Ухвала суду № 2235135, 22.10.2008, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" жовтня 2008 р.

Справа № 17/128-3063

УХВАЛА

За позовом Приватного підприємства «Оліяр», с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області

до відповідача Приватного підприємства «Торговий дім «Мілко», смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області

Суддя Андрусик Н.О.

Представник від:

позивача: Діткун І.З., довіреність № бн від 05.05.08р.

відповідача: не з”явився

Суть справи:

Позивач –Приватне підприємство «Оліяр», с. Ставчани Пустомитівського району Львівського області звернувся 28.09.08р. (згідно штемпеля пошти на конверті) до господарського суду з позовом до відповідача –Приватного підприємства «Торговий дім «Мілко», смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 425 532,06 грн. основного боргу, 20 203,98 грн. пені та 2457,25 грн. -3 % річних за поставлений товар згідно дистриб»юторського договору № 05/08 від 30.01.08р. (з урахуванням заяви без номеру від 22.10.2008 р. про уточнення розміру позовних вимог).

Згідно ухвали суду від 01 жовтня 2008 р. позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та поточні, депозитні рахунки, що належить відповідачу як необґрунтованому.

В судовому засіданні 22.10.2008 р. представником позивача вдруге подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову №750-2 від 21.10.08р. в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача: р/р №260023127201 в Львівській філії АБ «БРР», м. Львів, МФО 325224; р/р №2600101300402 в Тернопільській філії ТОВ «Укрпромбанк», м. Тернопіль, МФО 338738 та р/р №26009057793100 в Акціонерно-комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову ПП «Оліяр»посилається на те, що відповідачем нехтуються умови укладеного 30.01.2008р. дистриб»юторського договору №05/08, в частині своєчасного внесення плати за отриману продукцію (олію соняшникову марки «Майола»). Заявник стверджує, що відповідачем постійно ігноруються телефонні прохання погасити борг, що становить 425 532,06 грн. Остання проплата здійснена відповідачем 26.08.2008 року.

Окрім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням оплатити суму заборгованості, що підтверджується копією листа №659-2 від 10.07.08р. та копією претензії №668-2 від 25.07.08р., котрі надіслано цінними листами з описом про вкладення на адресу відповідача, однак відповідач не відповідає на листи, тому ПП «Оліяр»припускає, що у разі задоволення позову, невжиття заходів до його забезпечення шляхом накладення арешту на рахунки відповідача, утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши подане клопотання, оцінивши доводи, наведені на його обґрунтування, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь –якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову»у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Разом з тим, пунктом 2 даного інформаційного листа встановлено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказане кореспондується з п. 6.1 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову“ (надалі –Роз»яснення), відповідно до якого у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

Відповідно до п. 4 Роз’яснення передбачено можливість подання повторно клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено судом повністю або частково.

Таким чином, зваживши на доводи позивача та оцінивши подані ним докази, беручи до уваги наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи значний розмір заборгованості відповідача, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання про накладення арешту на грошові рахунки боржника у зобов’язанні - відповідача у справі, в межах ціни позову –448 193,29 грн. та можливих судових витрат – 4599,93 грн., а всього –452 793,22 грн., обмеживши строк дії такого заходу датою набрання рішенням господарського суду Тернопільської області, законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, Інформаційним листом Вищого Господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову», Роз’ясненням Президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову“, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання приватного підприємства «Оліяр», с. Ставчани Пустомитівського району Львівського області про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 452 793,22 грн. приватного підприємства «Торговий дім «Мілко», смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, вул. Промислова, 3, ідент. код 34042216, що знаходяться на рахунках №260023127201 в Львівській філії Акціонерного банку "Банк Регіонального розвитку" м. Львів, МФО 325224; №2600101300402 в Тернопільській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», м. Тернопіль, МФО 338738; №26009057793100 в Акціонерному комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005.

3. Встановити, що строк заходів по забезпеченню позову закінчується наступним днем від дня набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області по справі № 17/128-3063.

4. Ухвалу надіслати відповідачу - ПП «Торговий дім «Мілко», смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області) та Приватному підприємству «Оліяр», с. Ставчани Пустомитівського району Львівського області - для вручення районному відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням відповідача.

Суддя Н.О. Андрусик