Постанова № 22292114, 23.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 березня 2012 року № 2а-2180/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

до Приватного підприємства «Будкомунхоз»

простягнення заборгованості у розмірі 82933,31 гривень, - В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (далі позивач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Будкомунхоз»(далі відповідач, ПП «Будкомунхоз») про стягнення заборгованості у розмірі 82933,31 гривень, за рахунок активів боржника.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи предявлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та встановлено відповідачу строк до 15 березня 2012 року для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ПП «Будкомунхоз»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та була вручена відповідачу 28.02.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ПП «Будкомунхоз»(код ЄДРПОУ 36159911) зареєстроване як юридична особа 06.10.2008 року Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрації, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 12935103 від 02.02.2012 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Станом на момент розгляду справи у відповідача згідно облікових карток платника податків, обліковується заборгованості по платежам до бюджету у розмірі 82933,31 грн., яка виникла у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань самостійно визначених відповідачем у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0002462307/36376 від 25 серпня 2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 66495,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16624,00 грн. за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР;

- самостійно поданої декларації з податку на додану вартість № 252416 від 20.12.2011 р. за листопад 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобовязання у розмірі 230,00 грн.;

- самостійно поданої декларації з податку на додану вартість № 9014255218 від 20.01.2012 р. за грудень 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобовязання у розмірі 125,00 грн.;

Вказані податкові зобовязання були сплачені відповідачем частково у розмірі 545, 65 грн. У звязку з несвоєчасним погашенням відповідачем податкових зобовязань на підставі пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ було нараховано пеню у розмірі 4,96 грн.

Відтак, загальний розмір заборгованості відповідача по податку на додану вартість становить 82933,31 грн.

Враховуючи те, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Відповідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкові зобовязання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобовязань в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 252416 від 20.12.2011 р., № 9014255218 від 20.01.2012 р., відповідно до положень п.54.1 ст. 54 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідних декларацій та оскарженню не підлягають.

Такі зобовязання підлягають сплаті щомісяця протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість фізичних осіб відповідачем не були сплачені в повному обсязі.

Щодо сум грошових зобовязань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2011 року на підставі Акту перевірки № 3931/2307/36159911 від 12.07.2011 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення рішення № 0002462307/36376, яким відповідачу за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР було нараховано суму грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 83119,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0002462307/36376 від 25.08.2011 року надсилалось відповідачу за його податковою адресою, однак було повернуто поштовим відділенням 03.10.2011 року у звязку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією конверту поштового відправлення.

Відтак, в силу положень п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу 03.10.2011 року.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002462307/36376 від 25.08.2011 року в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкові зобовязання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважається узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач доказів сплати податкових зобовязань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0002462307/36376 від 25.08.2011 року, у встановлені законом строки суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобовязання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вказаних положень, 25 листопада 2011 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю»№ 3720 на суму наявного на той час боргу у розмірі 83033,35 гривень, яка була повернута поштовим відділенням у звязку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового конверту з довідкою про повернення від 17 грудня 2011 року.

З огляду на зазначене та на приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкова вимога № 3720 від 25 листопада 2011 року вважається врученою відповідачу 17.12.2011 року.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 82933,31 гривень.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 82933,31 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків - відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Суд вважає за необхідне розяснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Будкомунхоз» (код ЄДРПОУ 36169911, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 82933,31 грн. (вісімдесят дві тисячі девятсот тридцять три гривні 31 коп.; р/р 31116029700003, отримувач УДКС у Дарницькому районі м. Києва, ідентифікаційний код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, кодова строка 14010100.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій