Постанова № 2230815, 02.04.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.02.08р.

Справа № А36/78-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі", м.Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суддя Кожан М.П.

Секретар судового засідання Тесля М.М.

Представники:

від позивача: Зайцев М.В., довіреність б\н від 05.12.07р.

від відповідача: Доценко С.І., довіреність № 2867/9/10-016 від 11.02.08р.

від відповідача: Прудко О.В., довіреність № 16234/9/10-016 від 25.09.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003662302/0 від 29.11.2007 року, винесене ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська про визначення ТОВ «Апріорі»податкового зобов’язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних(фінансових санкцій) в сумі 73218грн.00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем податкового законодавства.

Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з діючим законодавством та просить в позові відмовити.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Кіровському районі м. Дніпропетровська було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріорі»за період з 01.07.2005 року по 31.08.2007 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 2092/231/23366293 від 16.11.2007 року (далі Акт перевірки).

На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем було винесено податкове ловідомлення-рішення від 29.11.2007 року № 0003662302/0, яким визначено суму податкового юбов»язання з податку на прибуток підприємств( з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій) в сумі 73 318 грн, з яких 48 812 грн.- основний платіж, 24 406 грн.- штрафні санкції.

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення вимог п.1.32 ст. 1, п.5.1, п.5.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон №283), що призвело до завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування за 2006 рік у сумі 195 248 грн. та заниження податку на прибуток за 11 місяців 2006 року у сумі 48 812 грн.

Визначення спірної суми податкового зобов’язання відповідно до акту перевірки пов’язується з наступним: перевіркою встановлено, що

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Апріорі»здійснювало операції купівлі-продажу цінних паперів через посередників-професійних торгівців цінними паперами, використовуючи суми кредитних коштів як передплату продавцям цінних паперів. При цьому, згідно умов укладених договорів цінні папери отримувались ТОВ «Апріорі»та використовувались у подальшому для отримання доходу. Така діяльність є для ТОВ «Апріорі»регулярною, постійною та суттєвою. Відсотки, за користування кредитними коштами відповідно до п. п. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5 Закону №283 у сумі 7860968грн. включені до складу валових витрат, як будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду.

В ході перевірки була встановлена одна фінансово-господарська операція, яка на думуку відповідача не є для ТОВ «Апріорі»регулярною, постійною та суттєвою. Але матеріалами перевірки було встановлено, що грошові кошти у сумі 263504431,17грн. були повернені, а цінні папери на суму 263504431,17грн. не були придбані. У зв’язку з чим відповідач прийшов до висновку, що вказана фінансово-господарська операція не відповідає вимогам п.1.32 ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: у перевіряємому періоді ТОВ «Апріорі»включило до складу валових витрат у розмірі 195248,21грн. декларації з податку на прибуток за півріччя 2006 року (рядок 04.13 у складі загальної суми 4495105грн. всіх сплачених відсотків за використання кредитних коштів) по сплаченим відсоткам за використання кредитних коштів за договором кредитування №4А870И від 01.03.2006 року КБ «Приватбанк», які не були використані у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Апріорі».

Згідно платіжного доручення №111 від 10.04.2006 року ТОВ «Апріорі»отримало на свій розрахунковий рахунок кредитні кошти у сумі 263570470грн., більша частка яких була сплаченена 10.04.2006року у сумі 263530976,95грн. як передплата за цінні папери наступним підприємствам:

ТОВ «Вард», згідно п/д №113 від 10.04.2006р. у сумі 132261161грн. по договору №К-179 від 10.04.2006р.;

ТОВ «Лікерогорілчані вироби України», згідно п/д №112 від 10.04.2006р. у сумі 17631698,25грн. по договору № К-178 від 10.04.2006р;

ТОВ «Манітоба»згідно п/д №114 від 10.04.2006р. у сумі 17715343,25грн. по договору № К-180 від 10.04.2006р.;

ТОВ «Консист», згідно п/д №115 від 10.04.2006р. у сумі 18279965,95грн. по договору № К-181 від 10.04.2006р.;

ТОВ «Орджонікідзевський ГОК», згідно п/д №116 від 10.04.2006р. у сумі 140004950,0грн. по договору № К-182 від 10.04.2006р;

ТОВ «Марганецький ГОК», згідно п/д №117 від 10.04.2006р. у сумі 56637858,50грн. по договору № К-183 від 10.04.2006р.

Всі вище перелічені договори купівлі-продажу цінних паперів були складені 10 квітня 2006року через посередника - професійного торговця цінними перами ТОВ ФК «Гамбіт». За отримані від ТОВ ФК «Гамбіт»посередницьки пслуги на придбання цінних паперів на суму 263530976,95грн., ТОВ «Апріорі»сплачує комісійну винагороду ТОВ ФК «Гамбіт»у сумі 39500грн., згідно договору №К-177 від 10.04.2006р. на комерційне посередництво на ринку пайових цінних паперів.

12-13 квітня 2006року ТОВ «Апріорі», без участі торговця цінними паперами, посилаючись на зміни коньюктури ринку цінних паперів, укладає додаткові угоди до складених договорів від 10.04.2006року з вищезазначеними продавцями цінних паперів на придбання простих іменних акцій ВАТ «Спецбетон»на загальну суму 26545,78грн. та на повернення грошових коштів на загальну суму 263504431,17грн. а саме:

12-13 квітня 2006року вищезазначені підприємства повернули передплату ТОВ «Апріорі»на загальну суму 63504431,17грн.,

Отримані грошові кошти були використані для погашення отриманого кредиту за договором кредитування №4А870И від 01.03.2006року з ЗАТ КБ «Приватбанк»у сумі 263504429грн.

За використання отриманних кредитних коштів у сумі 263570470грн. №.04.2006р., за даними бухгалтерського обліку, ТОВ «Апріорі»були нараховані відсотки у сумі 196113,89грн., в тому числі сума 195248,21грн. за використання суми кредитних коштів у сумі 263504428,75грн., яка не була використана у господарській діяльності підприємства. За договором Кредитування №4А870И від 01.03.2006року КБ «Приватбанк»ТОВ «Апріорі»за користування кредитними коштами були сплачені відсотки у сумі 196333,82грн. (в тому числі сума 195248,21грн.) та включено до складу валових витрат за півріччя 2006року.

У зв’язку з встановленим відповідач прийшов до висновку, що в порушення п.1.32 ст.1, п. п. 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону №283 ТОВ «Апріорі»безпідставно завищено суму валових витрат за півріччя 2006 року на суму сплачених процентів за кредитним договором №4А870И від 01.03.2006року у розмірі 195248,21грн.

Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача та вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Суд не погоджується з висновками відповідача про те, що внаслідок повернення грошових коштів операції купівлі-продажу не відбулись і що підстави віднесення ТОВ "Апріорі" відсотків за користування кредитом до складу валових витрат у зв'язку з цим відсутні.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Згідно з п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, що в силу ст. 174 цього ж Кодексу є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань.

Укладення кредитного договору з ЗАТ Комерційний банк "ПриватБанк", договорів купівлі-продажу цінних паперів із вищевказаними суб’єктами господарювання здійснювалось позивачем в межах ведення власної господарської діяльності. Зміна умов казаних договорів знаходиться в компетенції сторін цих договорів і відбулась у зв’язку із зміною конюктури ринку. Відсутність порушень з боку ТОВ "Апріорі" своїх обов'язків як покупця у договорах із продавцями цінних паперів, так і позичальника у відносинах з ЗАТ Комерційний банк "Апріорі" щодо дисципліни сплати сум кредиту та процентів, загальний обсяг (вартість) товарообмінних операцій вказують на суттєвість та постійний характер комерційної (господарської) діяльності ТОВ "Апріорі".

Твердження відповідача про те, що операції купівлі-продажу у зв'язку із поверненням передплати фактично взагалі не відбувались, є необгрунтованим, оскільки внесення змін до договору купівлі-продажу не спростовує факту його укладання та виникнення на його підставі зобов'язань. Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків лише недійсний правочин. Доказів нечинності або недійсності вказаних договорів купівлі-продажі сторонами не надано.

За викладених обставин суд прийшов до висновку про безпідставність визначення відповідачем податкового зобов’язання у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити адміністративний позов.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0003662302/0 від 29.11.2007р.

Присудити судові витрати у сумі 3грн.40коп. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі".

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі 01.04.2008р.