Ухвала суду № 22295064, 11.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року справа №2а-5362/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Білак С.В., Блохін А.А.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до Приватного підприємства «Салют-2003» про стягнення грошових коштів,

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області звернулася до суду першої інстанції з позовом до Приватного підприємства «Салют-2003» (далі ПП «Салют-2003») про стягнення з ПП «Салют-2003» на користь ТОВ «Форум» одержані за нікчемним правочином № 12-01-04/С/Х/10 від 12.01.2004 року грошові кошти (вартість проданої продукції) на загальну суму 350 000 грн., видати наказ та стягнення з ТОВ «Форум» в доход Державного бюджету України отриману за нікчемним правочином № 12-01-04/С/Х/10 від 12.01.2004 року сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника) в кількості 280 тон на суму 350 000,00 грн., а у разі неможливості повернути майно в натурі стягнення первісної вартості отриманої продукції в сумі 350 000 грн., видати наказ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено, на підставі пропущення строку застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених ст. 250 ГК України.

Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій податковий орган просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що договір № 12-01-04/С/Х/10 від 12.01.2004 року, укладений між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003» є нікчемним, таким, що суперечить інтересам держави і суспільства. Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовується позовна давність у десять років. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину згідно ч. 3 ст. 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли почалося його виконання.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалав справи вбачається, що відповідач зареєстрований управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 21 травня 2003 року за № 25370169Ю0043352. ПП «Салют-2003» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та зареєстровано платником податку на додану вартість свідоцтвом від 04 червня 2003 року під № 17312930.

Актом № 239 від 15.08.2006 року анулювано реєстрацію платника податку на додану вартість. Із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що в Єдиному державному реєстрі є запис щодо внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи Приватного підприємства «Салют-2003», що не повязано з її банкрутством.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.01.2004 року між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003» було укладено договір №12-01-04/С/Х/10 на передачу у власність сільськогосподарської продукції насіння соняшника.

Згідно з зазначеним договором Покупцю - ТОВ «Форум» Продавцем ПП «Салют-2003» була видана податкова накладна, яка завірена печатками та підписами представників обох сторін, а саме № 18 від 12.01.2004 на суму 350 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 58 333, 33 грн.

На виконання зазначеної угоди, з розрахункового рахунку ТОВ «Форум» було перераховано на розрахунковий рахунок ПП "Салют-2003" грошові кошти в загальній сумі 350 000 грн. за платіжним дорученням від січня 2004 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03 липня 2006 року у справі за позовом Ленінської МДПІ м. Луганська до Приватного підприємства «Салют-2003», позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська були задоволені повністю. Визнано установчі документи ПП «Салют-2003» ідентифікаційний код 32474222 недійсними з моменту реєстрації підприємства з 21.05.2003 року та зобовязано відповідача здійснити ліквідацію ПП «Салют-2003» відповідно до чинного законодавства.

На підставі цього 17.07.2006 року за № 1 382 131 0000 009062 до ЄДР внесено запис про судове рішення щодо припинення юридичної особи відповідача, що не повязане з банкрутством.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір №12-01-04/С/Х/10 від 12.01.2004 року був укладений між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003» на постачання сільськогосподарської продукції насіння соняшника, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому є нікчемним, оскільки Приватне підприємство «Салют-2003» було створено без наміру здійснення законної підприємницької діяльності в наслідок порушення публічного порядку створення та реєстрування субєктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених відповідно до ст. 250 ГК України, якою встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, як вже зазначалося, рішенням господарського суду Луганської області від 03 липня 2006 року визнано установчі документи ПП «Салют-2003» ідентифікаційний код 32474222 недійсними з моменту реєстрації підприємства з 21.05.2003 року та зобовязано відповідача здійснити ліквідацію ПП «Салют-2003» відповідно до чинного законодавства. А позивач з даним адміністративним позовом звернувся до суду першої інстанції вперше 27 листопада 2007 року, що унеможливлює прийняття рішення відносно ліквідованого субєкта з огляду на строки можливого застосування адміністративно - господарських санкцій, визначені ст. 250 ГК України.

На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року по адміністративній справі № 2а-5362/10/1270 за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до Приватного підприємства «Салют-2003» про стягнення грошових коштів залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року по адміністративній справі № 2а-5362/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова С.В. Білак А.А. Блохін