Рішення № 2234729, 03.10.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2008 р.

Справа № 13/138-3002

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат", вул. К. Маркса, 35-а, м.Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, 20200

до Приватного підприємства "Торговий дім "Мілко", вул. Промислова, 3, смт.Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, 47724

За участю представників:

позивача : Теліга І.І. - довіреність № 1351 від 22.09.08 р.

відповідача : Даньків В.М. - довіреність №2 від 01.03.2008р.

Суть справи :

про стягнення 178 236 грн. 00 коп. основного боргу, 2 109 грн. 53 коп. пені, 263 грн. 69 коп. - 3% річних.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 29 ГПК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 03.10.2008р. та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечень не заявив, суму заборгованості визнав повністю.

Позивач заявлену суму позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

- 13.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Звенигородський сироробний комбінат", як Підприємство та Приватним підприємством "Торговий дім "Мілко", як Дистриб’ютор, укладено Договір дистрибуції на продаж продукції №120, що передбачає умови згідно яких Дистриб’ютор купує та реалізовує продукцію вироблену Підприємством. За даним договором Підприємство зобов’язується продати, а Дистриб’ютор прийняти, оплатити та провести реалізацію молочної продукції на умовах та в строки передбачені даним договором.

Договором сторони передбачили умови відвантаження та передачі продукції та порядок проведення розрахунків, а також, відповідальність за порушення умов договору у вигляді нарахування пені в розмірі 1% від суми невиконаного зобов’язання, за кожен день прострочення оплати, починаючи з наступного дня, що йде за днем, коли Дистриб’ютор повинен був провести таку оплату.

У відповідності до п. 4.5 згаданої угоди відповідач зобов’язаний провести розрахунок за продукцію не пізніше 21 календарних днів з дати отримання продукції. Датою отримання продукції вважається дата зазначена в накладних документах.

Як випливає із матеріалів справи позивач згідно накладних № 5098, №5099, №5100 від 17.07.2008р. та довіреності №224974 від 14.07.2008р. продав відповідачу молочну продукцію в асортименті на суму 107 491,09 грн. за період з 01.07.2008р. по 31.07.2008р.

Відповідач провів оплату отриманого товару шляхом перерахування позивачу 86 151,00 грн., що підтверджується копіями виписки банку, а також повернув отриманий товар по видатковій накладній №М-0020159 від 18.07.2008р. на суму 19,62 грн. та надав мерчендайзингові послуги на суму 159,62 грн.

Відповідач надіслав позивачу гарантійний лист від 06.08.2008р., яким зобов’язувався оплатити прострочену заборгованість зразу ж після закінчення процедури переакредитації, і встановивши строк до 15.08.2008р., однак оплату протермінованого боргу останній так і в зазначений строк, і не провів, тому позивач направив претензію від 18.08.2008р. про врегулювання господарського спору з проханням оплатити свій борг до 22.08.2008р., однак Приватне підприємство Торговий дім «Мілко»свій борг перед позивачем ані в зазначений в договорі, ані в зазначений в гарантійному листі строк не погасив.

Відповідно до статті 16 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 р. згідно з ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з ч. 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що в порушення умов договору, відповідачем у визначені строки оплату за отриманий товар не проведено, у зв’язку з чим, станом на 16.09.2008 року за ним рахується заборгованість в сумі 180 609,22 грн., яка станом на день розгляду спору не погашена в добровільному порядку.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідач повинен нести майнову відповідальність передбачену п. 7.3 договору та в розмірі встановленому Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, що складає 2 109,53 грн. пені.

Матеріалами справи доведено, що позивачем були виконанні зобов’язання стосовно постачання молочної продукції та інших продовольчих товарів відповідачу, що підтверджено згаданими вище накладними та довіреністю. Позивач направляв на адресу Приватного підприємства "Торговий дім "Мілко" претензію про оплату боргу, однак, відповідач відповіді не надав, борг за поставлений йому товар не оплатив, а тому станом на дату пред’явлення позову заборгованість (з урахуванням пені та 3% річних) становить 180 609 грн. 22 коп.

Оцінивши докази у їх сукупності та розглянувши усі обставини справи, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості у сумі 180 609,22 грн., за поставлений товар є правомірними, доведеними документально, відповідачем не запереченими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, п.п. 1-1, 4 ст. 80, ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Мілко", вул. Промислова, 3, смт.Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, ідент. код 34042216 в користь Відкритого акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат", вул. К. Маркса, 35-а, м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області код ЄДРПОУ 00447818 р/р в Звенигородському відділенні Райфайзен банк «Аваль»№260013916, МФО 354411: - 178 236 грн. 00 коп. основного боргу, 2 109 грн. 53 коп. пені та 263 грн. 69 коп. 3% річних, 1806 грн. 09 коп. грн. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 13 жовтня 2008 р., через місцевий господарський суд.

Суддя