Постанова № 22292105, 20.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2012 року                     № 2а-1059/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство»

простягнення податкової заборгованості у розмірі 132911,02 гривень, - В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) звернулася до суду з позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство»(далі –відповідач, КП Київоблради «Автогосподарство») про стягнення податкової заборгованості у розмірі 132911,02 гривень, за рахунок активів боржника.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату –погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу було встановлено строк до 12 березня 2012 року для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась КП Київоблради «Автогосподарство»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд:

ВСТАНОВИВ:

КП Київоблради «Автогосподарство»(код ЄДРПОУ 04012477) зареєстроване як юридична особа 11.07.2001 року Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 11917068 від 30.11.2011 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Станом на момент розгляду справи у відповідача згідно облікових карток платника податків, обліковується заборгованості по платежам до бюджету у розмірі 132911,02 грн., яка виникла у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань самостійно визначених відповідачем у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№ 7868/1509 від 25 травня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19842, 36 грн. за платежем «земельний податок», у зв’язку із порушенням п.п. 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобов’язань;

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№ 7867/1509 від 25 травня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11405,78 грн. за платежем «земельний податок», у зв’язку із порушенням п.п. 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобов’язань;

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№ 7866/1509 від 25 травня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 617, 90 грн. за платежем «земельний податок», у зв’язку із порушенням п.п. 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобов’язань;

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№ 14272/1509 від 20 жовтня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2000, 00 грн. за платежем «земельний податок», у зв’язку із порушенням п.п. 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобов’язань;

- самостійно поданої декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 2407 від 27.01.2011 р. за 2011 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань по орендній платі за землю у розмірі 145290,99 грн. (по 12107,58 грн. щомісячно).

Податкові зобов’язання відповідача по земельному податку виникли після 01 січня 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, тому спірні правовідносини регулюються нормами вказаного Кодексу.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 286.1. ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкові зобов’язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов’язань в податковій декларації № 2407 від 27.01.2011 р. за 2011 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань по орендній платі за землю у розмірі 145290,99 грн. (по 12107,58 грн. щомісячно), відповідно до положень п.54.1 ст. 54 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідної декларації та оскарженню не підлягають.

Такі зобов’язання підлягають сплаті щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов’язання по орендній платі за землю за березень-листопад 2011 року у розмірі 98920,05 грн. відповідачем сплачені не були.

Щодо сум грошових зобов’язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях № 7868/1509, № 7867/1509, № 7866/1509 від 25 травня 2011 року, № 14272/1509 від 20 жовтня 2011 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2011 року на підставі Акту перевірки № 1458 від 25.05.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення –рішення форми «Ш»№ 7868/1509, № 7867/1509 та № 7866/1509 від 25 травня 2011 року, якими до відповідача за порушення п.п. 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України було застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 31866,04 грн. (19842,36 грн. + 11405,78 грн. + 617,90 грн.).

Крім того, на підставі Акту перевірки № 2511/1509 від 20.10.2011 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№ 14272/1509 від 20 жовтня 2011 року, яким до відповідача за порушення пп. 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2000,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 25 травня 2011 року та 20 жовтня 2011 року відповідно, про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства у корінцях податкових повідомлень - рішень.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.05.2011 року № 7868/1509, № 7867/1509, № 7866/1509 та від 20.10.2011 року № 14272/1509 в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкові зобов’язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважається узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач доказів сплати податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленням-рішеннями № 7868/1509, № 7867/1509, № 7866/1509 від 25.05.2011 року та № 14272/1509 від 20.10.2011 року, суду не надав. Загальна сума заборгованості за вказаними рішеннями становить 33866,12 гривень. Крім того, відповідачу було нараховано пеню у розмірі 124,85 грн. за несвоєчасне погашення податкових зобов’язань.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов’язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені ним протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вказаних положень, 04 квітня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю»№ 3495 на суму наявного на той час боргу у розмірі 12059,41 грн., яка була отримана відповідачем 22 квітня 2011 року про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п. 6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв’язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 132911,02 гривень.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 132911, 02 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків - відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Суд вважає за необхідне роз’яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство» (код ЄДРПОУ 04012477, адреса: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 3) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 132911,02 грн. (сто тридцять дві тисячі дев’ятсот одинадцять гривень 02 коп.), на р/р 33217811700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                 О.В. Патратій