Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2012 р. Справа № 5013/1982/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),
суддів:Погребняка В.Я.,
Міщенка П.К.,
розглянувшикасаційну скаргу
Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції,
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 січня 2012 року,
та ухвалуГосподарського суду Кіровоградської області від 9 грудня 2011 року,
у справі№ 5013/1982/11,
за заявоюКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Кіровоград),
доКомунального підприємства "Кіровоградводоканал"
(м. Кіровоград),
пропорушення справи про банкрутство, -
учасники касаційного провадження в судове засідання не з'явились;
в с т а н о в и в :
У жовтні 2011 року Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція (далі за текстом –Кіровоградська ОДПІ) звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника Комунального підприємства "Кіровоградводоканал" (далі за текстом –КП "Кіровоградводоканал"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2011 року у справі № 5013/1982/1 (суддя –Деревінська Л.В.) провадження у справі припинено; на підставі ст. ст. 5, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та в силу того, що 07.12.2011 року Кіровоградською міською радою було прийняте Рішення № 1104 "Про незастосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до КП "Кіровоградводоканал". Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, прийняттям Кіровоградською міською радою Рішення "Про незастосування до Комунального підприємства "Кіровоградводоканал" положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 1104 від 07.12.2011 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 року у справі № 5013/1982/11 (головуючий суддя – Лисенко О.М., судді –Джихур О.В., Вечірко І.О.) апеляційну скаргу Кіровоградської ОДПІ залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2011 року –без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано обґрунтованістю ухвали місцевого господарського суду та відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 року та ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2011 року у справі № 5013/1982/11 Кіровоградська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою в якій просить скасувати зазначені судові акти. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами норм матеріального права, зокрема, ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2012 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу Кіровоградської ОДПІ прийнято до провадження.
За Розпорядженням Секретаря судової палати від 28.03.2012 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя –Поліщук В.Ю., судді: Погребняк В.Я., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).
Учасники касаційного провадження у справі уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України (ст. 41 ГПК України).
У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2011 року у справі № 5013/1982/11 за заявою Кіровоградського ОДПІ порушено провадження у справі про банкрутство КП "Кіровоградводоканал".
Ухвалою місцевого господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, припинено провадження у справі про банкрутство КП "Кіровоградводоканал", у зв'язку з прийняттям Кіровоградською міською радою Рішення "Про незастосування до Комунального підприємства "Кіровоградводоканал" положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 1104 від 07.12.2011 року.
Рішенням Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" про офіційне тлумачення положень ч. 8 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (справа щодо кредиторів підприємств комунальної форми власності)" № 5-рп/2007 від 20.06.2007 року (п. п. 1.2 та 1.3.) вирішено, що відповідна рада органів місцевого самоврядування має право виключно на пленарному засіданні прийняти рішення про незастосування положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до комунальних унітарних підприємств, які перебувають у комунальній власності її територіальної громади, як до початку порушення справ про банкрутство цих підприємств, так і на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Провадження у справі про банкрутство комунальних унітарних підприємств у випадках, передбачених ч. 8 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підлягає припиненню незалежно від того, прийнято рішення відповідної ради органу місцевого самоврядування про незастосування положень цього Закону до цих підприємств до чи після порушення судом загальної юрисдикції провадження у справі про їх банкрутство.
Так, згідно з п. 8 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
При цьому, у п. 4 мотивувальної частини Рішення № 5-рп/2007 від 20.06.2007 року, Конституційний Суд України відзначив, що ч. 8 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не визначено, коли саме можливе прийняття відповідною радою органів місцевого самоврядування рішення про незастосування процедури у справах про банкрутство щодо комунальних унітарних підприємств. Конституційний Суд України вважає, що з огляду на нагальний характер послуг, які надаються цими підприємствами для жителів відповідних територіальних громад, ця норма Закону не ставить факт прийняття рішення на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування щодо незастосування до комунальних унітарних підприємств положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у залежність від моменту порушення судом справи про банкрутство цього підприємства і припускає можливість прийняття такого рішення як до початку провадження у справі про банкрутство, так і на будь-якій стадії провадження. Це означає, що факт наявності судової справи про банкрутство комунального унітарного підприємства чи її відсутності не може впливати на реалізацію відповідною радою її права стосовно прийняття рішення про незастосування Закону до цього підприємства. Тому, орган місцевого самоврядування при реалізації свого повноваження, передбаченого у ч. 8 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не зобов'язаний попередньо погоджувати з кредиторами комунального унітарного підприємства та іншими зацікавленими особами своє рішення про незастосування до нього положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або пропонувати заходи запобігання банкрутству цього підприємства.
Що стосується посилань касаційної скарги на неможливість припинення провадження у цій справі з підстав, встановлених ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів звертає увагу скаржника на п. 5 мотивувальної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України, якою визначено наступне.
Господарський суд має припиняти провадження у справі про банкрутство комунального унітарного підприємства, якщо на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийнято рішення щодо незастосування положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до цього підприємства. Частиною 2 ст. 41 ГПК України закріплено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перелік підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, визначених ст. 40 названого Закону, не є повним, оскільки цією нормою не передбачено припинення провадження у справах про банкрутство за наявності обставин, викладених у ч. 8 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, Конституційний Суд України вважає, що позитивним обов'язком законодавця є заповнення прогалини у ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для належного застосування судами оспорюваних положень.
Враховуючи, що Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2007 від 20.06.2007 року є обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскаржене, колегія суддів касаційної інстанції не приймає посилання касаційної скарги щодо допущених господарськими судами першої та апеляційної інстанцій порушень норм ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 січня 2012 року та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 9 грудня 2011 року у справі № 5013/1982/11 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Ю. Поліщук
судді: В.Я. Погребняк
П.К. Міщенко
Судове рішення № 22355769, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 29.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5013/1982/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: