Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-22/1484-201228.03.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Шевченківської районної у місті Києві ради
про стягнення заборгованості
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 168-Д від 26.12.2011р.);
В судовому засіданні 28.03.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (надалі відповідач) 97329, 11 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 10074, 36 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 3287, 25 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 8252076 від 01.02.2008р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2011р. становила 97329, 11 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних та інфляційні збитки.
Відповідач відзиву на позов не надав, проти наявної суми заборгованості не заперечував, у поданому до суду клопотанні просив розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців із щомісячним платежем в сумі 9336, 13 грн..
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2008р. між АЕК «Київенерго»та КП УЖГ Шевченківської у місті Києві ради укладено договір № 8252076 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору згідно з яким постачальник зобовязувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.
Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобовязаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.
Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.10.2009р. по 01.09.2011р. порушені.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2008 року (п. 4.1. договору). За п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 143889, 73 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в сумі 46560, 62 грн. в погашення боргу, який станом на час вирішення спору складає 97329, 11 грн..
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 97329, 11 грн., що виник в періоді з 01.10.2009р. по 01.09.2011р. (при врахуванні часткової сплати).
У вказаному періоді для нарахування плати за відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 10074, 36 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 3287, 25 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими. Розрахунок позивача в свою чергу підтверджений наданим контррозрахунком відповідача, що свідчить про відсутність розбіжностей по сумі боргу, нарахованих до сплати інфляційних втратах, 3% річних.
Заява відповідача в частині розстрочення виконання рішення не може бути задоволена судом, оскільки підставою для розстрочення виконання рішення по справі можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом (п. 2 розяснення ВГСУ від 12.09.96 № 02-5/333).
Обставини на які посилається відповідач не є такими, що ускладнюють виконання рішення чи роблять неможливим його виконання, у звязку з чим не є підставами для розстрочення виконання прийнятого у справі судового рішення, а жодних перешкод у сплаті боргу частинами за домовленістю сторін не існує. Судове рішення може бути виконане в добровільному порядку, а виконання судового рішення в примусовому порядку здійснюється саме за заявою стягувача, яким є позивач у справі.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1106, 91 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса 10/8, ідент. код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 97329, 11 грн. (девяносто сім тисяч триста двадцять девять гривень 11 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.
3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса 10/8, ідент. код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 10074, 36 грн. (десять тисяч сімдесят чотири гривні 36 копійок) інфляційних збитків, 3287, 25 грн. (три тисячі двісті вісімдесят сім гривень 25 копійок) 3% річних, 1106, 91 грн. (одну тисячу сто шість гривень 91 копійку) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 29.03.2012
Судове рішення № 22357291, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-22/1484-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: