Ухвала суду № 22327518, 21.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5/12

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Білостоцької Л.О., Федик Ю.Ю.

відповідача: Лучинського П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Південьзахідшляхбуд» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. 13.09.2011р. Позовні вимоги мотивовано тим, що ДПІ у м. Вінниці була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ПАТ «Південьзахідшляхбуд», за наслідками якої складено акт №1031/15-212/03449841 від 13.09.2011 року. 03.10.2011 року ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0008761600 про збільшення ПАТ «Південьзахідшляхбуд» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 332903 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 83226 грн. Вважаючи прийняті рішення неправомірними, просили визнати ППР протиправним і скасувати його.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні апеляційним судом в порядку ст. 55 КАС України було замінено первісного відповідача - ДПІ у м.Вінниці на належного відповідача - правонаступника Вінницьку ОДПІ.

В судовому засіданні представники позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року скасувати, а позов - задовольнити, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.09.2011р. ДПІ у м.Вінниці проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ПАТ «Південьзахідшляхбуд», за наслідками якої складено акт №1031/15-212/03449841 від 13.09.2011 року (а.с. 10-11). В ході перевірки встановлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ПАТ «Південьзахідшляхбуд» до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року було включені податкові накладні № 684 від 01.07.2011 року на загальну суму 837465,60 грн., у тому числі сума ПДВ 139577,60 грн., отриману від ТОВ «Айвар-МС», та № 122 від 01.07.2011 року на загальну суму 1159955,00 грн., у тому числі сума ПДВ 193325,83 грн., отриману від ТОВ «ГСМ-Енергія», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2011 року. За результатами проведеної камеральної перевірки збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на 332903 грн.

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у м.Вінниці прийнято податкове повідомлення - рішення №0008761600 від 03.10.2011р. (а.с. 17), яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 332903 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 83226 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарги ПАТ «Південьзахідшляхбуд» - без задоволення (а.с. 18-30).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до абзацу 1 пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Згідно з абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року з додатками (а.с. 31-39), до складу податкового кредиту було включено суми на підставі податкових накладних №684 від 01.07.2011 року на загальну суму 837 465 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 139 577 грн. 60 коп., отриману від ТОВ «Айвар-МС» та №122 від 01.07.2011 року на загальну суму 1 159 955 грн., у тому числі ПДВ 193 325 грн. 83 коп., отриману від ТОВ «ГСМ - Енергія», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05 вересня 2011 року на адресу ДПІ м. Вінниці позивачем подано письмові пояснення до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, згідно яких Позивач зазначає, що зазначені вище податкові накладні були помилково виписані його контрагентами на весь обсяг поставки бітуму та попередню оплату. В звязку із цим ТОВ «ГСМ - Енергія» та ТОВ «Айвар-МС» було скориговано зазначені накладні шляхом визнання їх недійсними та виписано замість накладних №122 та №684 відповідно накладні №122 від 01.07.2011 року на суму 590 194 грн., №123 від 01.07.2011 року на суму 569 761 грн. і №684 від 01.07.2011 року на суму 292 012 грн. 79 коп., №751 від 01.07.2011 року на суму 545 452 грн. 79 коп.

15 вересня 2011року на адресу Позивача надійшов акт державної податкової інспекції у м. Вінниці про результати камеральної перевірки поданої податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ПАТ «Південьзахідшляхбуд» (код за ЄДРПОУ 03449841) № 1031/15-212/03449841 від 13.09.2011р., в якому податковим органом зроблено висновок про порушення Позивачем п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на 332 903 грн.

Наказом ДПА України 21.12.2010 року N 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696 «Про затвердження Податкової накладної та Порядку її заповнення» визначено, що оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "Х").

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.6 статті 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.15 ПК України визначено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що можливість корегування реєстрів виданих та отриманих податкових накладних шляхом подання письмових пояснень до податкової декларації з податку на додану вартість з реєстром податкових накладних в паперовому вигляді законодавством не передбачена.

Відповідно до Наказу ДПА України №41 від 25.01.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України16.02.2011 року за №197/18935 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді належать до податкової звітності з податку на додану вартість.

Наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1402/18697, затверджено форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення. Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку, упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (Реєстр) обумовлене вимогами пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України. Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно вимог п. 201.14. ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу (п. 201.15).

Коригування помилкових записів у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. Проте виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абз. 10 п.201.10 ст.201 ПК України). Відповідно до п. 200.10 ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п.200.11 ст.200 ПК України).

Згідно вказаного вище переліку, затвердженого Постановою КМУ України від 27.12.2010р. №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", підставою для проведення перевірки є існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

При цьому, в силу вимог п. 200.14 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 березня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.