Ухвала суду № 22311442, 06.03.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 1-149/11

Провадження №11/0390/180/2012 Головуючий у 1 інстанції:Адамчук Г.М.

Категорія:ч.2 ст.286 КК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 року місто Луцьк Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді - Бешти Г.Б.,

суддів - Оксентюка В.Н., Польового М.І.,

з участю прокурора Кухтей-Хилюк Л.В.,

захисника засудженого ОСОБА_1,

засудженого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Горохівського району на вирок Горохівського районного суду від 27 грудня 2011 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бодячів Сокальського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимий, засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 5 (пять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно з ст. 76 КК України, наступні обовязки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2:

- в користь ОСОБА_3 19660 (девятнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень завданої майнової шкоди, 50 000 (пятдесят тисяч) гривень моральної шкоди та 3500 (три тисячі пятсот) гривень судових витрат;

- в користь ОСОБА_4 50 000 (пятдесят тисяч) гривень моральної шкоди та 500 (пятсот) гривень витрат, повязаних з наданням правової допомоги.

Заставу по кримінальній справі грошові кошти в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, постановлено звернути в рахунок погашення цивільного позову.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області №31256272210012 в ГУДК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908 1125 (одну тисячу сто двадцять пять) гривень 12 копійок та 1687 (одну тисячу шістсот вісімдесят сім) гривень 68 копійок за проведення експертизи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній заставу.

Вироком вирішено долю речових доказів по справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 3 вересня 2011 року о 20 годині 15 хвилин, в світлу пору доби, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та в стані втоми, керуючи технічно несправним автомобілем марки ВАЗ 21063 ЗНГ, НОМЕР_1, на 49 км. + 750 м дороги Т-03-02 сполученням Нововолинськ - Горохів-Берестечко в с. Пірванче Горохівського району Волинської області порушив вимоги п. п. 2.3а, 2.3б, 2.9а, 2.9б, 10.1, 11.2, 11,3, 12.1, 12.3, 31.4.5 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху на вказаній ділянці дороги, внаслідок чого не справився з керуванням автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_5, яка рухалась у зустрічному напрямку, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких остання померла.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в своїй апеляції, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, вважає вирок незаконним у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок його мякості.

Зазначає, що положення ст. 75 КК України щодо ОСОБА_2 судом застосовано безпідставно, оскільки він вчинив тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в повному обємі завдану шкоду не відшкодував.

Також вказує на те, що ОСОБА_2 порушив як Правила дорожнього руху, так і правила експлуатації транспорту.

Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

У запереченнях на апеляцію прокурора захисник вважає, що вирок суду законним і обґрунтованим, покарання із застосуванням ст. 75 КК України суд правильно призначив із врахуванням всіх обставин справи.

Просить залишити вирок суду без зміни.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задоволити, засудженого та його захисника, які просили апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляції без задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він порушив вимоги Правил дорожнього руху внаслідок чого була смертельно травмована ОСОБА_5

Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, зазначених у вироку, доведена сукупністю досліджених та належно оцінених судом доказів, що, як і кваліфікація його дій ніким не оспорюється.

У відповідності до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що помякшують та обтяжують покарання.

Особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції вимоги зазначеного закону не порушив.

До помякшуючих покарання обставин суд вірно відніс щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Враховано судом і тяжкі наслідки, які настали від злочину та думку потерпілих, які просили суд не позбавляти волі ОСОБА_2, який виключно позитивно характеризується, на утриманні має малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив злочин з необережності.

З врахуванням всіх цих обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання із встановленням максимального іспитового строку з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, з наданих в апеляційну інстанцію матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 після постановлення вироку продовжує відшкодовувати завдану потерпілим шкоду, які у своїй заяві просять апеляційний суд не позбавляти його волі, має хронічне захворювання, його дружина є вагітною.

За таких обставин в задоволенні апеляції прокурора слід відмовити, а вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію помічника прокурора Горохівського району залишити без задоволення, а вирок Горохівського районного суду від 27 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Головуючий

Судді