Рішення № 22337441, 05.08.2011, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2-2140/11

Категорія 54

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2011 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Кукурекіні К.В.

при секретарі Короткій В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на її користь страхове відшкодування в розмірі 19082,85 грн., витрати на послуги оцінщика у розмірі 400 грн., послуги ДКП РЕП№22 в розмірі 60 грн., витрати звязані з наданням послуг банку- 3грн., моральну шкоду - 10000 грн. та судові витрати. Позовна заява мотивована тим, що 16.01.2009 р. між нею та відповідачем був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів за №28-1721-0270, відповідно до якого предметом страхування є транспортний засіб «Suzuki GRAND VITARA 2.0» державний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності. 15.10.2010р. відбулася дорожньо- транспортна пригода з участю застрахованого транспортного засобу під керуванням позивача. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого транспортному засобу за №205/11/10 від 10.10.2010р. відновлюваний ремонт пошкодженого автомобіля складає 19082,85 грн., послуги оцінщика 400грн. Позивач звернлась до відповідача с заявою та відповідними документами про отримання страхового відшкодування, але відповідач відмовився сплатити страхове відшкодування у повному обємі, мотивуючи відмову тим, що ОСОБА_1 надана недостовірна інформація про час, місце та обставини настання страхового випадку. У звязку з тим, що позивач порушив її право на відшкодування страхової виплати, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача за дорученням у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовної заяви у повному обсязі по викладених в позові підставах.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. Вказував на те, що дійсно між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом страхування є транспортний засіб «Suzuki GRAND VITARA 2.0» державний номер НОМЕР_1. 11.10.2010р. позивач звернулась до відповідача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій зазначила, що 10.10.2010р. в м.Севастополі сталося пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП. Оскільки вищезазначена подія має тільки ознаки страхового випадку, передбаченого п.п. 3.1.2 договору та сама по собі не спричиняє обовязку страховика здійснити страхове відшкодування відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про страхування», п.10.3.4, п.10.3.16 Правил на підставі яких, як було зазначено вище, у разі необхідності страховик має право самостійно зясовувати причини та обставини страхового випадку. Тому, 10.11.2010р. ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась з листом до експертної компанії «Укравтоекспертиза» з проханням провести транспортно- трансологічне дослідження на вирішення якого поставити наступне запитання чи можливі з технічної точки зору пояснення ОСОБА_1 про обставини отримання пошкодження вищевказаним транспортним засобом, у вказаних нею поясненнях про страховий випадок. За результатами проведеного дослідження встановлено, що в цілому, не виключається вірогідність підміни, накладення і спотворення загальної картини пошкоджень автомобіля «Suzuki GRAND VITARA 2.0» державний номер НОМЕР_1, картини місця даних пошкоджень, механізму і часу пригоди. Таким чином з технічної точки зору версія ОСОБА_1, яка нею викладена про страховий випадок, в обсязі наданому на дослідження слідової інформації, не підтверджується механізмом і характером нанесення пошкоджень, слідами на транспортних засобах, що вказує на невідповідність отриманих пошкоджень викладеним ОСОБА_1 Відповідно до п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування» , п.п. 15.1.2, 15.1.4 п.15 договору підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання свідомо неправдивих відомостей про обєкт страхування або про факт настання страхового випадку. З урахуванням вказаних обставин відповідачем було відмовлено в виплаті страхового відшкодування. Щодо відшкодування моральної шкоди, то представник позивача, вважає вимоги у цій частини необґрунтованими та таким, що не засновані на положеннях договору та правил добровільного страхування.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.01.2009р. між сторонами укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, цивільно- правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № №28-1721-0270, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника щодо володіння, користування та розпорядження транспортним засобом «Suzuki GRAND VITARA 2.0» державний номер НОМЕР_1. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (НОМЕР_2) власником транспортного засобу «Suzuki GRAND VITARA 2.0» державний номер НОМЕР_1 є позивач.

Як вбачається з довідки ДАІ 10.10.2010 в м.Севастополі по пр.Генерала Острякова сталася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля. Як встановлено Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя за №3-5289 від 15.10.2010р. ОСОБА_1 10.10.2010р. о 21-45 год. на пр.Ген.Острякова в м.Севастополі, керуючи автомобілем «Suzuki GRAND VITARA 2.0» державний номер НОМЕР_1, при русі заднім ходом, не звернулась за допомогою до сторонньої особи, здійснив наїзд на автомобіль «Шкода» державний номер СН 0446АН, що привело к пошкодженню транспортних засобів та ДТП.

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненного пошкодженням транспортного засобу №201/11/10 від 26.11.2010р. вартість матеріального збитку, спричиненого володільцю транспортного засобу в результаті пошкодження транспортного засобу «Suzuki GRAND VITARA 2.0» державний номер НОМЕР_1 складає 19082,85 грн.

Відповідно до листа від 29.11.2010р. наданого на адресу позивача відповідачем 11.10.2010 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, але у відповідача виникли сумніві щодо обставин та характеру настання страхового випадку, тому ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась з листом до експертної компанії «Укравтоекспертиза» з проханням провести транспортно- трансологічне дослідження для встановлення механізму утворення пошкоджень на вищевказаному автомобілі, за результатами проведення експертизи позивачу відмовлено в виплаті страхового відшкодування.

За результатами проведеного дослідження №642-АТ від 25.11.2010р. встановлено, що в цілому, не виключається вірогідність підміни, накладення і спотворення загальної картини пошкоджень автомобіля «Suzuki GRAND VITARA 2.0» державний номер НОМЕР_1, картини місця даних пошкоджень, механізму і часу пригоди. Таким чином з технічної точки зору версія ОСОБА_1, яка нею викладена про страховий випадок, в обсязі наданому на дослідження слідової інформації, не підтверджується механізмом і характером нанесення пошкоджень, слідами на транспортних засобах, що вказує на невідповідність отриманих пошкоджень викладеним ОСОБА_1

Враховуючи те, що транспортно- трасологічне дослідження №642-АТ від 25.11.2010 проходило не в рамках судового розгляду справи, позивач був позбавлений права бути присутнім при проведенні дослідження, надавати пояснення та ставити запитання на підставі ч.6 ст.139 ЦПК суд не приймає його до уваги. Вважає, що обставини дорожньо- транспортної пригоди встановлені Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя по адміністративній справі №3-5289 від 15.10.2010р., яка набула чинності.

Таким чином, невиконанням страховою компанією обов'язку своєчасно виплатити позивачу страхове відшкодування у відповідності до умов Договору та вимог чинного в Україні законодавства, відповідачем порушено передбачене Договором та чинним в Україні законодавством право позивача на отримання страхового відшкодування.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Пунктом 3 ч.1 ст.20 Закону «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний, зокрема, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Страхування, відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 16 Закону визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з п.1, 5 ч.1 ст.21 Закону, страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі; повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Факт своєчасності та повноти внесення позивачем страхових платежів, а також факт повідомлення позивачем відповідача про настання ДТП у строк, передбачений Договором, підтверджується матеріалами у справі.

Відповідно до ст. 9 Закону, страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Частиною 1 ст.989 ЦК України передбачено обов'язок страховика здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Таким чином, матеріальна шкода у розмірі 19082,85 грн. підлягає стягненню з відповідача, як страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, позивачу була спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому, що вона не отримав від відповідача страхового відшкодування не мала можливості відремонтувати належний їй автомобіль, порушений її уклад життя, вона вимушена була звертатися за допомогою до юриста, що привело до грошових витрат. Враховуючи глибину та тривалість страждань, ступінь вини особи яка завдала моральну шкоду, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 560 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись Законом України «Про страхування», ст. ст. 512, 513, 514, 516, 526, 530, 979, 983, 988, 989, 990 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про захист прав споживачів задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 19082,85 грн., витрати на послуги оцінщика у розмірі 400 грн., послуги ДКП РЕП№22 в розмірі 60 грн., витрати звязані з наданням послуг банку- 3 грн., моральну шкоду - 560 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн. а всього стягнути 20225,85 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»у дохід державного бюджету України (р/р 31411537700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, код за ЄДРПОУ 24035598, одержувач держбюджет Ленінського району м. Севастополя) судовий збір в сумі 190,83 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя К.В.Кукурекін.