Рішення № 2234656, 13.10.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2008 Справа № 10/383-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", м. Херсон,

до: Комунального підприємства "Котельщик", м. Каховка Херсонської області,

про стягнення 3044 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 627 грн. 77 коп. процентів річних та 1266 грн. 62 коп. пені,

за участю представників

позивача: Гейко О.В., ю/к, дов. № 08/31-07 від 02.01.08 р.,

відповідача: Зозуля І.С., ю/к, дор. № 01-09/212 від 10.10.08 р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 3044 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 627грн.77коп. процентів річних та 1266грн.62коп. пені, нарахованих на частину основного боргу у розмірі 14438грн.31коп., що підлягає стягненню за рішенням суду по справі № 3/37-05.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на безпідставне нарахування позивачем сум пені, інфляційних та 3% річних на суму інфляційних, 3% річних та судових витрат, стягнутих за рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 3/37-05. Крім того, у якості доказу погашення відповідачем основного боргу, стягнутого рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 3/37-05, представник відповідача посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705.

За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 12.09.08 р. № 487 справу передано на новий розгляд судді Гридасову Ю.В.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.05.2005 по справі № 3/37-05 позов задоволено частково, стягнуто з КП “Котельщик” на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації “Херсонгаз” 73025,32 грн. основного боргу, 730,25 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову, щодо стягнення 9922,81 грн. пені, 44804,71 грн. інфляційних збитків та 3440,74 грн. річних за прострочку платежу - відмовлено.

07.02.2006 р. Вищий господарський суд України своєю постановою скасував частково зазначене вище рішення місцевого господарського суду і передав справу, в частині стягнення 12450,78 грн. інфляційних та 3440,74 грн. річних, на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині (щодо стягнення суми основного боргу та відмови у стягненні суми пені) рішення залишено без змін.

04.05.06 р. господарським судом Херсонської області рішенням по справі № 3/37-05, яке набрало законної сили, стягнуто з КП “Котельщик” на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації “Херсонгаз” 10840,32грн. з урахуванням встановленого індексму інфляції, 3376,53грн. з урахуванням 3% річних та судові витрати.

Зазначені судові рішення обґрунтовуються наступними обставинами.

15 жовтня 2003 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації “Херсонгаз” (надалі за текстом –позивач) та КП “Котельщик” (надалі за текстом –відповідач) укладений договір № 16/03-37 на транспортування природного газу (надалі за текстом –договір), предметом якого є надання позивачем послуг з транспортування природного газу, переданого відповідачем ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" з ресурсів НАК “Нафтогаз України” для вироблення з нього теплової енергії, її реалізації населенню та бюджетним установам і організаціям та іншим споживачам за дорученням ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" газотранспортними мережами, що передані позивачу в оперативне управління та знаходяться на його балансі, від газорозподільчих станцій, підпорядкованих ДК “Укртрансгаз”, до місця передачі ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" на вході в його газову мережу.

При цьому відповідач зобов`язався прийняти вказаний обсяг газу, а ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" зобов`язався оплатити послуги з його транспортування позивачеві диференційовано протягом поточного місяця в межах відсотків одержаних коштів від споживачів теплової енергії.

Різниця між вартістю послуг з транспортування та коштами, перерахованими позивачу ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" протягом поточного місяця, покладається на відповідача.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.03 р. до вказаного вище Договору, сторони визначили термін дії договору з 15.10.03 р. до 31.12.04 р. в частині транспортування газу, а в частині проведення розрахунків за послуги –до повного здійснення розрахунків.

На підставі зазначеного договору позивачем в листопаді 2003 року - березні 2004 року було надано транспортних послуг на загальну суму 196642,36 грн.

Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за підписами та печатками всіх сторін договору основний борг станом на 28.02.2005 дорівнює 73025,32 грн., і стягнутий рішенням суду по справі № 3/37-05 від 12.05.05 р.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України по справі від 30.07.08 р. на основний борг позивачем нараховано суми інфляційних та 3% річних, і місцевому господарському суду необхідно з'ясувати наявність чи відсутність основного боргу. Фактично позивачем здійснено нарахування сум пені, інфляційних та 3% річних на частину основного боргу у розмірі 14438грн.31коп.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача у судовому засіданні, як на доказ погашення основного боргу, на "Порядок перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705, оскільки відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету (3235-15) місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах (без податку на додану вартість) на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання і водовідведення, що постачалися населенню, яка утворилася у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання і водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

Інших доказів погашення основного боргу за договором, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, відповідачем суду не представлено.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню посилаючись на п. 8.1 Договору, який регулював правовідносини сторін щодо транспортування природного газу і відповідно до якого, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату послуг з транспортування газу.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996р.) встановлено, (ст. 3 Закону) що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня нарахована позивачем за межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України. Відповідно, позовні вимоги в зазначеній частині не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 3044,55грн. та 627,77грн. Однак, за розрахунком здійсненим судом, виходячи з частини суми основного боргу, що підлягає стягненню за рішенням суду від 12.05.05 р. по справі № 3/37-05, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 2668,21грн. та 611,16грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 2668грн.21коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 611грн.16коп. з урахуванням 3% річних. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення 376грн.34коп. інфляційних втрат, 16грн.61коп. процентів річних та 1266грн.62коп. пені.

У разі існування доказів погашення суми основного боргу, зазначеного у рішенні господарського суду Херсонської області від 12.05.2005 по справі № 3/37-05, до періоду нарахування сум інфляційних та 3% річних, сторони не позбавлені права на звернення до господарського суду Херсонської області із заявою про перегляд рішення по справі № 10/383-07 за нововиявленими обставинами, у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Котельщик" (ідентифікаційний код - 22733571, адреса - 74800, Херсонська область, м. Каховка, пров. Трубний, 12, р\рахунок –26003133 в ХФ ВАТ "Мегабанк", МФО - 352714) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" (ідентифікаційний код –03355353, адреса –73036, місто Херсон, вул. Поповича, 3, р\рахунок –260015303 в АППБ "Аваль", МФО –352093) 2668грн.21коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 611грн.16коп. з урахуванням 3% річних, 67грн.73коп. витрат по сплаті державного мита, 78грн.35коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "31" жовтня 2008 р.