Рішення № 22312028, 06.03.2012, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.03.2012р.Справа № 18/235/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", вул.Козака, 2-а, м.Полтава, 36020

до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтава, вул.Сінна, 36, м.Полтава, 36039

про стягнення 29364,52 гривень

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов.№ 52 від 20.02.2012 року

від відповідача: ОСОБА_2 дов.№ 1 від 03.01.2012 року

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 29364,52 грн., за договором № 80 на постачання та транспортування природного газу(для бюджетних користувачів) від 28.01.2011 року, із яких: основний борг- 28638,23 грн., 3% річних - 118,65 грн., пеня- 607,64 грн., судовий збір- 1609,50 грн.

02.03.2012 року за вхідним № 3230 д(канцелярії суду) начальник квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтава, В.В.Камзис надав відзив на позовну заяву в якому основну суму боргу - 28638,23грн., відповідно до договору № 80 на постачання та транспортування природного газу(для бюджетних користувачів) від 28.01.2011 року, визнає в повному обсязі. Суд наданий відзив прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Роглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»18 березня 2011 року загальними зборами ВАТ «Полтавагаз»було ухвалено рішення про зміну найменування юридичної особи з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»(ВАТ «Полтавагаз») на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»(ПАТ «Полтавагаз») та про затвердження нової редакції Статуту товариства, 26 липня 2011 року проведено державну реєстрацію нової редакції статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб - підприємців на підставі зміни найменування юридичної особи і отримано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (серія ААБ №646575 від 26.07.2011 року).

28 січня 2011 року між ВАТ «Полтавагаз»(далі ПАТ «Полтавагаз») та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Полтава були укладені договори на постачання та транспортування природного газу для бюджетних користувачів №80 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору на постачання та транспортування природного газу Товариство (ПАТ «Полтавагаз») передає у власність Споживача (Квартирно -експлуатаційний відділ м. Полтава) природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Відповідно до умов договору Споживач зобов'язаний виконувати оплату за газ грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Товариства 100% вартості газу, запланованого для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до умов вищенаведеного договору ПАТ «Полтавагаз»надавало відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу в жовтні 2011 року в об'ємі 0,874 тис. куб. м. на суму 3977,40 грн., а листопаді 2011 року в об'ємі 2,651 тис. куб.м. на суму 12064,17 грн. та в грудні 2011 року в об'ємі 2,768 тис. куб.м. на суму 12596,66 грн., а всього на суму 28638,23 грн.

ПАТ «Полтавагаз»виконало належним чином умови договору, що стверджується актами приймання - передачі природного газу підписаний сторонами без застережень.

Відповідно до бухгалтерського обліку ПАТ «Полтавагаз»станом на 03.02.2012 року сума боргу Квартирно -експлуатаційного відділу м. Полтава перед ПАТ «Полтавагаз»за постачання та транспортування природного газу становить 28 638,23 грн.

06.03.2012 року ПАТ «Полтавагаз" подали до суду Акт звірки взаєморозрахунків підписаний представниками обох сторін Договору.

02 березня 2012 року до суду надійшов відзив за підписом начальника Квартирно -експлуатаційного відділу м. Полтави В.В. Камзиста в якому відповідач суму основного боргу в розмірі 28 638,23 грн., відповідно до договору №80 від 28.01.2011 року визнає повністю.

Крім того, позивачем на підставі ст. 549-552 ЦК України, п. 7.5 Договору нарахував позивачу пеню в розмірі 607, 64 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 118,65 грн. (розрахунки в матеріалах справи).

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обовязку в натурі.

Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази ( у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також подані ними додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4,4-3,4-5,4-7, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 81-1,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтава, код ЄДРПОУ 08377170(вул.Сінна, 36, м.Полтава, 36039; р/р 35219004002942 в ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", код ЄДРПОУ 03351912(вул.Козака, 2-а, м.Полтава, 36020; п/р 2600530103545 в філії-Полтавське управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467) борг - 29364,52 грн. за договором № 80 на постачання та транспортування природного газу (для бюджетних користувачів) від 28.01.2011 року, із яких: основний борг - 28638,23 грн., 3% річних - 118,65 грн., пеня - 607,64 грн., а також відшкодування витрат на сплату судового збору в розмірі 1609,50 грн.

СУДДЯІваницький О.Т.

Повне рішення складено 13.03.2012р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.