Ухвала суду № 22353859, 22.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року м. КиївК-30762/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівУсенко Є.А.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

на постанову Господарського суду Миколаївської областi від 11.09.2007

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009

у справі № 1/775/07

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Вознесенськийміжрайагропостач»

доВознесенська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області

проскасування податкових повідомлень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Вознесенськийміжрайагропостач»(далі по тексту позивач, ВАТ «Вознесенськийміжрайагропостач») звернулося до Господарського суду Миколаївської областi з позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі по тексту відповідач, Вознесенська ОДПІ Миколаївської області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2006 №№ 1805/23/00905824/14996, 1805/23/00905824/14997.

Постановою Господарського суду Миколаївської областi від 11.09.2007, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій із закриттям провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2006, за результатами якої складено акт перевірки від 16.11.2006 № 19/23/00905824.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем норм п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 3333,33 грн., у тому числі по періодах: за червень 2005 року - 3333,33 грн.; ст. 1, ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 № 727/98, п. 2, п. 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, п. 3, п. 5, п. 6 Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, в результаті чого занижено єдиний податок на 1200,00 грн., в тому числі по періодах: II квартал 2005 року 1200,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.11.2006 року:

- №1803/23/00905824/14996, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 5000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3333,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1666,67 грн.;

- №1804/23/00905824/14997, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб на суму 1800,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1200,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 600,00 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач»не відобразило в бухгалтерському та податковому обліку операцію з реалізації комбайна ДОН-1500 громадянину ОСОБА_2 Реалізацію комбайна проведено за договором купівлі-продажу від 08.06.2005 №287, що підтверджується накладною від 08.06.2005 №287. Оплату отримано готівкою 08.06.2005 за прибутковим касовим ордером без номеру на загальну суму 20000,00 грн. та до каси оприбутковано не було.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.05.2006 за позовом ВАТ «Вознесенський міжрайагропостач»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, та визнання недійсними первинних документів, яке набрало чинності 17.05.2007, встановлено, що позивач не продавав комбайн ДОН-1500 08.06.2005 громадянину ОСОБА_2, та визнано недійсними: договір від 08.06.2005 №12 купівлі-продажу комбайну ДОН-1500 заводський номер 057326, та первинні документи: накладну від 08.06.2005 №287, приймально-здавальний акт від 08.06.2005, корінець до прибуткового касового ордеру без номеру від 08.06.2005 на суму 20 000,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з норм п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку та ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», за якою виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність визначення відповідачем суми податкових зобов'язань відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому позов задоволено правомірно.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області відхилити.

Постанову Господарського суду Миколаївської областi від 11.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Є.А. Усенко (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно

Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко