Рішення № 2233623, 23.10.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2008 р.

Справа № 3/114

Господарський суд Івано-Франківської області в складі судді Фрич Марії Миколаївни

При секретарі Ковалюк С.Я.

розглянув матеріали справи

за позовом ВАТ "Аквавіт",

вул. Центральна, 1-Е,

с.Бурлача Балка, м.Іллічівськ, Одеська область, 68094

до відповідача ПВП "Насосенергопром" ,

вул. Незалежності, 10 А/8, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 7 600 грн. основного боргу, 524,40 грн. збитків від інфляції, 109,94 грн. 3% річних, 76,00 грн. пені та 800 грн. витрат за послуги адвоката

Представники:

від позивача : Сімків І.Я.- представник;

від позивача : Лашин Є.В.- представник;

від відповідача: Табак В.М.- представник (довіреність №б/н від 02.09.08р.)

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 7902,44 грн. в т.ч.7600 грн. основного боргу, 159,6 грн. інфляційних втрат, 66,84 грн. 3% річних, 76,00 грн. неустойки.

Крім того, в порядку ст.22 ГПК України представник позивача подав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 7 600 грн. основного боргу, 524,40 грн. інфляційних втрат, 109,94 грн. 3% річних, 76,00 грн. пені, 800 грн. витрат за послуги адвоката .

Враховуючи диспозитивний характер ст.22. ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи , що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

При обгрунтуванні заявлених позовних вимог, позивач вказує на договір купівлі-продажу від 08.10.2007 року, рахунок-фактуру №СФ-2272 від 17.09.2007 року, платіжне доручення №4285 від 03.10.2007 року, що доводить факт купівлі вентиляторів;

- вказує на ст.268 та 269 ГК України, ст.ст. 673, 678 , 708,709 ЦК України та акти комісії від 16.11.2007 року, від 10.12.2007 року, від 24.12.07 року, заключення експерта ТППУ №22/185 від 24.03.2008 року, претензії від 01.02.2008р. та від 04.03.2008р, що доводить факт поломки вентиляторів та вжиття ним досудових заходів врегулювання спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив , з підстав, викладених у відзиві на позов, а саме:

- позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору, що передбачено ст.5 ГПК України;

- позивачем порушені правила технічної експлуатації обладнання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши при цьому подані ними докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень, приймаючи до уваги матеріали справи та вимоги чинного законодавства, встановив наступне:

08 жовтня 2007 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ВАТ „Аквавіт" придбало у ПВП „Насосенергопром" 5 вентиляторів RQA 630 (Q=10050 куб/рік, Р=175 Па) згідно видаткової накладної № РН-1279 на загальну суму 9500 грн. з урахуванням ПДВ, які були сплачені за платіжним дорученням № 4285 від 03.10.2007р.

15.11.2007 р. вийшов з ладу вентилятор RQA-4Е-630-В 2.70 1350 rpm., про що був складений актом комісії від 16.11.2007 р. ТОВ „Аквафрост", у якого вентилятори знаходились в оренді, в якому зазначалось, що одна лопать крилатки частково відірвана в місці кріплення до статора, деформована і має пошкодження в крайній частині, заламано в корпусі вентилятора два болти кріплення вентилятора до захисних ґрат і відсутній один болт кріплення ґрат, порушено кріплення (точкова зварка) дифузора до корпусу обичайки. З цього комісія прийшла до висновку про те, що вірогідною причиною поломки є попадання одного з елементів кріплення в зазор між обичайкою і крилаткою вентилятора, а також структури самої обичайки, яка виконана таким чином, що приводить до виникнення підвищеної вібрації при роботі і порушень елементів кріплення і зварювальних з'єднань.

В подальшому, 09.12.2007 р. і 23.12.2007 р. вийшли з ладу інші, придбані у відповідача вентилятори, про що складено акти від 10.12.2007 р. та від 24.12.2007 р., в яких знову ж відмічено причину неналежного функціонування - неправильне кріплення. Станом на день подання позову жоден з придбаних у відповідача вентиляторів згідно вказаної вище накладної не працює.

ПВП „Насосенергопром" надіслані відповідні листи з пропозицією направити свого представника, а також було надіслано самі поламані вентилятори, однак реагування з боку відповідача не було.

Експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної Торгово-Промислової Палати України № 22/185 від 24.03.2008 р. підтвердив пошкодження та дефекти, встановлені актами комісії від 16.11.2007 р., 10.12.2007 р. та від 24.12.2007 р.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушені норми ст.ст. 625,673,678,708,709 ЦК України, адже вимоги щодо заміни товару на якісний чи проведення гарантійного ремонту залишилися з боку відповідача без відповідного та належного реагування. Претензії ВАТ „Аквавіт" від 01.02.2008 р. та від 04.03.2008 р., отримані відповідачем, щодо сплати за неякісний придбаний товар залишилися без відповіді.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу, виходячи з наступного:

- відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- відповідно до п.1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу;

- відповідно до ст. 708 ЦК України передбачено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов"язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як зазначалось вище, позивач скористався своїм правом, передбаченим ст.708 ЦК України, зокрема вимагав від продавця замінити товар на якісний чи проведення гарантійного ремонту.

Відповідно до п.2 ст.709 ЦК України вимога покупця про заміну товару підлягає негайному виконанню, а у разі необхідності перевірки якості товару- протягом 14-ти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

Однак, як доведено матеріалами справи, відповідач не виконав вимоги п.2 ст.709 ЦК України.

Частина 3 п.2 ст.709 ЦК України вказує на те, що якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару у встановлені строки неможливо, покупець на свій вибір має право пред"явити продавцеві або виготовлювачу інші вимоги відповідно до ст.708 ЦК України, що і було зроблено позивачем, який відмовитися від договору і вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми.

Крім того, в ст. 268 ГК України зазначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Стаття 269 ГК України зазначає, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред"явлення постачальникові претензій у зв"язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

А ч.2 ст.269 ГК України вказує на те, що стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). При цьому сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем).Як зазначено в технічному паспорті, гарантійний строк експлуатації вентилятора складає 6 місяців з дня відвантаження покупцеві.

Крім того, ч.6 ст.269 ГК України наголошує на тому, що постачальник (виробник) зобов"язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не зміг довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Що стосується вимоги позивача про стягнення неустойки в сумі 76,00 грн., то суд вважає її законною, обгрунтованою, а тому підлягає стягненню з наступних підстав:

- відповідно до п.7 ст. 269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законодавством або договором;

- відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання ;

- відповідно до п.5 ст.709 ЦК України за кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача ПВП "Насосенергопром" інфляційних втрат в сумі 524,40 грн. та 3% річних в сумі 109,94 грн., то суд в цій частині відмовляє, зважаючи на те, що позивач в судовому засіданні не довів суду, що зобов"язання , які виникли між ним та відповідачем є грошовими в розумінні ст.625 ЦК України.

Стосовно вимоги позивача щодо стягненні витрат за послуги адвоката в сумі 800 грн, суд прийшов до висновку залишити таку вимогу без розгляду, зважаючи на те, що позивач не подав суду належних доказів , що підтверджують факт оплати цих послуг.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме:

- вимогу позивача про стягнення основного боргу в сумі 7 600 грн. та пені в сумі 76,00 грн. задоволити;

- у задоволенні вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в сумі 524,40 грн. та 3% річних в сумі 109,94 грн. відмовити;

-вимогу позивача ВАТ "Аквавіт" про стягнення 800 грн. витрат за послуги адвоката залишити без розгляду.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 655 , 708, 709 ЦК України, ст.ст.230,231, 268,269 ГК України, ст. ст. 49,81,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача ПВП "Насосенергопром" , вул. Незалежності, 10 А/8, м.Івано-Франківськ, 76000 , код ЄДРПОУ 22167290, п/р 26003015435 у ВАТ "Укрексімбанк" м. Івано-Франківська, МФО 336688 на користь позивача ВАТ "Аквавіт", вул. Центральна, 1-Е, с.Бурлача Балка, м.Іллічівськ, Одеська область, 68094 , код ЄДРПОУ 31164988, п/р 26008010111961 в ОФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО 328618- 7 600 грн. основного боргу та 76грн. пені, 102,00 грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

В частині стягнення інфляційних витрат в сумі 524,40 грн. та 3% річних в сумі -109,94 грн. в позові відмовити.

Вимогу позивача ВАТ "Аквавіт" щодо стягненні 800 грн. витрат за послуги адвоката залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич Марія Миколаївна

Рішення підписано 29.10.2008 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді Стефанів Тетяна Василівна