Ухвала суду № 2234926, 16.10.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2008 р. Справа № 13/4872а

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі – Бордунос Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин»с. Новоселиця Чигиринського району

до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області, м. Черкаси.

про визнання незаконними рішень відповідача

за участю представників сторін:

від позивача: Куришко О.М. –директор –за посадою,

Тютюник Р.В. - за довіреністю;

від відповідача: Постівний С.О. –за довіреністю.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову №26 від 04.08.2008 року про закриття справи;

- визнати незаконним та скасувати розрахунок розміру шкоди №14 від

30.07.2008р.;

- визнати незаконною та скасувати вимогу до позивача щодо відшкодування

шкоди від 04.08.2008 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на незаконність перевірки, проведеної наприкінці серпня 2008 року Черкасько-Смілянським міжрайонним відділом державної земельної інспекції управління з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області по обстеженню земельних ділянок в адміністративних межах Новоселицької сільської ради Чигиринського району Черкаської області, на території якої СТОВ «Тясмин»орендує землю та здійснює сільськогосподарське виробництво.

За результатами обстеження полів був складений Акт №14 від 30.07.2008р., в якому зазначено, що СТОВ «Тясмин»без правовстановлюючих документів (без укладання договору оренди) використовував земельні ділянки приватної форми власності (не витребувані паї) в кількості 100 ділянок загальною площею 153,26 га, що знаходяться в адміністративних межах Новоселицької сільської ради за населеним пунктом - в період з 01.01.2007 р по 01.01.2008 р. За даним фактом та стосовно дій Куришко Олександра Миколайовича як директора СТОВ «Тясмин», було відкрите провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Дана справа була розглянута одноособово державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Черкасько-Смілянського міжрайонного відділу Держземінспекції управління з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області Крупкіним А.В. та зроблені висновки про порушення Куришком О.М. ст. 125 Земельного кодексу України і заподіяння СТОВ «Тясьмин»шкоди в розмірі 159441,90 грн.

Відповідачем складені Розрахунок розміру шкоди №14 від 30.07.2008 р., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; Постанова про закриття справи №26 від 04.08.2008 р. та вимога про відшкодування завданої шкоди державі і територіальній громаді від 04.08.2008 року.

Постанова про закриття справи була оскаржена позивачем до Державного управління контролю за використання та охороною земель у Черкаській області. Скарга залишена без задоволення.

Позивач вважає, що відповідачем порушено ряд нормативних документів, а саме:

1. Постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 був прийнятий Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. В ньому зазначено, що лише власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, а визначення та розмір збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Тут же виззначено, хто входить до складу такої комісії. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Таким чином, дії Крупкіна А.В. щодо визначення шкоди, її розмірів та вимога про її відшкодування є порушенням вище зазначених норм.

2. Дії Крупкіна А.В. порушують ст. 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Ця стаття прямо зазначає, кому надане це право, а саме «адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди... В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства».

3. Враховуючи той факт, що йдеться про відшкодування майнової шкоди, а дані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та нормами Земельного кодексу України (регулює земельні правовідносини), то саме в порядку цивільного судочинства і повинно розглядатись питання про відшкодування шкоди. А як зазначено в нормах Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, лише власник або користувач майна (землі) має право на відшкодування завданої йому шкоди.

4. При розгляді справи про адміністративне правопорушення державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Черкасько-Смілянського міжрайонного відділу Держземінспекції управління з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області Крупкіним Анатолієм Віталійовичем не враховане наступне: ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням. Саме правовідносини щодо оренди вище зазначених земельних ділянок і має місце виходячи з наступних фактів. 23.07.2008 р. на виконання обов'язку, який має місце за договором оренди землі, СТОВ «Тясмин»перерахувало до місцевого бюджету с. Новоселиця суму грошових коштів в розмірі 17169,60 грн. Призначення платежу - орендна плата за землю за 2007р. (платіжне доручення №358 від 23.07.2008 р). А сільська рада с. Новоселиця прийняла виконання цього обов'язку, котрий передбачається договором оренди землі. За цих обставин не існує шкоди, завданої з боку СТОВ «Тясмин»державі чи територіальній громаді.

5. В зазначеній Постанові №26 вказано, що на підставі ст. 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення матеріали адміністративної справи передаються до Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України в Черкаській області. Як зазначено в самій ст. 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення, даним діям повинні передувати висновки органу (посадової особи), котрі розглядали адміністративну справу, щодо наявності в правопорушенні ознак злочину. Але ні в матеріалах по даній адміністративній справі, ні в Постанові про закриття справи №26 від 04.08.2008 року державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Черкасько-Смілянського міжрайонного відділу Держземінспекці Черкаської області Крупкін А.В. не посилався на висновки щодо можливих ознак злочину в діях гр. Куришка О.М., що є порушенням ст. 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Такі порушення норм процесуального та матеріального права призвели до винесення постанови, складання розрахунку та вимоги на відшкодування шкоди, котрі не відповідають вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив. З вимогами відповідач не погоджується з мотивів, що в діях державного інспектора Крупкіна А. В. немає порушення нормативно - правових актів України, оскільки не врахований Наказ Держкомзему від 12.09.2007 №110 Про застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. В наказі зазначено, що Розрахунок розміру шкоди здійснюється відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007р. №963, на підставі якого ґрунтується вищевказаний Наказу Держкомзему від 12.09.2007 №1.

Відповідно до цього ж Наказу п.5.1. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі та територіальним громадам, здійснюється інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції. п. 6.1. Шкода (збитки), заподіяні державі, територіальній громаді, власнику чи користувачу земельної ділянки підлягають відшкодуванню протягом п'ятнадцяти днів з моменту вручення (направлення поштою) порушнику земельного законодавства розрахунку розміру заподіяної шкоди (збитків), а в разі оскарження або опротестування розміру заподіяної шкоди (збитків) - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Позивач перерахував до місцевого бюджету с. Новоселиця гроші за оренду землі, але незрозуміла підстава оплати, оскільки прав для використання оспорюваних земельних ділянок у позивача немає, договори оренди, як це вимагає ст. 125 ЗК України –не укладені.

Посиланню на ст. 253 КУпАП про передачу адміністративної справи до Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю мають передувати висновки органу (посадової особи), котрі розглядали адміністративну справу.

Ст. 253 КУпАП зазначає, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання. Відповідно до наказу №147 Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністративні правопорушення п.3.2 Якщо при розгляді справи посадова особа дійде висновку, що в порушенні є ознаки злочину, вона передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання (ст. 253 КУпАП). При цьому виноситься постанова про закриття справи відповідно до вимог частини другої статті 284 КУпАП, яка надсилається до вищезазначених органів разом з матеріалами справи. До органів прокуратури, органів досудового слідства чи дізнання направляються оригінали документів. У разі надсилання їх копій вони повинні бути завірені в установленому в діловодстві порядку, згідно якого і діяв інспектор, при цьому враховуючи роз’яснення Прокуратури Черкаської області від 16.01.2007р. №07/4-2877.

Представник відповідача просить в позові відмовити.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи зібрані документи та докази, пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що вимоги підлягають до часткового задоволення:

- сторони перебувають в абсолютних відносинах –на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»03.06.2008р. тощо;

- розпорядження землями за межами населених пунктів відноситься до повноважень райдержадміністрації (ст.13 ЗК України, ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»);

- позивач позбавлений технічної можливості виділити окремі ділянки в єдиному масиві поля, щодо яких відсутні документи на користування;

- згідно ст.116 ЗК України юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених кодексом;

- розрахунок заподіяної шкоди не є актом ненормативного характеру. Чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права, як визнання незаконним та скасування розрахунку розміру шкоди, а сам розрахунок не можна вважати рішенням суб’єкта владних повноважень, з якого випливають певні обов’язки для підприємства і який можна оскаржити як самостійний документ;

- прийняття постанови №26 відповідачем є його правом, передбаченим КУпАП. Порушень норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оспорюваної постанови не встановлено. в даному випадку певні обставини мають доводитись лише певними доказами;

- дії посадових осіб відповідача не оспорювались та не визнані судом неправомірними;

- за наявності ознак кримінально переслідуваної дії відповідач не вправі виставляти вимогу про стягнення шкоди, оскільки таким висновкам має передувати всестороннє розслідування за нормами КПК України, з встановленням вини;

- доказів порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб позивача відповідачем не подано;

- органи виконавчої влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України –ст. 19 Конституції України;

У відповідності до ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

З матеріалів справи вбачається. що спірна постанова Черкасько-Смілянського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області від 04.08.2008 року № 26 була прийнята державним інспектором у відповідності до ст.. 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, при прийнятті постанови відповідачем було реалізовано не владно-управлінські повноваження, а адміністративні повноваження, передбачені для цього органу згідно норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Згідно ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним;

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним.

Таким чином, розгляд скарг на постанови, прийняті у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення є підсудністю районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, а не господарських судів. Розгляд таких справ також не може здійснюватися за правилами КАС України, оскільки КУпАП самостійно врегульовує порядок судового провадження по цих справах.

Отже, в частині вимог про визнання незаконною та скасування постанови про закриття № 26 від 04.08.2008 року, проваження у справі слід закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки дану вимогу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства господарським судом.

Позивачеві слід роз’яснити, що позов про скасування вказаної постанови про закриття справи слід подавати до місцевого суду.

В частині вимоги про визнання незаконним та скасування розрахунку розміру шкоди № 14 від 30.07.2008 року у задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки розрахунок не можна вважати рішенням суб”єкта владних повноважень, з якого випливають певні обов’язки для підприємства чи фізичної особи і він також не є і самостійним документом, який можна оскаржити до суду.

Вимоги позову в частині визнання незаконною та скасування вимоги до СТОВ „Тясмин” про відшкодування завданої шкоди державі, територіальній громаді від 04.08.2008 року слід задовольнити, оскільки вимога як така (як частина документу про розрахунок) направлена позивачу, поданий позивачем аркуш з вказівкою про те, що СТОВ „Тясмин” повинен сплатити 159 447,90 грн. на рахунок Новоселицької сільської ради, є продовженням та резолюцією розрахунку № 14 від 30.07.2008 року, оскільки текст вимоги містить дані про вручення СТОВ „Тясмин” цього розрахунку.

Крім того, без вирішення спору по суті про вчинення СТОВ „Тясмин” адміністративного правопорушення і завдання шкоди за самовільне користування землею в суді загальної юрисдикції, вирішення питання про законність пов’язаних з цим вимог про відшкодування шкоди є неможливим.

Судовий збір на підставі ст. 94 КАС України стягнути з бюджету на користь позивача – 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 157 ч.1 п. 1, 162, 163, 167 КАС України, Господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Провадження у справі в частині вимог про визнання незаконною та скасування постанови №26 від 04.08.2008 року Черкасько-Смілянського міжрайонного відділу Держземінспекції управління з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області про закриття справи –закрити та роз’яснити позивачу необхідність звернення з вказаним позовом до загального суду.

У визнанні незаконним та скасуванні розрахунку розміру шкоди №14 від 30.07.2008 року, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки –у задоволенні позову відмовити повністю.

Визнати незаконною та скасувати вимогу позивача до СТОВ «Тясмин»щодо відшкодування завданої шкоди державі, територіальній громаді - від 04.08.2008 року.

Заходи з забезпечення позову скасувати.

Стягнути з державного бюджету через УДК України в Черкаській області, рахунок №31117095700002, МФО 854018, код 04061576

на користь позивача – СТОВ «Тясмин», с. Новоселиця Чигиринського району, код ЄДРПОУ 03793768

3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова (судове рішення) набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання постанови, оформленої відповідно до вимог ст. 167 КАС України. Сторони у справі протягом 10 днів мають право подати заяву про намір оскарження та в 20 денний строк подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказану постанову через господарський суд Черкаської області.

Суддя Г.М. Скиба