Рішення № 2233254, 15.10.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2008 р.

Справа № 19/25-08-3085

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО",м. Київ

до відповідача: фермерського господарства "Таврія К", Одеська область, Тарутинський район, с. Миколаївка

про стягнення 1243,17 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.09.2008 (а.с. 46)

від відповідача: не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.09.2008 (а.с. 47)

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов'язань та відшкодування збитків у розмірі 1243,17 грн., з яких 192,41 грн. пеня , 28,08 грн. 3% річних, 422,68 грн. інфляційні, 600,00 грн. збитки у зв’язку з виконанням юридичних робіт.

01.09.2008 позивач надав до канцелярії суду (вх. № 17692) письмові пояснення в обгрунтування своїх вимог (а.с. 35).

Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 17.09.2008 строк розгляду справи № 19/25-08-3085 подовжувався на один місяць до 22.10.2008.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 15.08.2008 о 11:00, 01.09.2008 о 11:00, 17.09.2008 о 11:00, 15.09.2008 о 10:30, не з’являвся. Про час, місце та дату судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень № 374993 від 30.07.2008 (а.с. 25), № 3784477 від 26.08.2008 (а.с. 36), від 06.09.2008 (а.с. 39), від 23.09.2008 (а.с. 46).

Оскільки відповідач правом на надання відзиву в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядалась в межах встановленого ст. 69 ГПК України строку за наявними в ній матеріалами у відповідності із положеннями ст. 75 ГПК України.

Згідно наказу господарського суду Одеської області від 17.10.2008 № 171-к „Про зміну прізвища у зв’язку з одруженням” суддю Гуріну Н.Д. вважати суддею Петренко Н.Д.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.03.2008 у справі № 13/22-08-362 (суддя Панченко О.Л.) задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО” (ТОВ “ТРИДЕНТА АГРО”) до фермерського господарства “Таврія К” про стягнення із фермерського господарства “Таврія К” заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 65/08/07 від 01.05.2007 у сумі 3858,15 грн. борг, 102,00 грн. держмита, 118,00 витрат на ІТЗ судового процесу.

07.04.2008 на виконання рішення № 13/22-08-362 від 20.03.2008р. в порядку ст. 116 ГПК України виданий наказ про стягнення з ФГ „Таврія К” задоволеної суми.

19.05.2008 позивач сплатив основну суму боргу та судові витрати, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою/особовим рахунком за 19/05/08 ТОВ „Тридента Агро” у сумі 4078,15 грн., з яких 3858,15 грн. основний борг, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процессу (3858,15 грн.+102,00 грн.+118,00 грн.= 4078,15 грн.).

Зазначене рішення є чиним, ніким не оскарженим та виконаним. Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спрори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням суду у справі № 13/22-08-362 встановлений факт, що „відповідно до п. 8.2 укладеного між сторонами у справі договору купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 01.05.2007р. № 65/08/07 за прострочення виконання зобов’язання відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним договором здійснюється без обмеження строку. Пунктом 8.4. зазначеного договору передбачено, що за несплату або несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує штраф в розмірі 7% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України”.

Викладеним позивач обґрунтовує своє звернення до суду (вх. № 4207 від 22.07.2008) з заявою до відповідача про стягнення штрафних санкцій, згідно купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 65/08/07 від 01.05.2007 за період з 24.01.2008 року (дати, наступної після подачі заяви у справі № 13/22-08-362 до суду) по 19.05.2008 –дату повного погашення заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 192,41 грн. відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, оскільки розмір пені від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення 0,08% встановлений п. 8.2. договору, заборгованість за яким була предметом розгляду у справі № 13/22-08-362, перевищує граничний розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачувалась пеня.

Також позивач просить стягнути з відповідача відповідно до 224, 225 ГК України, ст. 623, ч. 2 ст. 625, ЦК України 3% річних у сумі 28,08 грн. та 422,68 грн. інфляційних втрат й 600 грн. збитків у виді додаткових робіт по договору № 139/06/08 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтями 193 ГК України, 526 ЦК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Відповідно до умов ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки рішенням суду у справі № 13/22-08-362, яке має преюдиціальний характер, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за договором договору купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 01.05.2007 № 65/08/07 здійснюється без обмеження строку, вимоги позивача щодо стягнення пені та інфляційних втрат, розрахунок яких перевірений господарським судом, є законними і обгрунтованими.

Згідно ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 224 Господарського Кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно п.1 ст.225 Господарського Кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у тому числі відносяться додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідно встановили наявність складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Позивач з вини відповідача звернувся по юридичну допомогу до товариства з обмеженою відповідальністю “Незалежна юридична компанія” для підготування даної позовної заяви до суду за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 24.06.2008. за № 139/06/08. Виконання юридичних робіт підтверджується актом прийому-передачі документів (матеріалів) від 24.06.2008, актом здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 02.07.2008 й оплатою вартості виконаних робіт у сумі 600,00 грн., що підтверджується платіжним доручення від 10.087.2008 (а.с. 23).

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу у сумі 600,00 грн. є обгрунтованими на підставі ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.611, ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” щодо стягнення з ФГ „Таврія К” пені в розмірі 192,41 грн, 28,08 грн. 3% річних, 422,68 грн. індексу інфляції та 600,00 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фермерського господарства "ТАВРІЯ К" (68535, с.Миколаївка, Тарутинський р-н, Одеської області, код ЄДРПОУ 34421628, р/р 26006010130231 в ТФ АКБ „ЧБРР”, МФО 328715) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” (03038, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3, р/р 26009100280101 в ЗАТ „СВЕДБАНК ІНВЕСТ” в м. Києві, МФО 320650) –192 (сто дев’яносто дві) грн. 41 коп. пені, 28 (двадцять вісім) грн. 08 коп. 3% річних, 422 (чотириста двадцять дві) грн. 68 коп. індексу інфляції, 600 (шістсот) грн. 00 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. 46 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 20.10.2008.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Петренко Н.Д.