Постанова № 2231450, 27.10.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.10.2008

Справа №2-29/1784-2008А

За позовом – Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим, (95053, вул.. М. Залки 1/9, м. Сімферополь).

До відповідачів:

1. Паливно-енергетичного комплекса "Современник", (95017, пр. Победи 15, м. Сімферополь).

2. Приватного підприємства "Нертус-Ц", (91000, вул. Олександрова 58, Жовтневий район, м.Луганськ).

про визнання недійсною угоди та стягнення 108 360,99 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Секретар судового засідання Романів В.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Шиліна С. М., довіреність №66/100 від 22.05.2008р., гол. державний податковий інспектор.

Від першого відповідача - Аметова Е. М. – представник, довіреність від 10.02.2008р.

Від другого відповідача - не з’явився.

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополь звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів: Паливно-енергетичного комплексу «Современник» та Приватного підприємства "Нертус-Ц" про визнання недійсними господарських зобов'язань, оформлених угодами між ПЕК «Современник» та ПП "Нертус-Ц" про поставку пального по податковій накладній № 101 від 01.03.05 р. на суму 108360,99 грн. та стягнення з ПЕК «Современник» у державний бюджет вартості отриманого від ПП "Нертус-Ц" пального в сумі 108360,99 грн.

Провадження по справі було порушено ухвалою ГС АРК від 05.02.2008р. суддею ГС АРК Омельченко В. А.

Ухвалою заступника голови господарського суду АР Крим Тіткова С. Я. від 13.10.2008р. справу №2-16/1784-2008А передана до провадження судді Башилашвілі О.І. в зв’язку з припиненням повноважень та переходом до іншого суду судді Омельченко В. А.

Ухвалою від 17.10.2008р. справа прийнята до провадження суддею Башилашвілі О. І. та справі привласнено номер №2-29/1784-2008А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до постанови господарського суду Луганської області від 07.06.06р. у справі №9/23пн-ад, визнано недійсним запис від 02.08.04р. №13821020000000124 про державну реєстрацію ПП "Нертус-Ц", юридичну особу ПП "Нертус-Ц" припинено, як незаконно зареєстровану на підставну особу, у зв’язку з чим на думку позивача, договори та первинні документи від імені ПП "Нертус-Ц" підписані підставною особою, яка здійснюючи незаконну діяльність мала намір на ухилення від оподаткування, здійснення господарської діяльності всупереч законодавчо встановленому порядку, створення для ПЕК "Современник" штучних умов для збільшення податкового кредиту з ПДВ без фактичної сплати суми цього податку.

Позивач вважає, що своїми діями ПП "Нертус-Ц" при укладенні угоди з ПЕК «Современник» нанесено прямі збитки економічним інтересам держави, що виразилось в ненадходженні до бюджету податків і зборів, зокрема ПДВ у розмірі 18060,17 грн. (сума, на яку збільшено податковий кредит ПЕК «Современник» і зменшено суму податку на додану вартість, сплачену до бюджету у відповідні періоди).

В обґрунтування позову, позивач посилається на приписи ст. 207 Господарського кодексу України.

Перший відповідач - Паливно-енергетичний комплекс «Современник» проти позову заперечує, посилається на відсутність підстав для задоволення позову та необґрунтованість доводів позивача, оскільки господарським судом Луганської області не встановлена незаконність діяльності підприємства, а скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такого підприємства до моменту виключення його з ЄДРПО. Крім того, відповідач посилається на те, що в силу закону у нього відсутній обов’язок перевіряти статутні документи контрагентів на предмет їх відповідності закону.

Другий відповідач - ПП "Нертус-Ц", в судове засідання не з’явився, заперечення на позов суду не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

З метою встановлення питання чи знаходиться – ПП "Нертус-Ц" в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, попереднім складом суду спрямовувався відповідний запит до Головного управління статистики Луганської області.

Після з’ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів.

Після закінчення дебатів, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представника позивача та прокурора, суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.03.2005р. між ПЕК «Современник» та ПП "Нертус-Ц" укладений договір поставки нафтопродуктів (а.с. 72).

Актом невиїзної документальної перевірки ПЕК «Современник» від 18.10.07р. № 64105/23-2/24870616, ПЕК «Современник» (покупець) від ПП "Нертус-Ц" (постачальник) отримано паливо на загальну суму 108 360,99 грн.

На суму поставки ПП "Нертус-Ц" надана на адресу ПЕК «Современник» податкова накладна № 101 від 01.03.05р. на суму 108 360,99 грн. (у тому числі ПДВ 18060,17 грн.).

Вартість отриманого товару була віднесена до складу валових витрат ПЕК "Современник", а ПДВ по податковим накладним - до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів.

Отриманий від ТОВ «Оілмаш» товар ПЕК «Современник» не оплатив, що підтверджується наявною кредиторською заборгованістю перед ПП '"Нертус-Ц" по рахунку 685, що підтверджується додатком № 4 до акту перевірки ПЕК ""Современник" від 25.06.07 р. № 3877/23-7/24870616 (а. с. 33 - 35).

Суд встановив, що постановою господарського суду Луганської області від 07.06.06р. у справі №9/23пн-ад визнано недійсним запис від 02.08.04р. №13821020000000124 про державну реєстрацію ПП "Нертус-Ц", юридичну особу ПП "Нертус-Ц" припинено.

Ця постанова набрала законної сили (а.с. 36 - 37).

Вищезазначеною постановою встановлено, що ПП «Нертус-Ц за юридичною адресою не знаходиться. Реєстрація ПП "Нертус-Ц" відбулась на підставну особу Павлова О. П. Формальний засновник ПП "Нертус-Ц" Павлов О. П. непричетний до діяльності ПП "Нертус-Ц". Після реєстрації підприємства він не мав мети і не міг здійснювати підприємницьку діяльність, та не мав наміру сплачувати до державного бюджету і державних цільових фондів податки, збори та обов'язкові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Актом ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську № 128 від 18.07.06 р. анульоване свідоцтво платника ПДВ ПП "Нертус-Ц" з 28.09.04 року та згідно вказаного акту, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджено повідомленням б/н від 21.02.06 р. (а. с. 38).

Відповідно до довідки №13-48/3900 Головного управління статистики у Луганській області, станом на 02.09.2008р. ПП "Нертус-Ц" значиться в ЄДРПО України.

Як вже зазначалося постановою Господарського суду Луганської області від 07.06.06 року встановлено, що в статуті ПП «Нертус-Ц» засновником та керівником зареєстрований Павлов О. П. та за розпорядженням якого директором ПП «Нертус-Ц» призначено Чернишова В. А., який згідно свідоцтва про смерть від 05.04.05р помер. Та особа на яку були оформлені установчі документи підприємства, документів від імені підприємства не підписувала і до фінансово господарської діяльності підприємства немає ніякого відношення.

Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, встановлено, що первинні документи від імені ПП "Нертус-Ц" підписані невстановленими особами, які здійснюючи незаконну діяльність мали намір на ухилення від оподаткування, здійснення господарської діяльності всупереч законодавчо встановленому порядку, створення для ПЕК "Современник" штучних умов для збільшення податкового кредиту з ПДВ без фактичної сплати суми цього податку, адже за отримані від ПП "Нертус-Ц" послуги ПЕК "Современник" не розрахувався. Вказаними діями ПП «Нертус-Ц» при укладенні угоди з ПЕК «Современник» нанесено прямі збитки економічним інтересам держави, а саме ненадходження до бюджету податків і зборів, зокрема ПДВ у розмірі 18060,17 грн. (сума, на яку збільшено податковий кредит ПЕК "Современник" і зменшено суму податку на додану вартість, сплачену до бюджету у відповідні періоди).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.78 р. № З «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними і юридичними особами доходів від оподаткування, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно п.п. 7.3. п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки"' від 25.07.02 р. № 1056: "доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше."

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” N 3 від 28.04.1978р., угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до п.3.2. Роз’яснень Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” N 02-5/111 від 12.03.1999р., за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення.

Позивач як на підставу для задоволення позову, посилається на те, що спірна угода укладена з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки спрямовані на приховування ПЕК "Современник" від оподаткування.

Під час перевірки в акті про результати не виїзної документальної перевірки ПЕК «Современник», позивачем встановлено порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, п.п 7.5.1, п.7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», згідно якого, право нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку. Внаслідок чого позивач зробив висновок про те, що податкова накладна виписана ПП "Нертус-Ц" 01.03.05р. №101 є недійсною, оскільки актом ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську № 128 від 18.07.06 р. анульоване свідоцтво платника ПДВ ПП "Нертус-Ц" з 28.09.04 року та постановою господарського суду Луганської області від 07.06.06р. у справі №9/23пн-ад визнано недійсним запис від 02.08.04р. №13821020000000124 про державну реєстрацію ПП "Нертус-Ц", юридичну особу ПП "Нертус-Ц" припинено.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Стаття 70 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За викладених обставини, суд вважає, що позивач довів факт того, що спірне зобов’язання (угода) суперечать інтересам держави та суспільства, у зв’язку з чим, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Також, суд вважає, що у виконання зобов’язання за угодою по податковій накладній від 01.03.05р. №101, ПЕК "Современник" вартість палива на користь ПП "Нертус-Ц" не сплатив, а в зв’язку з тим, що умисел на укладення угоди з метою приховання від оподаткування був тільки з боку ПП "Нертус-Ц", на підставі ст.. 208 ГК України стягненню з ПЕК "Современник" підлягає вартість отриманого на підставі накладної № 101 від 01.03.05р. на суму 108 360,99 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні – 27.10.2008р.

Повний текст постанови оформлений та підписаний – 30.10.2008р.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною угоду між ПЕК «Современник» та ПП "Нертус-Ц" про поставку пального по податковій накладній № 101 від 01.03.05 р. на суму 108360,99 грн.

3. Стягнути з ПЕК «Современник» на користь Державного бюджету України (р/р 31111095500002 в банку одержувача – Управління держказначейства в АРК, МФО 824026, одержувач – Держбюджет, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 22301854) вартість отриманого від ПП "Нертус-Ц" пального в сумі 108360,99 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.