Постанова № 2234003, 16.10.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 07/4225а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2008 р.

10год. 50хв., м. Черкаси

За позовом прокурора Христинівського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Христинівському районі

до відкритого акціонерного товариства „Христинівське автотранспортне підприємство - 17148”

про стягнення 114320грн. 48коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Вусата Л.О. –за довіреністю від 15.10.2008р.;

від відповідача: не прибули.

За участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Павленка О.А.

Заявлено позов про стягнення з відповідача у доход бюджету 114320грн. 48коп. податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 17.06.2008р.

У засіданні суду прокурор і представник позивача позов підтримали тільки в частині стягнення 113705грн. 11коп. податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, у тому числі: 82536грн. 30коп. не сплаченого в установлений строк податкового зобов’язання з цього податку і штрафних санкцій та 31168грн. 81коп. пені.

Відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, однак його представник в судове засідання не прибув.

Заперечення проти позову відповідач до господарського суду не подав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

12 вересня 1997р. Христинівською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як юридичної особи.

10 жовтня 1997р. відповідач був узятий позивачем на облік як платник податків.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача станом на 17.06.2008р. у нього утворився податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 114320грн. 48коп., який виник внаслідок не сплати відповідачем в установлений строк 83151грн. 67коп. податкових зобовязань з цього податку, самостійно нарахованих ним та узгоджених за поданими позивачу податковими розрахунками суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2005, 2006, 2007, 2008 роки, та штрафів передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону від 21.12.2000р. №2181-ІІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ) за порушення відповідачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, узгоджених за податковими повідомленнями –рішеннями від 26.05.2005р. №0006951530/0, від 31.01.2006р. №0001111530/0 та №0001121530/0 і від 10.07.2006р. №0010211530/0, а також 31168грн. 81коп. пені, нарахованої позивачем у картці особового рахунку відповідача відповідно до вимог ст. 16 Закону №2181-ІІІ за порушення відповідачем граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Після 17.06.2008р. станом на день прийняття господарським судом цієї постанови відповідач в рахунок погашення податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплатив до бюджету 615грн. 37коп. Відповідно непогашена сума податкового боргу з цього податку становить 113705грн. 11коп., у тому числі: 82536грн. 30коп. не сплаченого в установлений строк податкового зобов’язання з цього податку з урахуванням штрафних санкцій і 31168грн. 81коп. пені.

Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

В преамбулі Закону №2181-ІІІ зазначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податкові контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пункти 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначають термін „податкове зобов'язання” як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а термін „податковий борг” - як податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Пункт 1.6 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „примусове стягнення” визначає як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, тобто у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган або суми податкового зобов’язання визначаються контролюючим органом за непрямими методами.

Підпунктом „а” пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги –до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Стаття 16 Закону №2181-ІІІ передбачає, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків суми податкового боргу;

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що стягувана сума у розмірі 113705грн. 11коп. є податковим боргом у розумінні Закону №2181-ІІІ і позивач має право на примусове стягнення цієї суми податкового боргу за рішенням суду за рахунок активів відповідача, тому позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення вказаної суми податкового боргу. Судовий збір у сумі 1137грн. 05коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Христинівське автотранспортне підприємство - 17148” (вул. Пушкіна, буд.12, м. Христинівка, Черкаська область, 20000, ідентифікаційний код 03119492):

- в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Христинівському районі (вул. Гонти, 2, м. Христинівка, Черкаська область, 20000, ідентифікаційний код 34275454) – 113705грн. 11коп. податкового боргу;

в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Христинівському районі (вул. Гонти, 2, м. Христинівка, Черкаська область, 20000, ідентифікаційний код 34275454) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 1137грн. 05коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ Дорошенко М.В.