Рішення № 2234475, 15.10.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2008 р.

Справа № 10/101-08-3828

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вітаміни»

до відповідача Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 8846,79 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Осіпчук І.Л. за довіреністю від 06.06.2008р. №01/1642

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ВАТ «Вітаміни»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ 8846,79 грн., з яких, 5758 грн. –основний борг за поставлений товар, 2650,54 грн. –індекс інфляції та 438,25 грн. –3% річних, нарахованих відповідачу з липня 2006 року по липень 2008 року за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

У письмових доповненнях до позовної заяви, які залучені судом до справи 29.09.2008р., позивачем наведені правові підстави нарахування відповідачу 3% річних та індексу інфляції, а саме положення ст.625 ЦК України.

В процесі розгляду справи позивач надав до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних, яка залучена судом до справи 15.10.2008р., та згідно з якою, позивач відмовляється від стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 2650,54 грн. та 3% річних в сумі 438,25 грн., просить суд прийняти цю відмову та провадження у справі припинити. Також позивачем надано заяву, в якій позивач просить суд повернути оригінал чеку про відправлення претензії відповідачу. Вказане клопотання задоволено господарським судом.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, виходячи з того, що про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив:

08.06.2006р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар (плівка ПВХх230, жовта, артикул 25302) у кількості 364,20 кг на загальною вартістю 5758 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №П-126 від 08.06.2006р.

Згідно з вказаною накладною, товар з боку відповідача одержаний Матвєєвою Н.В. на підставі довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей від 07.06.2006р. серії ЯЛЯ №800227. Вказана довіреність, яка також наявна у матеріалах справи, підписана керівником і головним бухгалтером відповідача та засвідчена печаткою останнього.

30.06.2006р. між сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, за результатами якої складений акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким, станом на 30.06.2006р. сальдо на користь позивача становить 5758 грн. Вказаний акт звірки підписаний головними бухгалтерами сторін та засвідчений печатками останніх.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензію №17/1294 про стягнення основного боргу за поставлений товар в сумі 5758 грн., індексу інфляції в сумі 2583,81 грн. та 3% річних в сумі 416,39 грн. Вказана претензія направлена відповідачу 18.06.2008р., що підтверджується поштовою квитанцією за №6753.

Відповіді на вказану претензію відповідач позивачу не надав, грошові кошти не сплатив, а тому позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу, індексу інфляції та 3% річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків в тому числі є договори та інші правочини.

У ч.1 ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

З огляду на вищевикладені законодавчі норми, господарський суд вважає, що дії позивача щодо поставки товару відповідачу за видатковою накладною, а також дії відповідача щодо прийняття цього товару за довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей можливо визнати діями сторін, що спрямовані на набуття цивільних обов’язків, зокрема зобов’язання позивача щодо поставки товару відповідачу, а також зобов’язання відповідача щодо оплати цього товару.

Такий висновок господарського суду підтверджується також наявним у матеріалах у справи актом звірки взаєморозрахунків, який в силу вимог ст.34 ГПК України можливо визнати допустимим доказом наявності у відповідача зобов’язання щодо розрахунку за поставлений позивачем товар.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У ч.1 ст.525 ЦК України також передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, як встановлено господарським судом, строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару сторонами не встановлений, а в силу вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинний виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу про оплату боргу позивач надіслав відповідачу 18.06.2008р., але на момент розгляду справи відповідач не сплатив позивачу борг за поставлений останнім товар. Більш того, жодних заперечень щодо наявності цього боргу відповідач до суду не надав.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5758,20 грн., а відтак, і про їх задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних, то від позовних вимог в цій частині позивач відмовився, про що 15.10.2008р. надав до суду відповідну заяву.

З огляду на те, що вказана заява підписана уповноваженим представником позивача (довіреність від 06.06.2008р. №01/1642), а також на те, що дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає відмову позивача від позову і припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно з якою, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Вітаміни»задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65006, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога,2, р/р 26006054402281 в Южне ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 328704, код ЄДРПОУ 32093887) на користь Відкритого акціонерного товариства «Вітаміни»(20303, м. Умань, вул. Ленінської Іскри,31, р/р 2600115877 у «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 00480968) основний борг в сумі 5758 (п’ять тисяч сімсот п’ятдесят вісім) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 66 (шістдесят шість) грн.. 30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 76 (сімдесят шість) грн. 70 коп.

3.В частині позовних вимог про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 2583,81 грн. та 3% річних в сумі 416,39 грн. провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 16 жовтня 2008 року.

Суддя Смелянець Г.Є.