Рішення № 22345989, 04.04.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-2201/11

н/п 2/2018/275/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого

судді Чередник В.Є.,

при секретарі Кварацхелія Г.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»про визнання договору поруки нікчемним та третейського застереження недійсним

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання договору поруки нікчемним та третейського застереження недійсним.

При цьому, позивач посилалась на те, що 01.11.2010 р. поштою було отримано рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «СЛОБОЖАНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА»від 04.10.2010 року по справі № 2X436-2010 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК»було задоволено та з позивачки на користь банку було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 18-03ПВ/2008 від 18.08.2008 року у сумі 207 738,19 грн, а також витрати по сплаті третейського збору в розмірі 5,00 грн, витрати на листування третейського суду в розмірі 21.00 грн., разом 207764,19 грн.

В рішенні зазначено, що між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 18-03 ПВ /2008 від 18 серпня 2008 року, згідно умов якого позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти на споживчі цілі у розмірі 20 000 доларів США, який зобов'язався повернути кредит у встановлений кредитним договором строк та сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 15 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 18-03 ПВ/2008 - 1п від 18 серпня 2008 року згідно умов пункту 1.1 якого вона поручається перед банком за виконання ОСОБА_2 в повному обсязі всіх його обов'язків, що виникли за кредитним договором.

Вищенаведені обставини в частині укладання договору поруки № 18-03 ПВ/2008 - 1п від 18 серпня 2008 року між ВАТ «Мегабанк»та ОСОБА_1 позивачка заперечує та заявляю також про те, що зазначені обставини взагалі не мали місця. Тобто ОСОБА_1 ніколи та ні за яких інших обставин не підписувала ні особисто ні через представника зазначений договір поруки, а тому і не має ніякого відношення до виконання зобов'язань перед банком за виконання ОСОБА_2 в повному обсязі всіх його обов'язків, що виникли за кредитним договором.

Також у вищезгаданому договору поруки було зазначено третейське застереження, згідно якого позивач набув права звернення до третейського суду для захисту своїх прав та свобод згідно зі ст. 5 Закону України «Про третейські суди».

Згідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про третейські суди»«Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами...», а в ч. 7 ст. 12 Закону України «Про третейські суди»зазначено, що « уразі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною».

А також згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України «Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами...».

Згідно ч. 4 ст. 202 ЦК України «Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін». А у зв'язку з тим, що між банком та ОСОБА_1 не було погоджено жодних дій спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків юридичний факт не відбувся, а значить цивільних прав та тим більш обов'язків перед банком вона не має.

Відсутність її підпису виключає кваліфікацію відповідного документа як правочину (волевиявлення). Тому з вищенаведеного стає зрозумілим, що договір поруки № 18-03 ПВ/2008 1п від 18 серпня 2008 року не підписаний ОСОБА_1С, а значить не вчинений у письмовій формі, а згідно із ст. 547 ЦК України «1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмові формі. 2 Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, с нікчемним, а згідно зі ч. 2 ст 215 ЦК України «Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

До того ж згідно до п.3 ч.3 ст. 51 Закону України «Про третейський суд»рішення третейського суду може бути скасовано з тих підстав, що третейську угоду визнано недійсною компетентним судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені нею та підтверджені документально судові витрати.

У судове засідання представник позивача надав письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2010 року позивачкою поштою було отримано рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «СЛОБОЖАНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА»від 04.10.2010 року по справі № 2X436-2010 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК»було задоволено та з позивачки на користь банку було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 18-03П/2008 від 18.08.2008 року у сумі 207 738,19 грн, а також витрати по сплаті третейського збору в розмірі 5,00 грн, витрати на листування третейського суду в розмірі 21.00 грн., разом 207764,19 грн.

В рішенні зазначено, що між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 18-03 П/2008 від 18 серпня 2008 року, згідно умов якого позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти на споживчі цілі у розмірі 20 000 доларів США, який зобов'язався повернути кредит у встановлений кредитним договором строк та сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 15 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 18-03 П/2008 - 1п від 18 серпня 2008 року згідно умов пункту 1.1 якого вона поручається перед банком за виконання ОСОБА_2 в повному обсязі всіх його обов'язків, що виникли за кредитним договором.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 21.03.2012 року, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі поруки №18-03П/2008-1п від 18.08.2008, розташований у графі «Поручитель»виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Тобто ОСОБА_1 не підписувала ні особисто ні через представника зазначений договір поруки, а тому і не має ніякого відношення до виконання зобов'язань перед банком за виконання ОСОБА_2 в повному обсязі всіх його обов'язків, що виникли за кредитним договором.

Також у вищезгаданому договору поруки було зазначено третейське застереження, згідно якого позивач набув права звернення до третейського суду для захисту своїх прав та свобод згідно зі ст. 5 Закону України «Про третейські суди».

Згідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про третейські суди»«Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами...», а в ч. 7 ст. 12 Закону України «Про третейські суди»зазначено, що « уразі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною».

А також згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України «Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами...».

Згідно ч. 4 ст. 202 ЦК України «Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін». А у зв'язку з тим, що між банком та ОСОБА_1 не було погоджено жодних дій спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків юридичний факт не відбувся, а значить цивільних прав та тим більш обов'язків перед банком вона не має. Відсутність її підпису виключає кваліфікацію відповідного документа як правочину (волевиявлення). Тому з вищенаведеного стає зрозумілим, що договір поруки № 18-03 П/2008 1п від 18 серпня 2008 року не підписаний ОСОБА_1С, а значить не вчинений у письмовій формі, а згідно із ст. 547 ЦК України «1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмові формі. 2 Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, с нікчемним, а згідно зі ч. 2 ст 215 Цивільного кодексу України «Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

До того ж згідно до п.3 ч.3 ст. 51 Закону України «Про третейський суд»рішення третейського суду може бути скасовано з тих підстав, що третейську угоду визнано недійсною компетентним судом.

Також згідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст.207, 202, 547, 215 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати нікчемним договір поруки № 18-03 П/2008 - 1п від 18 серпня 2008 року, в якому в якості кредитора зазначене Відкрите акціонерне товариство «Мегабанк», в особі керуючого відділенням «Криворізьке № 1»Качан Олени Миколаївни.

Визнати третейське застереження викладене в п. 6 договору поруки № 18-03 П/200 - 1п від 18 серпня 2008 року, в якому в якості кредитора зазначене Відкрите акціонерне товариство «Мегабанк»в особі керуючого відділенням «Криворізьке № 1»Качан Олени Миколаївни - недійсним.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Мегабанк», 61002, м. Харків, вул. Артема, 30, МФО 351447, код 09804119, свідоцтво № 30008534 понесені судові витрати а саме: понесені витрати по сплаті державного мита та по сплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви в розмірі 54,00 гривень та витрати на за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 2930 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова апеляційної скарги.

Суддя -