Ухвала суду № 22314307, 29.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5753/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Житлоінбуд»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до Державного підприємства «Житлоінбуд»про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державного підприємства «Житлоінбуд»про стягнення заборгованості у сумі 132434,43 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем до ДПІ у Оболонському районі м. Києва була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік №4283, якою нарахований податок на загальну суму 222857,08грн. (платежі за січеньлистопад по 18571,42 грн., у грудні 18571,46 грн.).

Також, ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства «Житлоінбуд» з питань достовірності нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки за період з 26.06.2007 року по 31.01.2008 року; за наслідками перевірки складений акт від 15.12.2009 року №744/2304/30860220, яким встановлено невизначення відповідачем податкового зобовязання та несплата його у встановлені законодавством строки, що призвело до заниження податкового зобовязання по орендній платі в грудні 2007 року на суму 40465,84 грн., в січні 2008 року на суму 17589,79 грн.

29 січня 2010 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесено податкове повідомлення рішення №0000082304/0, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення Державному підприємству «Житлоінбуд»визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю у розмірі 87083,45 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення було отримано Державним підприємством «Житлоінбуд»поштою 03.02.2010 року.

Згідно розрахунку податкового боргу станом на 08.03.2011 року та зворотного боку облікової картки за відповідачем обліковується недоїмка, яка заявлена позивачем до стягнення в розмірі 132434,43 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем сума податкового боргу у повному обсязі не сплачена, в адміністративному та судовому порядку податкові вимоги та рішення позивача не оскаржені, тому сума податкової заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення рішення від 29 січня 2010 року №0000082304/0 відповідачем у судовому порядку не оскаржено.

Відповідно до пп. «в» пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З метою погашення податкового боргу відповідачу були відправлені перша податкова вимога від 05 червня 2009 року №1/4282, яка згідно акту від 20.08.2009 року №605 у звязку із неможливістю вручення відповідачу була розміщена на дошці податкових оголошень) та друга податкова вимога від 21 вересня 2009 року №2/3583.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Також, у звязку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято рішення від 28 жовтня 2009 року №240 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що свідчать матеріли справи.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Житлоінбуд»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 05.03.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П. Собків Я.М.