Ухвала суду № 22323367, 16.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2012 р.Справа № 2-а-8739/10/1570 Категорія:8.2.1.Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Одеський апеляційний адміністративний суду в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Димерлія О.О.;

суддів Зуєвої Л.Є., Єщенка О.В.;

за участю секретаря Ведутенко А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: скасувати податкові повідомлення-рішення: №0001271630/0 від 11 серпня 2010 року про нарахування податку на додану вартість в сумі 482256 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку у сумі 171491 грн., а всього 653747 грн.; №0001321630/0 від 19 серпня 2010 р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 231366 грн. та застосування штрафних санкцій з цього податку у сумі 69410 грн. , а всього 300776 грн.

За результатами розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом ухвалено постанову від 25 жовтня 2010 року про задоволення адміністративного позову. Рішенням суду першої інстанції скасовано податкові повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі СДПІ) №0001271630/0 від 11 серпня 2010 року, №0001321630/0 від 19 серпня 2010 р.

В апеляційній скарзі СДПІ, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати,

Колегія суддів суду апеляційної інстанції заслухала суддю-доповідача, розглянула та обговорила доводи апеляційної скарги, перевірила матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

За результатами невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна»(надалі Товариства) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при формуванні податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01 травня 2010 року по 31 травня 2010 року СДПІ встановлено порушення п.п. "д" п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п.7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого було завищено суму податкового кредиту по ПДВ за період з 01.03.2010 р. по 30.06.2010 р. сплаченого в ціні товарів (послуг) контрагентам ТОВ "Техагробуд" та ПП "Мет-Профіль".

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 231366 грн. та застосування штрафних санкції в сумі 69410 грн. стала та обставина, що ТОВ "Техагробуд" та ПП "Мет-Профіль" не знаходяться за адресами, які були зазначені у податкових накладних, посилаючись при цьому на довідку ДПІ у Малиновському районі міста Одеси № 1825/15-217 від 26.07.2010 р. щодо неможливості проведення перевірки ТОВ "Техагробуд" та акт ДПІ у Малиновському районі міста Одеси № 103/23-214 від 28.07.2010 р. щодо неможливості проведення перевірки ПП "Мет-Профіль". Інших порушень при формуванні позивачем податкового кредиту по ПДВ податковим органом в ході перевірки не встановлено.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Техагробуд" видало чотири податкових накладні: 93103, 103103 від 31.03.2010 р., 12105 від 21.05.2010 р. та 93105 від 31.05.2010 р., в той час як довідка про неможливість перевірки ТОВ "Техагробуд" складена лише 27.07.2010 р. Теж саме стосується і відносин з ПП "Мет-Профіль". Від цього контрагента Товариством отримано дві податкові накладні: № 060401 від 04.06.2010 р. та № 062202 від 22.06.2010 р. Обидві податкові накладні видані до дати оформлення акту про неможливість перевірки - 28.07.2010 р. Тобто доказів того, що на момент видачі податкової накладної ТОВ "Техагробуд" або ПП "Мет-Профіль" не знаходилось за адресою, що зазначена у податковій накладній, не виявлено.

Крім того, згідно п.п. 7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість", на порушення якого посилається відповідач, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Всі необхідні реквізити зазначені у податкових накладних виданих ТОВ "Техагробуд" та ПП "Мет-Профіль", в тому числі і місце розташування юридичної особи на момент видачі податкової накладної. Відповідачем в Акті перевірки та в судовому засіданні суду першої інстанції не надано доказів, що на дату видачі податкової накладної місце розташування ТОВ "Техагробуд" та ПП "Мет-Профіль" було іншим, ніж це зазначено в цих документах.

Між тим, у відносинах між позивачем та ТОВ "Техагробуд", Товариство виступає в якості покупця послуг, а ТОВ "Техагробуд" - платником податку, що видає податкову накладну. Тобто, зазначивши у виданих податкових накладних невірну адресу свого місця розташування, ТОВ "Техагробуд" порушило порядок заповнення фінансових документів, а не Платника податків - ТОВ "ГТ Проект-Україна". Теж саме стосується і ПП "Мет-Профіль".

В підтвердження хибності висновків податкового органу судом залучено до матеріалів справи та досліджено відповідь на запит ТОВ "ГТ Проект-Україна" ТОВ "Техагробуд" з якого вбачається, що, підприємство вказане останнім, знаходиться за юридичною адресою, не отримувало від податкових органові жодних запитів про надання документів чи повідомлено про проведення перевірок, та належним чином подає податкову звітність.

При цьому, відповідно до частини 12 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Частиною 14 тієї ж статті визначено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено порядок встановлення факту відсутності юридичною особи за місцем її знаходження, тому посилання відповідача на довідки та акти інших органів державної податкової служби не є достатньої підставою для підтвердження відсутності ТОВ "Техагробуд" та ПП "Мет-Профіль" за місцем реєстрації на момент складання податкових накладних.

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У п.п. 7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається, що "...не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними...".

Отже, Закон України "Про податок на додану вартість" вказує на підставу не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку - повну відсутність податкової накладної. Інших випадків не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку зазначений Закон не передбачає.

Не передбачена, вказаним вище Законом, і відповідальності платника податку за порушення його контрагентом правил заповнення податкової накладної по ПДВ. В разі, якщо у податкового органу виникли зауваження по оформленню податкових накладних, СДПІ повинна визнати ці податкові накладні недійсними у встановленому законодавством порядку. Наведені відповідачем, в обґрунтування прийнятого рішення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не надають податковому органу права самостійно не визнавати суму податкового кредиту та донараховувати ПДВ.

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий кредит, сформований за рахунок сум податку, сплачених ТОВ "Техагробуд" та ПП "Мет-Профіль", підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Не є обґрунтованими і посилання відповідача в Актах перевірок на нікчемність угод, укладених ТОВ "Техагробуд" та ПП "Мет-Профіль".

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. А акті перевірки зазначено, що такі правочини є нікчемними на підставі статті 228 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством та ТОВ "Техагробуд" укладено два договори підряду на будівництво причалів в портах України: договір № 71-ПР16/СП від 16 грудня 2009 року (реконструкція причалу № 16 ДП "Одеський морський торговельний порт") та договір № 85-23/10-СП (ремонт причальної лінії Касперовського посту Херсонського причалу ФГУ "Миколаївський район держгідрографії"). Виконання договорів підтверджене актами виконаних робіт, платіжним документами.

Між позивачем та ТОВ "Мет-Профіль" укладено договір поставки № 0406 від 4 червня 2010 року, предметом якого є постачання стального шпунтового профілю. Виконання договору підтверджується накладними та товарно-транспортними накладними.

Отже, твердження відповідача, що операції в межах цих договорів не мають реального товарного характеру, не відповідає дійсності та спростовується документами, наданими до перевірки, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, перевірка, за результатами якої складено Акт від 05.08.2010 року № 493/16-3/25033733/70 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, при формуванні податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року являється незаконною та проведеною без належних підстав.

Податковим органом перевірявся період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, однак, цей самий період вже перевірявся до того, а за результатами складено Акт від 29.07.2010 року № 473/16-3/25033733/66 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, при формуванні податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року.

Отже, по суті перевірка по Акту від 05.08.2010 року № 493/16-3/25033733/70 за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року являється повторною перевіркою вже перевіреного періоду. Посилання СДПІ на ту обставину, що обєктом повторної перевірки стала податкова звітність, що не ввійшла до попередньої перевірки, не спростовує встановленого факту порушення діючого законодавства.

Згідно п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п. 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817 забороняється проведення податковими органами повторних перевірок по одним і тим же податкам за вже перевірений податковий період, за виключенням випадків, коли така перевірка проводиться вищестоящим податковим органом або за наказом вищестоящого податкового органу, якщо відносно посадових осіб контролюючого органу, які проводили попередню планову перевірку, розпочато службове розслідування або порушена кримінальна справа.

Ніяких документів про службове розслідування, наказів вищестоящого податкового органу - ДПА в Одеський області, які б свідчили про законність підстав проведення повторної перевірки, відповідачем суду як першої інстанції так і апеляційної інстанції не надано.

Згідно до ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 70 КАСУ докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Зважаючи на це, Акт від 05.08.2010 року № 493/16-3/25033733/70 за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, та встановлені в ході такої перевірки підстави донарахування ПДВ та штрафних санкцій, не можуть бути прийняті судом як доказ, що підтверджує правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Отже, при розгляді справи судом правильно застосовані норми процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: