Рішення № 22330721, 26.03.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 2/544/33/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді - Профатило П.І.,

при секретарях - Денисенко О.Ю., Савчук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

02.08.2011 року до Словянського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та повернення майна, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. 28.09.2009 року між ними було укладено договір дарування квартири, яким ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 1/3 частку, ОСОБА_3 2/3 частки квартири АДРЕСА_1. Укладаючи договір дарування він вважав, що укладає договір довічного утримання, тому просив суд визнати договір дарування недійсним. Після уточнення позовних вимог просить суд визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 в місті Словянську Донецької області, реєстровий номер 2-3784, укладений 28 вересня 2009 року між ним, ОСОБА_1, з одного боку і ОСОБА_3, ОСОБА_2, з іншого боку недійсним, стягнути з відповідачів судові витрати по справі, посилаючись на те, що через свій стан здоровя він в момент укладання договору не усвідомлював значення своїх дій, оскільки він з 24.04.2009 року по 18.05.2009 року перебував на стаціонарному лікуванні у міській лікарні з діагнозом ішемічний інсульт в басейні ЛСМА з правобічним глибоким геміпарезом, до елегії в руці, парціальною маторною афазією, атеросклеротична ДЕП ІІ-ІІІ ст. Церебральний атеросклероз ІІІ ст.. при цьому у виписці зазначено, що на момент огляду скарги та анамнез захворювання зібрати не вдалось через тяжкий стан.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не зявився, однак до суду надав заяву, в якій вимоги позивача визнав, не заперечував проти їх задоволення, просив суд слухати справу у його відсутності.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 вимоги позивача не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 усвідомлював, що він дарує квартиру. Для цього до нього додому було запрошено нотаріуса, оскільки ОСОБА_1 паралізований та самостійно не пересувається, та складено довіреність, якою він уповноважив ОСОБА_6 скласти договір дарування квартири АДРЕСА_1. Нотаріусом були розяснені наслідки дарування квартири, тому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що вимоги позивача необґрунтовані, а посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 не усвідомлював, що він дарує квартиру безпідставні, оскільки йому нотаріусом були розяснені наслідки договору дарування квартири.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що позивача вона знає давно, є його сусідкою та часто завітає до нього до дому. Позивач провалами памяті не страждав, однак був паралізований, тому до нього додому було запрошено нотаріуса для складання довіреності. Довіреність складалася у її присутності. ОСОБА_2 з ним разом не мешкала. Пізніше ОСОБА_1 казав, що не знав, що подарував квартиру, вважав, що він переписав квартиру на сина та невістку для того щоб вони його доглядали.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона позивача знає з 2009 року. Під час його хвороби завітала до нього. Позивач був адекватним, казав, що хоче подарувати квартиру сину та невістці. ОСОБА_2 його доглядала, разом з ним мешкала.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що її батьки з позивачем були друзями, тому ОСОБА_1 вона знає давно. Весною 2009 року він захворів та його паралізувало. Коли його виписали з лікарні вона відвідувала його, на питання він відповідав адекватно, міркував, казав, що хоче подарувати квартиру сину з невісткою. ОСОБА_2 носила йому їжу, купляла необхідні ліки.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_1 є батьком чоловіка її доньки. Сімю ОСОБА_1 знає з 2000 року. В 2009 році ОСОБА_1 потрапив до лікарні, його паралізувало. Весь час ОСОБА_1 був при свідомості, адекватно реагував на всі події, міркував, на питання відповідав чітко. Наприкінці літа 2009 року повідомив їй що має намір подарувати квартиру сину та невістці. Оскільки ОСОБА_1 її добре знав та довіряв, то на неї була складена довіреність в присутності нотаріуса та свідка. Нотаріус розяснив ОСОБА_1 всі наслідки дарування. ОСОБА_2 здійснювала догляд за ОСОБА_1.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_2, та її представника ОСОБА_7, свідків, прийшов до переконань, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідно до договору дарування квартири, укладеного 28.09.2009 року, ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у дар 2/3 часток, ОСОБА_2 прийняла у дар 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в м. Словянську Донецької області, загальною площею 52,9 кв.м, в тому числі житловою площею 37,9 кв.м, що складається з трьох кімнат (а.с. 5). У звязку з хворобою ОСОБА_1 за його дорученням у його присутності та нотаріуса, договір підписала ОСОБА_6. Договір посвідчено за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Відповідно до копії довідки МСЕК, №184434 від 11.10.2005 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи загального захворювання (а.с.6).

Відповідно виписки з історії хвороби №576, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в міській лікарні №1 з 24.04.2009 року по 18.05.2009 року з діагнозом ішемічний інсульт в бас. ЛСМА з правостороннім глибоким геміпарезом, до плегії у руці, парціальної моторної афазією, атеросклеротична ДЕП 3 степеню. Церебральний атеросклероз 3 ступеню (а.с. 22).

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 42 (гр) від 20 лютого 2012 року - ОСОБА_1 страждає органічною деменцією судинного ґенезу, внаслідок цереброськлероза 3 стадії з гіпертензією 3 стадії дісциркуляторной енцефалопатії 2-3 стадії, яка ускладнена гострим порушенням мозкового кровообігу в квітні 2009 року. Міра вираженості недоумства позбавляла випробовуваного здатності за станом на 28 вересня 2009 рік розуміти значення своїх дій і керувати ними (а.с. 58 - 63).

Суд приймає висновок даної амбулаторної судово-психіатричної експертизи, оскільки вона проведена належним складом експертів, які мають відповідні ранги та стажі роботи експертами-психіатрами та які попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому суд не приймає пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, в тій частині, що ОСОБА_1 був адекватним, оскільки такі пояснення свідків є поверхневими та являються побутовими, так як, вказані свідки не мають відповідної психіатрично-медичної освіти, а тому не можуть в достатній мірі визначити психічний стан позивача під час укладання договору дарування квартири, крім того ці пояснення свідків спростовуються висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 42 (гр) від 20 лютого 2012 року, яку суд прийняв, як доказ по даній справі та яка проводилася на підставі витребуваних судом медичних документів про стан здоровя позивача, матеріалів даної цивільної справи, а також з безпосереднім особистим проведенням огляду самого позивача ОСОБА_1

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, в тій частині, що ОСОБА_2 з 2009 року доглядала позивача, приносила ліки, годувала, мешкала разом з ним, суд приймає, оскільки дані пояснення всіх свідків по справі узгоджуються між собою та не спростовуються сторонами по справі.

Таким чином, з урахуванням зібраних доказів по справі в їх сукупності, суд приходить до переконання, що на час укладання договору дарування, 28.09.2009 року, ОСОБА_1 внаслідок психічного захворювання не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому відповідно ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, суд вважає належним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 в місті Словянську Донецької області, реєстровий номер 2-3784, укладений 28 вересня 2009 року між ОСОБА_1, з одного боку і ОСОБА_3, ОСОБА_2, з іншого боку недійсним.

Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи (а.с.6) та на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню, в солідарному порядку, відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державне мито»сума судового збору у розмірі 390 грн. 59 коп..

Крім того позивачем були понесені витрати на проведення судово психіатричної експертизи у сумі 1211 грн. (а.с.79), витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. (а.с.1), тому відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дані витрати підлягають стягненню, у солідарному порядку, на користь ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 59, 60, 88, 145, 213 215 ЦПК України, ст.ст. 225, 717 ЦК України, Законом України «Про державне мито», -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 в місті Словянську Донецької області, реєстровий номер 2-3784, укладений 28 вересня 2009 року між ОСОБА_1, з одного боку і ОСОБА_3, ОСОБА_2, з іншого боку.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 судовий збір у сумі 390 грн. 59 коп. на рахунок 31210206700075, отримувач УДКС у м. Словянську (м. Словянськ), ЄРДПОУ суду 26503448, ЄРДПОУ банку 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22030001.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. та витрати за проведену судово психіатричну експертизу у сумі 1211 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду

Донецької області П.І. Профатило