Рішення № 22355945, 30.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2012Справа №5002-25/4545-2011 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АР Крим, м. Сімферополь

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», Рівненська область, Острозький район, с. Тесів; 2) Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АР Крим, м. Сімферополь

про стягнення 48846,89 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_4, дов. б/н від 14.01.10, представник

від відповідачів не зявились

Обставини справи:

Позивач - Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро»; Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 та просить суд стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 50992, 95 грн., у тому числі: суму основної заборгованості у розмірі 36000,00 грн., 3% річних 3249, 43 грн., суму грошових коштів знецінених внаслідок інфляції у розмірі 11743, 52 грн., позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням першим відповідачем своїх обовязків за договором №2 про виконання робіт по збиранню сільськогосподарських культур та укладання між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 укладений договір №1008-2010 про забезпечення виконання зобовязань по договору про виконання робіт по збору урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року.

Розгляд справи відкладався в поряду ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжувався на 15 днів, в порядку передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

05 січня 2012 року позивачем представлена заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму основного боргу в розмірі 36000,00 грн., 3% річних 2949,58 грн., суму грошових коштів знецінених внаслідок інфляції у розмірі 9432,76 грн., всього 48382,34 грн. Також, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів витрати на почеркознавче дослідження в розмірі 1095,00 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 січня 2012 року по справі №5002-25/4545-2011 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду; зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» надати до суду оригінали акту звірки взаєморозрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 станом на 30.09.2011 та видаткову накладну №226 від 05 листопада 2010 року; зобовязано Острозьку Обєднану державну податкову інспекцію (35800, м. Острог, пр-т Незалежності, 5) надати до суду інформацію, а саме: чи була включена Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» сума податку на додану вартість у розмірі 6000,00 грн. до податкового зобовязання за листопад 2010 року на підставі видаткової накладної №226 від 05 листопада 2010 року; по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68); провадження по справі зупинено; матеріали справи спрямовані на адресу експертної установи.

16 березня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшли матеріали справи №5002-25/4545-2011 із висновком експерта №25 від 12 березня 2012 року, у звязку зі чим, суд ухвалою від 19 березня 2012 року поновив провадження по справі та призначив справу до розгляду.

Позивач у судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказу сплати почеркознавчого дослідження, проведеного в рамках справи №5002-25/4545-2011, відповідно до ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 січня 2012 року.

Також, позивач у судовому засіданні, надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимоги, відповідно до якої просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1000,00 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» на користь позивача заборгованість в сумі 47846,89 грн., у тому числі суму основного боргу в розмірі 35000,00 грн., 3% річних 3198,13 грн., суму грошових коштів знецінених внаслідок інфляції у розмірі 9648,76 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» на свою користь витрати за почеркознавче дослідження в розмірі 1095,00 грн. та судові витрати.

Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, господарський суд вважає за необхідним прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідачі у судове засідання не зявились, про причини відсутності суд не повідомили, про день розгляду справи були сповіщені належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

В пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» та фізична особа підприємець ОСОБА_3 належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

14 листопада 2011 року від відповідача - фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги частково, та просить суд стягнути з відповідачів солідарно 1000, 00 грн., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» іншу суму заборгованості та судові витрати.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» позовні вимоги не визнав, за мотивами, що викладені у відзиві на позов, що надійшов до суду 06 грудня 2011 року, та зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» в рахунок погашення заборгованості в сумі 36000,00 грн. по договору №2 від 12 липня 2010 року, поставив позивачу білий цукор пісок в кількості 4 тони на загальну суму 36000,00 грн. з ПДВ включно, що підтверджується видатковою накладною №226 від 05 листопада 2010 року. У звязку зі чим, відповідач вважає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» заборгованість по договору №2 про виконання робіт по збиранню сільськогосподарських культур відсутня.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що в договорі №2 про виконання робіт по збиранню сільськогосподарських культур не встановлений конкретний строк оплати замовлених робіт. У звязку із чим, відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк оплати по виконанню зобовязання повинно визначатися моментом предявлення позивачем вимоги до першого відповідача.

Таким чином, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» зазначив, що, оскільки ним не прострочене виконання зобовязання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними, та необґрунтованими.

Позивач у грудні 2011 року та січні 2012 року надав суду письмові пояснення по справі, у яких зазначив, що твердження першого відповідача стосовно погашення заборгованості шляхом поставки білого цукру на суму 36000,00 грн. не відповідає дійсності, оскільки не підтверджується бухгалтерською документацією. Також, позивач зазначив, що постачання цукру, за своєю природою є окремим зобовязанням, яке не припиняє інших зобовязань, що виникли внаслідок укладання між сторонами договору №2 про виконання робіт по збиранню сільськогосподарських культур.

Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

12 липня 2010 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» укладений договір про виконання робіт по збиранню урожаю сільськогосподарських культур №2, пунктом 1.1. якого встановлено, що замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати роботи по збиранню урожаю сільськогосподарських культур сезону 2010 року на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 2.1.5, 2.1.6 договору, замовник зобовязався прийняти від виконавця виконані роботи за актом виконаних робіт та провести розрахунок з виконавцем за якісно виконані роботи.

Згідно пункту 4.2. договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що замовник проводить розрахунок за фактично виконані роботи після підписання акту виконаних робіт згідно додатку №2 до договору, який є його невідємною частиною.

28 серпня 2010 року сторонами договору №2 від 12 липня 2010 року підписаний та скріплений печатками акт виконаних робіт з обмолоту власним комбайном на загальну суму 132440,00 грн., 05 серпня 2011 року виставлений рахунок на сплату №9 (а.с. 21, 20).

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» грошові зобовязання за договором виконані не були, у звязку із чим позивач 05 серпня 2011 року направив на адресу товариства претензію №3 з вимогою сплатити заборгованість що склалась.

Відповідно до платіжного доручення №142 від 01 лютого 2011 року на суму 30000,00 грн., платіжного доручення №191 від 04 березня 2011 року на суму 50000,00 грн. та платіжного доручення №242 від 06 квітня 2011 року на суму 16440,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» сплатило позивачу за договором №2 заборгованість в сумі 96440,00 грн., у звязку із чим, несплаченою залишилась сума заборгованості в розмірі 36000,00 грн., (а.с. 58-59).

10 серпня 2010 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 укладений договір №1008-2010 про забезпечення виконання зобовязань по договору про виконання робіт по збору урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року, пунктом 1.1. якого встановлено, що поручитель зобовязується в обємі, що визначений пунктом 2.3. договору, відповідати перед кредитором за виконання обовязків Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» по договору №2 від 12 липня 2010 року.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що підставою зобовязання, забезпеченого поручительством по цьому договору, є основний договір (договір про виконання робіт по збору урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року).

Згідно пункту 2.3. договору, договір поручительства забезпечується виконання зобовязання по основному договору частково, в межах 1000,00 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання грошових зобовязань по основному договору.

Таким чином, у звязку із неналежним виконанням відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» своїх обовязків за договором №2 про виконання робіт по збиранню урожаю сільськогосподарських культур у позивача виникло право вимоги виконання грошового зобовязання як Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» так і Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, на умовах передбачених договором №1008-2010 про забезпечення виконання зобовязань.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» в запереченнях на позовні вимоги послався на те, що в рахунок погашення заборгованості в сумі 36000,00 грн. по договору №2 від 12 липня 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» поставило позивачу білий цукор в кількості 4 тони на загальну суму 36000,00 грн. з ПДВ включно, що підтверджується видатковою накладною №226 від 05 листопада 2010 року. У звязку зі чим, відповідач вважає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» заборгованість по договору №2 про виконання робіт по збиранню сільськогосподарських культур відсутня.

Однак, суд звертає увагу на те, що у звязку із виниклим сумнівом щодо справжності на представлених відповідачем документах підпису ОСОБА_2, в рамках розгляду господарським судом справи №5002-25/4545-2011, була призначена судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлені наступні питання: «одним чи різними способами виконані підписи від імені ОСОБА_2, в копіях документів: акта звірки взаєморозрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 станом на 30.09.2011, видатковій накладній №226 від 05 листопада 2010 року та наданих зразків почерку і підпису ОСОБА_2»

Судовий експерт, у висновку №25 від 12 березня 2012 року зазначив, що підписи від імені ОСОБА_2 розташовані в копіях документів: акт звірки взаєморозрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 станом на 30.09.2011, видаткова накладна №226 від 05 листопада 2010 року ймовірно виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (особами).

Категоричну відповідь на поставлене судом питання судовий експерт не був в змозі надати, у звязку із ненаданням відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» оригіналів досліджуваних документів.

Частиною третьою статті 129 Конституції України визначена обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) як одна з основних засад судочинства.

Статтею 13 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" передбачено, зокрема, що: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У статті 115 Господарського процесуального кодексу України також зазначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Так, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» зобовязано надати до суду оригінали акту звірки взаєморозрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 станом на 30.09.2011 та видаткову накладну №226 від 05 листопада 2010 року.

Листом від 20 січня 2012 року, у звязку із надходженням від судового експерта клопотання про витребування оригіналів досліджуваних документів, господарський суд Автономної Республіки Крим попередив відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», що у разі ненадання витребуваних судом документів, судом до товариства можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» витребувані документи представлені так і не були, що свідчить або взагалі про не існування таких документів, або відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» вказаних документів, або незацікавленість товариства в повному та всебічному дослідженні судовим експертом питання, стосовно справжності підпису ОСОБА_2 на акті звірки взаєморозрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 станом на 30.09.2011, видатковій накладній №226 від 05 листопада 2010 року.

У будь-якому разі, в процесі розгляду справи №5002-25/4545-2011, суду не було представлено оригіналів зазначених документів, у звязку із чим, суд не може приймати ці документи як належний доказ розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 по договору №2 від 12 липня 2010 року про виконання робіт по збиранню урожаю сільськогосподарських культур в сумі 36000,00 грн.

Також, не можуть прийматись судом до уваги доводи першого відповідача стосовно того, що в договорі №2 про виконання робіт по збиранню сільськогосподарських культур, не встановлений конкретний строк оплати замовлених робіт. У звязку із чим, відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк оплати по виконанню зобовязання повинно визначатися моментом предявлення позивачем вимоги до першого відповідача.

Так, відповідно до пункту 4.4 договору №2 замовник проводить розрахунок за фактично виконані роботи після підписання акту виконаних робіт.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи те, що акт виконаних робіт підписаний сторонами 28 серпня 2010 року, відповідно зобовязання по сплаті грошової суми за договором №2 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» виникло з 28 серпня 2010 року.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 48846,89 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що види забезпечення виконання зобовязання є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст.546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч.1-2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вже було зазначено, 10 серпня 2010 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 укладений договір №1008-2010 про забезпечення виконання зобовязань по договору про виконання робіт по збору урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року, за умовами якого поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за виконання обовязків Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» по договору №2 від 12 липня 2010 року в сумі 1000,00 грн.

Доказів скасування вказаного договору або визнання його недійсним суду не надано, тому у суду немає підстав не враховувати положення вказаного договору при вирішенні спору по суті.

Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Агро” суми основного боргу 35000,00 грн. А також, про наявність підстав для стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Агро” солідарно 1000,00 грн., оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у спірних правовідносинах виступила як поручитель за основним зобовязанням Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Агро”.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» суму 3% річних 3198,13 грн., суму грошових коштів знецінених внаслідок інфляції у розмірі 9648,76 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає що вимоги позивача відносно стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» суми 3% річних та суми грошових коштів знецінених внаслідок інфляції також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» витрат на почеркознавче дослідження у розмірі 1095,00 грн., суд вважає за необхідним зауважити наступне.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже, витрати повязані з проведенням почеркознавчого дослідження, не відносяться ні до ціни позову, ні до судових витрат, та взагалі не можуть прийматись судом як належним доказ по справі, у звязку із чим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, оплата державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати повязані з проведенням судової-почеркознавчої експертизи підлягають покладанню на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро».

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02 квітня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (Рівненська область, Острозький район, с. Тесів, 35810, ідентифікаційний код 32843893) та фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 95048, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 видане 11.03.2010) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; АДРЕСА_2, 95023, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 видане 10.12.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу по договору №1008-2010 про забезпечення виконання зобовязань в розмірі 1000,00 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (Рівненська область, Острозький район, с. Тесів, 35810, ідентифікаційний код 32843893), на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 видане 10.12.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором про виконання робіт по збиранню урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року в сумі 47846,89 грн., у тому числі суму основного боргу в розмірі 35000,00 грн., 3% річних 3198,13 грн., суму грошових коштів знецінених внаслідок інфляції у розмірі 9648,76 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (Рівненська область, Острозький район, с. Тесів, 35810, ідентифікаційний код 32843893), на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 видане 10.12.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 509,92 грн. державного мито, 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 1800,6 грн. витрат на проведення судової експертизи.

5.Видати накази після набрання рішення законної сили.

6.В задоволенні вимог відносно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (Рівненська область, Острозький район, с. Тесів, 35810, ідентифікаційний код 32843893) суми витрат за почеркознавче дослідження в розмірі 1095,00 грн. відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.