Рішення № 2234000, 20.10.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.08 р. Справа № 40/173

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Рожковій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича – комерційна фірма «РАМА» м. Донецьк

про стягнення 9 374 грн. 15 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Балібін О.І.- юрисконсульт

від відповідача: не прибув

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України судом забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

Суть спору:

Державний вищий навчальний заклад “Донецький національний технічний університет” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “РАМА” з позовними вимогами про стягнення з останнього боргу з орендній платі в розмірі 9 294 грн. 38 коп. та пені за прострочення внесення орендних платежів в сумі 79 грн. 77 коп. згідно договору оренди № 2003/2005 р. від 01.08.2005 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.08.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецької області, далі Орендодавець та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича – комерційна фірма «РАМА», далі Орендар було укладено договір оренди нерухомого державного майна № 2003/2005р. від 01.08.2005р., нежитлові вбудовані приміщення на першому поверсі гуртожитку загальною площею 190,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 184а.

Пунктом 1.1 укладеного договору Орендодавець передав, Орендар прийняв у строкове платне користування об’єкт оренди вказаний вище.

Об’єкт оренди - нежитлові приміщення знаходяться на балансі Донецького національного технічного університету (надалі Балансоутримувач) з метою розташування кафе.

Пунктом 2.1 договору передбачені умови вступу Орендаря у строкове платне користування майном зокрема, у термін вказаний договорі, але не раніше дати підписання сторонами акту прийому-передачі нерухомості.

Факт передачі майна у платне строкове користування підтверджено актами прийому - передачі від 01.08.2005р.

Відповідно до пункту 2.2 укладеного договору визначено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, в особі органу, якому надане право здійснювати контроль за виконанням суб’єктами господарювання умов таких договорів.

Умови договору зазначені у пункті 2.3 передбачають, що на час припинення дії договору, майно підлягає поверненню балансоутримувачу. У той же час Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором.

Розмір орендної плати знайшов своє відображення у пункті 3.1 укладеного договору і становить 1 698 грн. 42 коп., орендна плата з 1 липня 2005р. щомісяця корегується на індекс інфляції, встановлений Мінстатом України, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 додатковій угоди №1 до договору №2003/2005р. від 01.08.2005р., орендна плата на час використання державного майна, становить 1 573 грн. 42 коп.

За приписами підпунктами 5.1, 5.2, 5.3 пункту п’ятого договору Орендар повинен використовувати майно по цільовому призначенню, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, забезпечити його зберігання, запобігати пошкодженню.

Пунктом 3.3 розділу третього договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% і 50% відповідно щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

Згідно п. 10.1 договору його укладено строком на 365 днів, і він діє з 01.08.2005 р. по 26.07.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.6. Договору оренди встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Судом прийнято до уваги, що відповідач є суб’єктами господарювання в розумінні ст. 55 ГК України, а тому до спірних правовідносин слід застосувати також вимоги пункту 4 статті 284 ГК України.

Згідно акта прийому – передачі від 9 квітня 2008р. ТОВ «Виробнича – комерційна фірма «РАМА» передав, а Державний вищий навчальний заклад “Донецький національний технічний університет” прийняв державне майно – нежитлове вбудоване приміщення на 1 поверсі в гуртожитку №9, загальною площею 190,7 кв.м.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, відносно сплати балансоутримувачу орендної плати в розмірі 50%, внаслідок чого за ним утворився борг по орендній платі за період з 1 вересня 2007р. по 9 квітня 2008р. в сумі 9 294 грн. 38 коп.

Листом №14-185/10 від 18.07.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість по орендній платі за спірний період.

Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно наданого розрахунку сума пені на час подання позовної заяви складає 79 грн. 77 коп., за період з 26.09.07р до 25.03.08р., яку позивач намагається стягнути:

1. 26.09.07р.- 25.10.07р. – 11 грн. 06 коп.;

2. 26.10.07р.- 25.11.07р. – 11 грн.68 коп.;

3. 26.11.07р. – 25.12.07р. - 11 грн.63 коп.;

4. 26.12.07р. - 31.12.07р. – 2 грн. 38 коп.;

5. 01.01.08р. – 25.01.08р. - 12грн.34 коп.;

6. 26.01.08р. – 25.02.08р. - 15 грн. 63 коп.;

7. 26.02.08р. – 25.03.08р. - 15 грн. 05коп.

Оскільки майно належить державі в особі його власника - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецький області, то до спірних правовідносин слід застосувати приписи спеціальних норм права передбачених у ст. ст. 10, 19, 20 Закону України” Про оренду державного та комунального майна”, далі Закон.

Пунктом 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 ГК України, встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Належність і допустимість доказів, знайшло своє відображення у статті 34 ГПК України. Господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи., а саме доведеність позивачем невиконання відповідачем зобов’язань за договорами оренди.

Обов’язки щодо своєчасного перерахування орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу в сумі 9 294 грн. 38 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу в цій частині позову відносяться на відповідача відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами.

Відповідно п. 3.5 договору сторони передбачили відповідальність у вигляді пені, розмір якої, з урахуванням індексації не повинен перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, а також порядок її стягнення на випадок прострочення виконання зобов’язань, що відповідає вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань з боку відповідача, позовні вимоги щодо стягнення з нього пені в сумі 79 грн. 77 коп. за період прострочення виконання грошових зобов’язань з 26.09.07 до 25.03.08р., обґрунтовані та підлягають задоволенню з віднесенням витрат по державному миту в цій частини позову на відповідача згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача присутнього у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 19, 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 599, 762, ч. 1 ст. 763, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 55, 174, 193, ч. 6 ст. 232, 283, 284 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, , 44, 49, 82, 84, ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича – комерційна фірма «РАМА», 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 96, ін.код. 23775471, на користь:

- Державного вищого навчального закладу “Донецький національний технічний університет” 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 58, п/р 35228001000010 УДК у Донецькій області, МФО 834016, ін. код 02070826, .борг з орендної плати в сумі 9294 грн. 38 коп., пеню в сумі 79 грн.77 коп., витрати по державному миту в сумі 102 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого згідно вимог ст.84 ГПК України, 27.10.08р.

Суддя