Рішення № 22311787, 28.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2012 р. Справа № 14/021-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 13.02.2012 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельний двір”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кірпічофф”, м. Вишневе

про стягнення 10 952, 34 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Будівельний двір” звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Кірпічофф” про стягнення 10 952, 34 грн. основної заборгованості. Також, позивач у своїй позовній заяві просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти та майно, що належать відповідачеві.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно видаткової накладної № РН-0605-01 від 06.05.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2012 р. порушено провадження у справі № 14/021-12 за позовом ТОВ „Будівельний двір” до ТОВ „Кірпічофф” про стягнення 10 952, 34 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 14.03.2012 р.

14.03.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.03.2012 р.

28.03.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2011 р. позивачем було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 10952, 34 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0605-01 від 06.05.2011 р. на суму 10952, 34 грн. та довіреністю № 13 від 05.05.2011 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_2. на отримання товару, рахунком-фактурою № СФ-0405-93 від 04.05.2011 р. на суму 10952, 34 грн., наявними у матеріалах справи.

28.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою б/н б/д, у якому просив відповідача погасити основну заборгованість за отриманий товар у розмірі 10952, 34 грн. Факт направлення позивачем листа-вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2219 від 28.11.2011 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 28.11.2011 р.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обовязку відповідачем щодо оплати товару виникло після закінчення семиденного строку від дня предявлення вимоги, а саме з 06.12.2011 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 10952, 34 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0605-01 від 06.05.2011 р. на суму 10952, 34 грн. та довіреністю № 13 від 05.05.2011 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_2. на отримання товару, рахунком-фактурою № СФ-0405-93 від 04.05.2011 р. на суму 10952, 34 грн., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 10952, 34 грн. за видатковою накладною № РН-0605-01 від 06.05.2011 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Також, як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти та майно, що належать відповідачеві.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 44 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 3) п. 2 ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, що подаються до господарського суду, становить 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, до даної позовної заяви та у процесі розгляду справи позивачем не було додано та надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.

У звязку із тим, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кірпічофф” (ідентифікаційний код 36964196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельний двір” (ідентифікаційний код 32773973) 10952 (десять тисяч девятсот пятдесят дві) грн. 34 (тридцять чотири) коп. основної заборгованості та судові витрати 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 (пятдесят) коп. судового збору.

3.Залишити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельний двір” про вжиття заходів до забезпечення позову, викладену у позовній заяві № 90 юс від 14.10.2011 р., без розгляду.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 березня 2012 р.