Ухвала суду № 22304762, 03.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року справа №2а-3638/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року по адміністративній справі №2а-3638/11/1270 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування постанови від 08.04.2011 року ВП №11536346 про арешт коштів боржника у сумі 5161,04 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 08.04.2011 року ВП №11536346 про арешт коштів боржника у сумі 5161,04 грн.

Постановою постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року по адміністративній справі №2а-3638/11/1270 позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 08 квітня 2011 року ВП № 11536346 в частині включення до постанови виконавчого збору в розмірі 468,16 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,28 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм права, у звязку з чим просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено іщ порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у відповідача Судом встановлено, що 07.11.2008 року Рубіжанським міським судом Луганської області, з урахуванням ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.05.2011 року про виправлення описки (а.с.42-43), винесено постанову по справі № 2-А-131/2008 про стягнення з УПСЗН Рубіжанської міської ради за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_2 4681,60 грн. недоплачених компенсаційних виплат на оздоровлення за 2004-2005 та 2007 роки (а.с.11-12).

На виконанні Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавчий лист № 2а-131/2008, виданий 30.01.2009 року Рубіжанським міським судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 недорахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2005, 2007 роки у сумі 4681,60 грн.(а.с.22), на виконання якого постановою державного виконавця від 19.02.2009 року відкрито виконавче провадження № 11536346 (а.с. 8).

У звязку з невиконанням боржником УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області вказаного судового рішення у добровільному порядку, державним виконавцем винесено постанову від 08.04.2011 року ВП № 11536346 про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 5161,04 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку № 35212037000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860 (а.с. 10).

При цьому, з постанови про арешт коштів боржника від 08.04.2011 року вбачається, що відповідачем накладено арешт на кошти УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області в межах суми 5161,04 грн., з яких 4681,60 грн. кошти, стягнуті за рішенням суду, 468,16 грн. виконавчий збір, 11,28 грн. витрати на проведення виконавчих дій.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стаття 52 Закону № 606 визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стаття 57 Закону № 606 встановлює порядок накладення арешту і вилучення майна боржника. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 2).

Згідно з частиною 3 статі 57 Закону № 606, постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4).

Судом встановлено, що судове рішення про стягнення з УПСЗН Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплаченої щорічної допомоги не було виконане боржником у добровільному порядку, проти чого не заперечував представник УПСЗН Рубіжанської міської ради.

З метою виконання судового рішення відповідачем винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника в розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до пункту 8 статі 7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Положеннями статі 23 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні асигнування з Державного бюджету повинні витрачатися за бюджетними призначеннями і виключно в межах, і за рахунок відповідних надходжень.

Як встановлено в судовому засіданні рахунок № 35212037000633 КПК 2501250 - це загальний фонд, на якому рахуються кошти Державного бюджету, призначені для виплати компенсації за шкоду заподіяну здоров`ю допомоги на оздоровлення у разі звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно, на цьому рахунку знаходяться ті кошти, які надходять з Державного бюджету України і які на вказаному рахунку використовуються за цільовим призначенням, що підтверджується листом Головного управління Державного казначейства України в Луганській області від 18.04.2011 р. № 04-06/498. (а.с. 13)

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» встановлений порядок накладання арешту на кошти, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках.

Згідно з частиною 4 пункту 23 Постанови КМУ № 609 судові витрати, державне мито, штрафи, виконавчий збір, інші витрати на проведення виконавчих дій стягуються з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки». У разі коли у затвердженому кошторисі боржника цей код економічної класифікації видатків не передбачений або коли за цим кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша ніж сума списання, або коли на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за цим кодом, безспірне списання здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким стягується основний борг.

Таким чином ВДВС ГУЮ у Луганській області при накладанні арешту на грошові кошти позивача не враховано вказану норму Постанови КМУ № 609.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, скасування постанова відповідача про накладення арешту в частині включення до постанови виконавчого збору та сум витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року по адміністративній справі №2а-3638/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року по адміністративній справі №2а-3638/11/1270 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування постанови від 08.04.2011 року ВП №11536346 про арешт коштів боржника у сумі 5161,04 грн., - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко