Ухвала суду № 22293653, 19.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року справа №2а-3808/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Юрченко В.П., Блохіна А.А.

при секретарі: Барбаш Л.О.,

за участю:

представника позивача: Долженко О.М.,

представника відповідача: Басакіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства фірма «Укрінвест» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

за апеляційною скаргою Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство фірма «Укрінвест» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000032360/0 від 23.02.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2005 року в сумі 188 502 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення рішення Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області № 0000032360/0 від 23.02.2006 року на суму 187982 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства фірма «Укрінвест» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2005 року в розмірі 188 502 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум з податку на додану вартість.

Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що на думку відповідача, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що несплата податку продавцем (у тому числі контрагентами) не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суми відшкодування, оскільки факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, у разі доведення, що платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти або, що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюють через посередників.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області податкову декларацію з розрахунком частки бюджетного відшкодування за травень 2005 року, згідно до якого відємне значення податку на додану вартість складає 188502 грн.

Згідно з матеріалами справи, довідкою Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 06.09.2005 року № 632/231-31212245 за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджено правомірність заявленого відємного значення сум податку на додану вартість.

Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку, якою встановлено порушення п.1.8 ст. 1, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого за травень 2005 року завищена сума податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету на суму 187982 грн. За результатами вказаної перевірки складено акт № 133/ 236 31212245 від 14.02.2006 року на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000032360/0 від 23.02.2006 року,

Отже, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п. 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У підпункті 7.7.3 зазначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4. платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктами 7.7.6 та 7.7.7 встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в)у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом висновок на бюджетне відшкодування заборгованості до відділення Державного казначейства України не надавався.

Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції, що доводи відповідачів щодо не підтвердження надходження сум податку на додану вартість до бюджету результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» є безпідставними, у звязку з тим, що, по-перше, зазначений наказ Державної податкової адміністрації України не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, і тому не має юридичної сили, а по-друге, він суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки останній не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок.

Отже, з огляду на принцип персональної відповідальності платника сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю.

Податковий орган, в свою чергу, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу або, що діяльність позивача, як платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Відповідач не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій позивача між його контрагентами, за наслідками яких було сформовано позивачем податковий кредит.

Колегія суддів, не приймає до уваги посилання відповідача на рішення господарського суду від 09 березня 2006 року, якими визнано недійсними господарські зобовязання, які виникли на підставі усних угод між ПП «Вента» та ПП «Сфінкс 2004», а також між ПП «Вента» та ПП «Максиком», які є контрагентами позивача, оскільки даними рішеннями не визнавалися недійсними господарські зобовязання саме з Приватним виробничо-комерційним підприємством фірма «Укрінвест», тобто господарські зобовязання позивача між його контрагентами на даний час є дійсними.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність зазначеної бюджетної заборгованості, отже судом першої інстанції правильно було зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення.

На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року по адміністративній справі № 2а-3808/10/1270 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства фірма «Укрінвест» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року по адміністративній справі № 2а-3808/10/1270 залишити без змін.

В судовому засіданні 19 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова В.П. Юрченко А.А. Блохін