Рішення № 22356893, 19.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.12 р. Справа № 29/284

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Макарової Ю.В., Сгара Е.В.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка», м.Харцизськ, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний комбінат «Інтерра Преміум», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 31765,68грн., інфляційних витрат у сумі 412,94грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1.(за довіреністю);

представника Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка», м.Харцизськ, Донецька область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний комбінат «Інтерра Преміум», м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 31765,68грн., інфляційних витрат у сумі 412,94грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: претензії №811/11-1 від 08.11.2011р., договору №702/11 від 07.02.2011р. підписаного лише з боку Позивача, видаткових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 30.04.2011р. складає 31765,68грн., виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка».

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 14, 15, 16, 509, 525, 526, 610, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 54, 55, 56, 57, 64 Господарського процесуального кодексу України.

11.01.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання №б/н від 11.01.2012р. про зупинення провадження по справі №29/284 до вирішення по суті повязаної із нею справи про визнання договору №702/11 від 07.02.2011р. недійсним.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Відповідача №б/н від 11.01.2012р. з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто підставою для зупинення провадження у справі згідно з вказаною нормою є наявність одночасно двох обставин: повязаність відповідних справ та неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої, проте у клопотанні про зупинення провадження по справі відсутні посилання на те, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи до вирішення господарським судом Донецької області справи про визнання договору №702/11 від 07.02.2011р. недійсним.

17.01.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію чека з доказами направлення претензії Відповідачу.

25.01.2012р.Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії податкових накладних.

03.01.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що у звязку з тим, що договір не був укладений, то поставки за спірними накладними відбувались на бездоговірних умовах. У відповідних накладних відсутній строк виконання грошового зобовязання, що є підставою для застосування ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено виконання зобовязання впродовж 7 (семи) днів з моменту отримання вимоги. Претензія №811/11-1 від 08.11.2011р.. на яку посилається Позивач, не є підтвердженням направлення на адресу Відповідача вимоги, тому що, зазначена претензія складена відповідно до вимог ст. 6 Господарського-процесуального кодексу, та не має посилань на ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 30.01.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Сгара Е.В., судді Курило Г.Є.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. замінено суддю Курило Г.Є. на суддю Макарову Ю.В.

Представник Позивача у судове засідання 13.03.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не зявлявся. 03.01.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, 11.01.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження по справі, проте клопотань про поважність причин неявки суд не повідомив, доказів сплати заборгованості не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83027, м.Донецьк, вул.Звягільського, буд. 59

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Оскільки, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мясний комбінат «Інтерра Преміум» було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка» було здійснено поставку на суму 48695,58грн., що підтверджується видатковими накладними №885 від 17.02.2011р. на суму 4728,30грн., №949 від 21.02.2011р. на суму 7145,40грн., №1053 від 26.02.2011р. на суму 7692,12грн., №1131 від 03.03.2011р. на суму 5090,70грн., №1259 від 14.03.2011р. на суму 6394,20грн., №1328 від 17.03.2011р. на суму 4177,20грн., №1391 від 21.03.2011р. на суму 3127,14грн., №1497 від 28.03.2011р. на суму 6 613,20грн., №1571 від 01.04.2011р. на суму 3727,32грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 16929,90грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 31765,68грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №811/11-1 від 08.11.2011р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

Відтак, у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Заперечення Відповідача, що претензія №811/11-1 від 08.11.2011р. на яку посилається Позивач, не є підтвердженням направлення на адресу Відповідача вимоги, тому що, зазначена претензія складена відповідно до вимог ст. 6 Господарського-процесуального кодексу, та не має посилань на ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, не приймаються судом до уваги оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобовязань і тому вони порушують правові наслідки.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором абоактами цивільного законодавстване встановлений іншийстрокоплати товару.

Відповідачем від Позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними, таким чином між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу товару.

Після часткової оплати Відповідачем отриманого товару, загальна сума заборгованості за отриманий товар склала 31765,68 грн.

Враховуючи наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів наявності у відповідача перед позивачем невиконаного грошового зобовязання у вигляді сплати суми основного боргу після предявлення кредитором вимоги про таку сплату (претензія №811/11-1 від 08.11.2011р.), суд дійшов до висновку про наявність у відповідача обовязку сплатити суму боргу за отриманий товар.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростував припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 31765,58грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних за нібито прострочення боржником сплати боргу з травня 2011 року по жовтень 2011р. в розмірі 412,94грн.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь часпрострочення, а також трипроцентирічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановленийдоговоромабо законом.

Суд дійшов висновку про відсутність у Відповідача обовязку сплатити збільшену суму боргу з врахуванням інфляційних, оскільки обовязок сплати позивачу суми боргу у відповідача виник тільки після предявлення позивачем вимоги.

Тому у позовних вимогах про стягнення інфляційних в розмірі 412,94грн. слід відмовити у звязку з безпідставністю.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка», м.Харцизськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний комбінат «Інтерра Преміум», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 31765,68грн., інфляційних витрат у сумі 412,94грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний комбінат «Інтерра Преміум» (83027, м.Донецьк, вул.Звягільського, б. 59, ЄДРПОУ 37086125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка» (86782, м.Харцизськ, пгт. Горне, вул.Колективна, 1-А, ЭДРПОУ 34399598) заборгованість у розмірі 31765,68грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний комбінат «Інтерра Преміум» (83027, м.Донецьк, вул.Звягільського, б. 59, ЄДРПОУ 37086125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка» (86782, м.Харцизськ, пгт. Горне, вул.Колективна, 1-А, ЭДРПОУ 34399598) судовий збір у сумі 1393,39грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагропоставка», м.Харцизськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний комбінат «Інтерра Преміум», м.Донецьк про стягнення інфляційних витрат у сумі 412,94грн.

У судовому засіданні 19.03.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Макарова Ю.В.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.12р.