Вирок № 22332129, 03.04.2012, Крюківський районний суд м. Кременчука

Крюківський районний суд м.Кременчука

Справа № 1-545/11

2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2012 рокум.Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І. при секретарі Нікітенко А.Г., за участю прокурора Яроцької Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Кременчук, українець, громадянин України, одружений, освіта середня, не працює, раніше в силу ст..89 КК України не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчинені злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин проти здоровя особи при наступних обставинах.

12.10.2011 року близько 19 години 20 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи біля під»їзду АДРЕСА_2 на ґрунті ревнощів, умисно наніс один удар лівою ногою в область обличчя потерпілому ОСОБА_2, від якого останній сів на лавку, після чого ОСОБА_1 умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 ще один удар лівою ногою в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми голови з переломами правої виличної кістки, передньої стінки лівої гайморової пазухи та кісток носу, струсу головного мозку, синців на обличчі, крововиливів під з»єднувальну оболонку правого очного яблука та слизову верхньої губи, синців на шиї, які в сукупності по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як викликавші тривалий розлад здоров»я.

Свою вину у вчиненні встановленого судом злочину підсудний ОСОБА_1 визнав частково та суду пояснив, що 12.10.2011 року він разом із дружиною та подругою ОСОБА_3 близько 19 години зайшли до магазину «Супутник». В магазині, біля лікеро горілчаного відділу, він побачив потерпілого ОСОБА_2, якого раніше знав. В цей час дружина з подругою пішли до іншого відділу. Біля потерпілого на вітрині стояли дезодоранти. Він вирішив пошуткувати над потерпілим, взяв ці дезодоранти, при цьому потерпілий це бачив, та почав прямувати до виходу. Коли підійшов до дверей, то почув крик потерпілого. Він зупинився та віддав останньому дезодоранти, після вийшов із магазину на вулицю. Через невеликий проміжок часу із магазину вийшла його дружина з подругою, які зайшли за ріг будинку. За ними з магазину вийшов потерпілий та пішов слідом. Він також пішов за ними. Коли зайшов за ріг будинку то жінку і її подругу не було видно та він почув крики «відпусти». Прискоривши крок він побачив, що дружина з подругою стоять біля під»їзду, а потерпілий смикає за сумку дружини та її подругу за руку. Він до них підійшов, вирвав у потерпілого сумку та вдарив останнього ногою по обличчю. Після цього потерпілий сів на лавочку та він вдарив його ще один раз ногою по обличчю. У потерпілого із носа пішла кров. Він пішов, набрав води та витер потерпілого і той пішов додому.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини його вина повністю підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що 12.10.2011 року він зайшов до магазину «Супутник». В магазині він купив два дезодоранти та поставив їх на прилавок, так як хотів купити ще цигарки. До нього ззаду підійшов ОСОБА_1, який взяв дезодоранти та з ними вийшов на вулицю. В магазині також була дружина ОСОБА_1 і її подруга. Він запитав у дружини ОСОБА_1 де останній, на що та відповіла, що не знає та пішла з подругою з магазину. Він пішов за ними, щоб дізнатися де ОСОБА_1. Коли вони дійшли до під»їзду будинку та хотіли заходити у будинок, то він їх зупинив та тримав ОСОБА_4 за руку, щоб та не зайшла до під»їзду. Він їй сказав, щоб та покликала ОСОБА_1 і вона крикнула «ОСОБА_1. В цей момент підбіг ОСОБА_1 та вдарив його ногою в обличчя. Від удару він втратив свідомість. Коли отямився, то побачив, що сидить на лавці, біля нього на лавці стоять дезодоранти та біля лавки стояв ОСОБА_1, його дружина та подруга. Пам»ятає тільки один удар, іншого не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 12.10.2011 року вона, ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 близько 19 години зайшли до магазину «Супутник». В магазині вони побачили потерпілого ОСОБА_2. Вона та ОСОБА_4 пішли до іншого відділу, щоб придбати фрукти, а ОСОБА_1 підійшов до потерпілого. Потім вони також підійшли до потерпілого. ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_2 дезодоранти та пішов до виходу. Коли потерпілий його покликав, то біля виходу з магазину ОСОБА_1 повернув потерпілому дезодоранти та вийшов на вулицю. Вони ще побули у магазині та також вийшли на вулицю. ОСОБА_1 на вулиці не було і вони з ОСОБА_4 пішли додому. За ними з магазину вибіг ОСОБА_2 та почав хапати її за руки, а потім хапав ОСОБА_4 за сумку. Що він казав при цьому, вона не пам»ятає. Вони дійшли до під»їзду де ОСОБА_2 сказав, що до під»їзду їх не пустить, однак чому не казав та виривав сумку. В цей час до них підійшов ОСОБА_1 та ударив ОСОБА_2 ногою по обличчю, від чого той сів на лавку. Після цього ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 ще один раз ногою в обличчя. Від ударів у потерпілого із носа пішла кров. ОСОБА_1 збігав за водою та витер потерпілого, після цього він пішов додому.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працює продавцем у магазині «Супутник». 12.10.2011 року в магазин зайшов потерпілий та поставив на прилавок дезодоранти. Останній хотів придбати цигарки. В цей час в магазин зайшов ОСОБА_1 та почав розмовляти із ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_1 взяв дезодоранти та вийшов із магазину на вулицю. Потерпілий заплатив за цигарки та вийшов також із магазину. Чи віддавав ОСОБА_1 потерпілому дезодоранти вона не бачила.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що потерпілий є її чоловіком. 12.10.2011 року вона разом з чоловіком та ОСОБА_5 близько 19 години зайшли до магазину «Супутник». В лікеро горілчаному відділі стояв ОСОБА_2. ОСОБА_1 зупинився біля нього, а вона з ОСОБА_5 пішли до іншого відділу Вони зробили покупки і вийшли із магазину та за ними із магазину вийшов потерпілий ОСОБА_2 Потерпілий їх догнав та почав смикати ОСОБА_5, а потім і її. Біля під»їзду будинку до них підійшов ОСОБА_1, вихватив у потерпілого її сумку та вдарив його в обличчя ногою. Від удару потерпілий сів на лавку і ОСОБА_1 вдарив його ще один раз ногою в обличчя.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_2 її колишній чоловік. 12.10.2011 року вона прийшла в гості до сестри де їй сказали, що її колишнього чоловіка побив ОСОБА_1. Коли зайшла в секцію то побачила ОСОБА_2, який був весь у крові та він їй також розповів, що його побив ОСОБА_1

Також вина підсудного у вчиненні встановленого судом злочину повністю підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами , що були перевірені судом:

протоколом усної заяви про злочин від 12.10.2011 року (а.с.5) відповідно до якої ОСОБА_2 повідомив, що 12.10.2011 року ОСОБА_1 наніс йому тілесні ушкодження;

протоколом огляду місця події від 16.10.2011 року (а.с.8) відповідно до якого оглянуто ділянку місцевості біля під»їзду АДРЕСА_2

протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 22.11.2011 року (а.с.30) відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 пояснив та показав за яких обставин ОСОБА_1 наніс йому тілесні ушкодження;

висновком додаткової судово медичної експертизи №1429 від 29.11.2011 року (а.с.35) відповідно до якої покази ОСОБА_2 у відношенні механізму спричинення йому тілесних ушкоджень, не протирічать об»єктивним судово медичним даним;

висновком судово медичної експертизи №1367 від 17.11.2011 року (а.с.40 42) відповідно до якої при судово медичній експертизі у ОСОБА_2 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита травма голови з переломами правої виличної кістки, передньої стінки лівої гайморової пазухи та кісток носу, струс головного мозку, синців на обличчі, крововиливів під з»єднувальну оболонку правого очного яблука та слизову верхньої губи, які утворилися від не менш ніж шестикратної дії тупих предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчить їх характер, морфологічні особливості, параметри. Ці тілесні ушкодження можуть бути оцінені лише в сукупності як ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров»я; синці на шиї, які утворилися від не менш ніж двократної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчить їх характер, морфологічні особливості, параметри. Ці тілесні ушкодження як окремо так і в своїй сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень. По давності всі тілесні ушкодження не протирічать вказаному строку, про що свідчить їх характер. ОСОБА_2 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень міг знаходитись як в горизонтальному, або близькому до нього, так і в горизонтальному положенні, при цьому ділянка обличчя та правої бокової поверхні шиї були доступні для нанесення тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, виявлені при судово медичній експертизі у ОСОБА_2 не характерні для їх утворення внаслідок падіння на площині, як з наданим тілу прискоренням, так і без такого з послідуючим ударом об тверду поверхню, про що свідчить їх кількість, локалізація, характер, парламенти та взаєморозташування;

протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 22.11.2011 року (а.с.46) відповідно до якого свідок ОСОБА_4 пояснила та показала за яких обставин ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2;

висновком додаткової судово медичної експертизи №1431 від 30.11.2011 року (а.с.51) відповідно до якої покази ОСОБА_4 у відношенні механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не протирічать об»єктивним судово медичним даним;

протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 22.11.2011 року (а.с.55) відповідно до якого свідок ОСОБА_5 пояснила та показала за яких обставин ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2;

висновком додаткової судово медичної експертизи №1430 від 30.11.2011 року (а.с.61) відповідно до якої покази ОСОБА_5 у відношенні механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не протирічать об»єктивним судово медичним даним;

протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 22.11.2011 року (а.с.70) відповідно до якого ОСОБА_1 пояснив та показав при яких обставинах наносив удари потерпілому ОСОБА_2;

висновком додаткової судово медичної експертизи №1432 від 30.11.2011 року (а.с.77) відповідно до якої покази ОСОБА_1 у відношенні механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не протирічать об»єктивним судово медичним даним;

протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 від 08.12.2011 року (а.с.89);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_2 від 08.12.2011 року (а.с.90);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2 від 08.12.2011 року (а.с.91).

Також вина підсудного у вчиненні встановленого судом злочину також повністю підтверджується іншими матеріалами справи у своїй сукупності.

Підсудний ОСОБА_1 умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя та здоровя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя, а тому суд його дії кваліфікує за ст.122 ч.1 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд в повній мірі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що це є злочин середньої тяжкості, всі конкретні обставини по справі, дані про особу підсудного, який на час вчинення злочину в силу ст..89 КК України був не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, примусового лікування від алкоголізму та наркоманії не потребує, його вік та стан здоровя.

Обставин, які помякшують чи обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.

З урахуванням вище викладеного суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 потрібно призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді позбавлення волі.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 фактично визнав вину, на час вчинення злочину в силу ст..89 КК України був не судимий, посередньо характеризується, примусового лікування від алкоголізму та наркоманії не потребує, то суд приходить до переконання, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому ст..ст.75,76 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 до підсудного по справі пред»явлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8500 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. (а.с.154 156).

Як вбачається із матеріалів справи, 21.03.2012 року розгляд вказаної кримінальної справи було відкладено до 03.04.2012 року за клопотанням потерпілого та його представника для підготовки та подання до суду уточненої позовної заяви.

03.04.2012 року потерпілий та його представник до судового засідання не з»явились з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, уточнена позовна заява до суду не надходила.

Відповідно до ст..291 КПК України якщо в судове засідання не з»явився цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства.

Оскільки потерпілий до судового засідання не з»явився, клопотання про розгляд позову у його відсутність останній не заявляв, то вказаний цивільний позов потерпілого необхідно залишити без розгляду, роз»яснивши потерпілому право звернутися до суду з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства.

По справі прокурором пред»явлено цивільний позов до ОСОБА_1 в інтересах держави в особі міського фінансового управління Кременчуцької міської ради про відшкодування витрат в сумі 1251 грн. 66 коп., витрачених закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 (а.с.127).

Згідно ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров»я на лікування потерпілого у вчиненні цього злочину.

Враховуючи, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України, в наслідок якого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, повністю доведена матеріалами кримінальної справи і на його лікування закладом охорони здоров»я (а.с.106) витрачено 1251 грн. 66 коп., то суд приходить до висновку, що позов прокурора є законним та обгрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не вбачається.

Керуючись ст..ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст..122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст..75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, поклавши на нього під час іспитового строку, відповідно до вимог ст..76 КК України, наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально виконавчої системи

-повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання

-періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 залишити без змін підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі міського фінансового управління Кременчуцької міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь міського фінансового управління Кременчуцької міської ради, для зарахування до місцевого бюджету м.Кременчука р/р 31414544700008 ГУДКС України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060300, 1251 грн. 66 коп. витрачених на лікування потерпілого від злочину.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: