 маса пустого надлегкого повітряного судна Х-32-912 UR-IFA складала 333 кг,

-згідно запису у бортжурналі повітряного судна вага палива складала 68 кг,

-згідно наданої довідки медико-санітарної частини ДЛАУ вага пілотів складала 167 кг (89 кг, 78 кг),

-згідно довідки, наданої начальником цеху АТБ ДЛАУ, вага масла авіаційного складала 2,61 кг,

-вага охолоджуючої рідини складала 1,14 кг,

-вага додаткового балансованого вантажу складала 2,7 кг.

За таких обставин, комісія Держаавіадміністрації дійшла висновку, що злітна вага складала 574,45 кг, що на 79,45 кг перебільшувало допустиме значення.

За приписами ч.ч.2, 3 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися, у тому числі, від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача 2 та стягнення з останнього збитків в сумі 242249,51 грн. При цьому:

1)протиправність поведінки Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»полягає у порушенні вимог п.6.1.5 договору №1 від 23.02.2008р. щодо обовязку дотримуватись вимог авіаційної безпеки, а також порушення інтервалів між зльотами літаків з попаданням в турбулентну повітряну середу, перевантаження літака на 16% від максимальної злітної маси,

2)про наявність заподіяних збитків у визначеному позивачем розмірі свідчать факт повного руйнування літака Х-32-912, балансова вартість якого згідно із п.1.3 договору №1 від 23.02.2008р. складає 242249,48 грн.,

3)причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками полягає у тому, що, внаслідок дій відповідача 2 позивач зазнав негативних наслідків у вигляді знищення майна, яке було передано в оренду за договором №1 від 23.02.2008р.,

4)частиною 4 ст.614 Цивільного кодексу України встановлено імперативне правило, відповідно до якого відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, з огляду на що особа, яка завдала збитки, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин). Доказів відсутності вини відповідача 2 у заподіянні збитків останнім до матеріалів справи не представлено. Посилання відповідача 2 на зміст вироку №1-653/11 від 09.11.2011р. Кіровського районного суду міста Кіровограда, яким визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.276 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5, як на підставу відсутності вини Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету», судом до уваги не приймається, враховуючи, що вказаним судовим рішенням встановлено факт наявності підстав притягнення до кримінальної відповідальності. Наразі, предметом дослідження у справі №24/323 є наявність або відсутність підстав для притягнення до цивільної відповідальності за порушення господарського зобовязання.

Одночасно, правові підстави стягнення збитків з відповідача 1, за висновками суду, відсутні, виходячи з наступного:

За приписами ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як було зазначено вище, 01.08.2008р. між відповідачем 1 (страховик) та позивачем (страхувальник) було підписано договір обовязкового страхування повітряних суден №00/07-02-09-08, згідно із п.1.1 якого страховик відповідно до Порядку і правил проведення обовязкового авіаційного страхування цивільної авіації, затверджених Постановою №1535 від 12.10.2002р. Кабінету Міністрів України, проводить страхування повітряних суден у межах, у строки та на умовах даного договору на випадок повної загибелі або пошкодження повітряного судна, зазначеного у п.3.2 «Специфікації».

Пунктами 3.1, 3.2 договору №00/07-02-09-08 від 01.08.2008р. встановлено, що обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству, повязані з володінням, користування або розпорядженням наступним повітряним судном: надлегкий літак Х-32-912-УТ «Бекас», заводський номер 03168, рік випуску 2007. Страхова сума 242249,48 грн. Період страхування з 01.08.2008р. по 31.07.2009р.

За змістом ст.18 Закону України «Про страхування»договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Згідно із п.9.1 вказаного договору останній набуває чинності з моменту його підписання і продовжує діяти до закінчення періоду страхування або до моменту його розірвання на підставі заяви однієї із сторін, переданої іншій стороні будь-яким документально підтвердженим способом не менш, ніж за 30 днів до дати такого розірвання.

За таких обставин, враховуючи умови договору №00/07-02-09-08 від 01.08.2008р. та положення ст.18 Закону України «Про страхування», з 01.08.2008р. виникло зобовязання Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як страховика за договором №00/07-02-09-08 від 01.08.2008р., у разі настання страхового випадку виплатити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 страхове відшкодування з урахуванням особливостей, встановлених вказаним договором.

Статтею 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із п.3.3 договору №00/07-02-09-08 від 01.08.2008р. страховим випадком для літаків є повна загибель або пошкодження повітряного судна.

Одночасно, відповідно до п.4.7.1 укладеної позивачем та відповідачем 1 угоди страховик не визнає страховим випадком повну загибель або пошкодження повітряного судна, якщо вони відбулися в період коли: загальне число пасажирів, вага вантажу, перевезених у повітряному судні, перевищували заявлене максимальне число пасажирів і/або максимальну вантажопідйомність, зазначені в специфікації, або було порушено центрування повітряного судна.

Як було встановлено судом вище, катастрофа 07.09.2008р. сталася, у тому числі, з причини перевантаження літака, внаслідок чого, приймаючи до уваги зміст п.4.7.1 договору страхування №00/07-02-09-08 від 01.08.2008р., руйнування літака Х-32-912, в даному випадку, не є страховим ризиком, а вимоги позивача до Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»про стягнення збитків в сумі 242249,51 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на висновки суду про відсутність правових підстав для стягнення суми збитків з відповідача 1 та наявність у діях відповідача 2 складу цивільного правопорушення, судом встановлено, що підстави для солідарного стягнення збитків з відповідачів відсутні, а позов про стягнення збитків підлягає задоволенню виключно в частині вимог до відповідача 2.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 пені не підлягають задоволенню як похідні, враховуючи висновки суду відносно відмови у задоволенні позову в частині стягнення збитків з Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення інфляційних витрат в розмірі 22553,42 грн., трьох відсотків річних за користування коштами в розмірі 5759,97 грн., що разом становить 295559,29 грн. також підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного:

Правові підстави застосування відповідальності за порушення зобовязання, визначені, зокрема, главою 51 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.610 вказаного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, стягнення збитків за своєю правовою природою не є зобовязанням, а виступає як міра відповідальності за порушення зобовязання, внаслідок чого приписи ст.625 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню в даному випадку.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено заподіяння Національним авіаційним університетом в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»позивачу збитків в сумі 242249,51 грн., приймаючи до уваги, що знищення літака сталося, у тому числі, з причини його перевантаження, враховуючи безпідставність вимог про стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача 2 збитків в сумі 242249,51 грн.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між позивачем та відповідачем 2 пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ до Національного авіаційного університету, м.Київ в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету», м.Кіровоград.

Стягнути з Національного авіаційного університету (03680, м.Київ, Солом?янський район, просп.Космонавта Комарова, 1, ЄДРПОУ 01132330) в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»(25005, м.Кіровоград, Кіровський район, вул.Добровольського, буд.1, ЄДРПОУ 37939527) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) збитки в сумі 242249,51 грн., а також державне мито в сумі 2422,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 190,31 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ до Національного авіаційного університету, м.Київ в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету», м.Кіровоград відмовити.

В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ до Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», м.Київ відмовити.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з Державного бюджету України державне мито в сумі 0,96 грн.

У судовому засіданні 19.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Станік С.Р.

Повне рішення складено 26.03.2012р.