Рішення № 2233105, 01.10.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2008 р.

Справа № 7/119-2712

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Макрос” вул. Саксаганського, 84/86 оф. 10, м. Київ, 01032.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучацький консервний завод” вул. Галицька,157, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, 48400.

за участю представника відповідача: Аганян С.С. наказ №17-К від 07.11.2005р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Макрос” звернулося з позовом (з врахуванням заяв про зміну позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучацький консервний завод” про стягнення 227906,81 грн., із них: 148750,00грн. заборгованість за поставлену продукцію, 38 523,76 грн. інфляційних, 4653,92грн. річних, 12926,99 грн. пені, 22312,50 грн. штраф та 739,65 грн. додаткові витрати по справі.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

Учасникам судового процесу в процесі розгляду справи роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України.

Позивач телеграмою повідомив суд, що підтримує заявлені позовні вимоги станом на попереднє засідання з урахуванням особливостей стягнення, що не заперечувалися відповідачем та просить розглянути спір без участі його представника.

Відповідач у відзиві на позов від 01.10.2008р. не заперечує проти позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, річних та інфляційних витрат та зобов’язується їх оплатити до кінця поточного року, несвоєчасну оплату отриманої продукції пояснює важким фінансовим станом, просить суд в частині стягнення пені та штрафу в позові відмовити, оскільки дані умови сторонами не погоджувалися,а також просить суд розстрочити виконання рішення до кінця року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду спору пояснення представників сторін, встановлено:

- товариство з обмеженою відповідальністю «Макрос»на підставі накладних: №217 від 11.04.2006р.,№517 від 19.07.2006р. № 266 від 27.04.2007р., №416 від 22.06.2007р., №563 від 20.08.2007р. відпустило товариству з обмеженою відповідальністю „Бучацький консервний завод” через його представників Микитчак М.П. (довіреності НАЯ№252650 від 11.04.2006р. та ЯМВ №935966 від 19.07.2006р.) та Кривецького О. І. (довіреності ЯНР №362562 від 27.04.2007р., ЯНР № 362599 від 22.06.2007р. та ЯОЕ № 621215 від 21.06.2007р.) стабілізатор Макгель 4/42 загальною вартістю 485 688,00 грн.

Відповідно до ст. 526, 527 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов’язання.

Як зазначено в накладних, термін оплати вартості отриманої продукції встановлений сторонами на протязі трьох днів з моменту її отримання.

Відповідачем оплата вартості отриманої продукції проведена частково в сумі 336 938,00 грн. і за ним станом на 01.10.2008 року рахується заборгованість в сумі 148750,00 грн., які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені відповідно до ст. 655 ЦК України, яка передбачає обов’язок покупця сплатити вартість отриманого товару.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми .

Позивачем доведено факт порушення строків проведення розрахунків за поставлену продукцію, а тому заявлені позивачем 38 523,76 грн. інфляційних та 4 653,92 грн. річних (за період з 01.05.2006р. по 10.07.2008р. включно), також підлягають до задоволення.

В частині стягнення 12926,99 грн. пені ,22312,50 грн. штрафу та 739,65 грн. додаткових витрат по справі в позові відмовляється, оскільки:

- відповідно до ст.546 ЦК України, ст.ст.230,231 Господарського кодексу України, виконання грошового зобов’язання забезпечуються штрафними санкціями (неустойка, пеня, штраф), розмір яких визначається законом або договором;

- договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України);

- господарський договір, якщо сторони домовились надати йому письмової форми, вважається таким, що вчинений, якщо він викладений у формі єдиного документа, текст якого підписаний сторонами та скріплений печатками (181, 207 ГК України, 639 ЦК України).

Договір № Б110406МПС від 11.04.2006 року, на який посилається позивач, не підтверджує факту погодження сторонами істотних умов договору та забезпечення виконання його зобов’язань в порядку передбаченому вищезазначеними нормами закону, оскільки його текст не підписаний повноважними представниками сторін, а отже не є укладеним.

Факт не підписання тексту договору підтверджений керівником заводу, а також позивачем, яким надано суду належну копію тексту договору без підпису його представниками сторін та без заявок покупця і Специфікацій, які мали бути невід’ємною частиною договору та свідчити про факт його укладення на умовах зазначених у ньому.

Щодо додаткових витрат, пов’язаних з відрядженням Неволіна Ю.О.(представника позивача за довіреністю) то відповідно до ст.44 ГПК України та п.1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998р. №02-5/78 (в редакції роз’яснення від 31.05.2002р. №04-5/609) до інших витрат, пов’язаних з розглядом справи відносяться суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. В процесі розгляду даної справи суд не викликав Неволіна Ю.О. для надання суду будь –яких пояснень у справі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та додані до нього докази нестабільного фінансового положення заводу підтвердженого довідкою відділення №14 філії ВАТ КБ «Надра»та можливість поступлення коштів по договору №28/08-08 від 28.08.2008р. про переробку давальницької сировини, находить можливим задовольнити клопотання та на підставі п.6 ст.83 ГПК України розстрочити виконання рішення до кінця поточного року.

Державне мито в сумі 1919,28 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, п.6 ст.83, 84 ,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучацький консервний завод” м. Бучач, вул. Галицька,157, Бучацького району Тернопільської області код ЄДРПОУ 31274482, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Макрос” м. Київ вул. Саксаганського 84/86, офіс 10, код ЄДРПОУ 31256979 - 148750,00 грн. боргу, 38523,76 грн. інфляційних, 4 653,92 грн. річних, 1919,28 грн. державного мита та 118 грн. інформаційних витрат.

Виконання рішення розстрочити до кінця 2008року з оплатою щомісяця по 64654,98грн.

Видати наказ.

3. В частині стягнення 12926,99грн. грн. пені, 22312,50грн. штрафу та 739,65грн. додаткових витрат у позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення (20.10.2008 р.), через місцевий господарський суд.

Суддя