Рішення № 22322141, 21.06.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

справа №2-5246/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 рокуЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Браги А.В.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача Пугач А.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго»в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вартості недорахованої електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із позовом до ОСОБА_4 про стягнення вартості недорахованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 27 вересня 2010 року було замінено відповідача ОСОБА_4 на ОСОБА_2, а ухвалою суду від 10 березня 2011 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач, його представник послались на те, що 04 лютого 2010 року при проведенні планових перевірок за адресою АДРЕСА_1 було виявлено факт пошкодження приладу обліку, про що у присутності ОСОБА_2 було складено акт про порушення споживачем правил користування електричною енергією від 04 лютого 2010 року №023478. За даним актом була нарахована вартість недорахованої електричної енергії в сумі 1254,22 гривень за період з 04 серпня 2009 року по 04 лютого 2010 року. На підставі викладеного позивач, його представник просили суд стягнути з ОСОБА_2 зазначену суму, а також судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надала письмові заперечення проти позову, пославшись на те, що акт про порушення споживачем правил користування електричною енергією від 04 лютого 2010 року №023478 було складено із порушеннями через відсутність третього підпису представника енергопостачальника. Також відповідач зазначила, що її не повідомляли про засідання комісії на підставі зазначеного акту, копія протоколу такого засідання відповідачу також не надсилалась. Окрім того, відповідач зазначила, що вона є власником домоволодіння, за адресою якого проводилась перевірка позивачем, лише з 08 квітня 2010 року, а договір з позивачем про споживання його послуг уклала 21 квітня 2010 року, а отже не є споживачем послуг позивача за період з 04 серпня 2009 року по 04 лютого 2010 року, а тому не має підстав для стягнення з неї вартості недорахованої електричної енергії.

Другий відповідач в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що при проведенні 04 лютого 2010 року за адресою АДРЕСА_1 перевірки дотримання вимог діючих Правил користування електричною енергією для населення виявлено пошкодження приладу обліку втручання в роботу приладу (всередині лічильника фрагменти фотоплівки), що призвело до заниження його показів.

Викладені обставини підтверджуються копією акту № В 023478 про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 04 лютого 2010 року, копією акту технічної перевірки стану і схеми підключення засобу обліку електричної енергії, збереження пломб на ньому та стану дооблікової проводки побутового споживача від 04 лютого 2010 року, копією акту направлення на експертизу лічильника електроенергії від 04 лютого 2010 року, копією акту проведення експертизи лічильника електроенергії від 17 березня 2010 року.

Як свідчить копія розрахунку розміру відшкодування збитків по акту № В 023478, розмір заподіяної тим самим позивачу шкоди, обчислений відповідно до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої Постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року №562, склав 1254,22 гривень за період з 04 серпня 2009 року по 04 лютого 2010 року.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є споживачем і платником послуги із постачання електроенергії позивачем за адресою АДРЕСА_1, про що свідчить копія договору №0211064 від 21 квітня 2010 року, копія картки абонента із зазначенням особового рахунку відповідача, адреси постачання електроенергії та її споживача, а також копія паспорту позивача із зазначенням адреси місця реєстрації відповідача ОСОБА_2

При цьому, вказаний відповідач є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16 грудня 2009 року.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19 листопада 2010 року №12743 попереднім власником зазначеного домоволодіння є ОСОБА_3.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обовязків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Також цивільні права можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, в тому числі з актів органів державної влади.

Згідно п.42 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати спожиту електричну енергію; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів.

Відповідно до п.48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.

Нормою ст.27 Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. До таких правопорушень належить і крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування електроенергією.

Пунктом 37 Правил користування електричною енергією для населення встановлено, що енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку, а також вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Пунктом 53 Правил користування електричною енергією для населення визначено, що в разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, складається акт, який вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Даний акт розглядається відповідною комісією, рішення якою оформлюється протоколом. У разі причетності споживача до порушення Правил користування електричною енергією у протоколі визначається обсяг та вартість необлікованої електричної енергії. Розрахунок проведених нарахувань здійснюється із застосуванням затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. У разі відмови споживача від сплати визначеної таким чином вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.

Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

На підставі таких доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем ОСОБА_2, як споживачем, правил користування електричною енергією споживанні її при пошкодженому приладі обліку, який занижує внаслідок цього покази спожитої електроенергії, що спричинило позивачу матеріальні збитки на вказану в позові суму, яку відповідач ОСОБА_2 добровільно не сплатила, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суми в розмірі 1254,22 гривень.

В той же час суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині стягнення зазначеної суми з відповідача ОСОБА_3, яка була попереднім власником домоволодіння по АДРЕСА_1.

Позиція суду з цього приводу ґрунтується на тому, що сторонами у справі не надано, а судом не встановлено належних та допустимих доказів того, що вказаний відповідач був споживачем послуг позивача за адресою домоволодіння АДРЕСА_1 в період з 04 серпня 2009 року по 04 лютого 2010 року, за який нарахована сума, що позивач просить стягнути.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 щодо неналежного складення акту № В 023478 про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 04 лютого 2010 року через не підписання його трьома представниками енергопостачальника.

Дані посилання є безпідставними, оскільки спростовуються наявною в матеріалах справи копією цього акту, зворотна сторона якого містить три підписи та прізвища представників енергопостачальника, а також відмітку про повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце засідання комісії з приводу складеного акту. Остання обставина спростовує твердження ОСОБА_2 про її неповідомлення щодо засідання зазначеної комісії.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності підстав для сплати нею вартості недорахованої електричної енергії за період з 04 серпня 2009 року по 04 лютого 2010 року, оскільки вона є споживачем послуг позивача з часу набуття права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 та укладення договору з позивачем від свого імені, що сталося пізніше вказаного періоду.

Дані посилання суд оцінює критично, вважає такими, що не ґрунтуються на законі та не відповідають дійсним обставинам на підставі наступного.

Як вбачається зі змісту копії паспорту відповідача ОСОБА_2, вона з 14 листопада 2000 року має зареєстроване місце проживання за адресою того ж домоволодіння по АДРЕСА_1.

Враховуючи дану обстави, а також визнання ОСОБА_2 в своїх запереченнях, що вона на час проведення 04 лютого 2010 року перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією для населення за мешкала адресою вказаного домоволодіння, суд, приймаючи до уваги положення ст.1 Закону України «Про електроенергетику», п.2 Правилами користування електричною енергією для населення, ст.ст.1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», приходить до беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_2 була споживачем послуг позивача і до набуття права власності на зазначене домоволодіння та укладення договору з позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) на суму 51 гривні та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, керуючись п. 8 ч. 2 ст. 16, ст. 1166 ЦК України, ч. 4 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 37, 42, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, ст. ст. 10, 11, 60 61, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго»в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж» суму вартості недорахованої електроенергії у розмірі 1254, 22 гривень на р/р зі спеціальним режимом використання 260393021240 в ОПЕРО філії Дніпропетровського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 305482, ЄДРПОУ 0013 0777.

В частині позовних вимог до ОСОБА_3, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати з оплати держмита в сумі 51,00 грн. та послуг за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120,00 грн. на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго»в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»на п/р 26008050202488, КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 00130777.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

СуддяА.В. Брага