Постанова № 22292087, 19.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2012 року 10:32 № 2а-1037/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Кириченко К.С., Панасюк Л.О.,

від відповідача: Гучка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хьорст Шкульов Україна»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення № 16605/1514 від 12 грудня 2011 року,- В С Т АН О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хьорст Шкульов Україна»(далі позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 16605/1514 від 12 грудня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2012 року було відкрито провадження в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок проведеної камеральної перевірки підприємства позивача ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено акт від 04.11.2011 р. за № 28/1514, на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за № 16605/1514 від 12 грудня 2011 р., яким встановлено суму завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 908998,00. Позивач вважає помилковими покладені в основу оскаржуваного рішення висновки акту перевірки відносно того, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку 06.6. «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму відємного значення І кварталу 2011 року 908 998,00 грн., а зобовязано було включити лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 р. (за результатами господарських операцій).

Позивач вважає, що зазначені висновки та оскаржуване рішення не відповідають положенням ст. 3, п. 5.1 ст. 5, ст. 6, п. 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон про прибуток), а також ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України, виходячи з положень яких у разі наявності відємного значення обєкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого відємного значення підлягає безумовному врахуванню у складі витрат ІІ кварталу 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник податкового органу в проти адміністративного позову заперечував, вказуючи на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, яким встановлено, що пункт 150.1 ст.150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Таким чином, контролюючий орган зауважує, що для включення до складу валових витрат коштів, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач ТОВ «Хьорст Шкульов Україна»(код ЄДРПОУ 31088698) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 26.08.2005 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців № 13195608 від 29.02.2012 року.

Як вбачається зі статуту ТОВ «Хьорст Шкульов Україна», підприємством створене шляхом зміни найменування ТОВ «АФ Прес», яке в свою чергу було створене шляхом реорганізації ЗАТ «АФ Прес».

ТОВ «Хьорст Шкульов Україна»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

05.05.2011 року ДПІ прийнято декларацію позивача (на той час - ТОВ «АФ Прес») з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року у рядку 06 якої «скориговані валові витрати»зазначені витрати визначені у розмірі 8313849,00 грн., яка складається в тому числі з відомостей за рядками: 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року»- 1341656,00 грн.

Наведені відомості та правомірність їх формування відповідачем не спростовуються.

02.08.2011 року ДПІ прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 28.02.2011№ 114).

У рядку 06.6. цієї декларації «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)», визначено відємне значення у розмірі 908998,00 грн.

31 жовтня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «АФ Прес»(правонаступником якого є ТОВ «Хьорст Шкульов Україна») за ІІ квартал 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 28/514 від 04.11.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

12 грудня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення рішення № 16605/1514, яким позивачу за порушення підпункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України було зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 908 998, 00 грн.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «АФ Прес»п. 150.1 ст. 150, абз. 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, яке полягало в тому, що підприємством при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року до складу валових витрат включено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 908998, 00 грн., в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування та, відповідно, до завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 908998,00 грн.

На переконання відповідача, в умовах дії Податкового Кодексу при розрахунку обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включається відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктом господарювання за наслідками лише І кварталу 2011 року.

Таким чином, між сторонами має місце різне розуміння порядку формування відємного значення обєкта оподаткування у декларації за 2 квартал 2011 року, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами немає спору щодо правильності формування показників відємного значення обєкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ ІІІ Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 №334/94-ВР, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

Як встановлено судом, у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року позивачем задеклароване відємне значення обєкту оподаткування у розмірі 908998,00 грн. У ході судового засідання встановлено, що зауважень у відповідача по декларації за 1 квартал 2011 року не було.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Суд зазначає, що у першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрований у Мінюсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Згідно порядку складання даної декларації до рядка 04.9 вносяться такі відомості "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року", значення якого акумулюється в р. 04 “Валові витрати”, а до рядка 0.8: "об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)".

Судом встановлено, що позивач при поданні податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму в розмірі 1341 656,00 грн., яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств. Обставина правомірності та правильності формування рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року податковим органом ні в судовому засіданні, ні в акті перевірки № 603/1-23-60-36792015 від 27.12.2011 під сумнів не ставилася.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

У ІІ кварталі 2011 року платники податків мають подавати декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011. Згідно даної декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року , у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування обєкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування відємного значення обєкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

При цьому, сукупність наведених вище норм по суті прямо та недвозначно визначає, що при формуванні обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року враховується відємне значення обєкта оподаткування отримане (сформоване) у І кварталі 2011 року, тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010, а не лише виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 р.

Тобто, відємне значення обєкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням відємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.

Декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач подав 02.08.2011 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вже за новою формою, де в рядку 06.6 позивач включив валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року і визначив суму в розмірі 908 998, 00 грн.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних законодавчих норм, суд зазначає, збитки минулих років є складовою частиною від'ємного об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, отже позивачем був правомірно сформований склад обєкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року. Пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає, куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Враховуючи, що відповідачем не ставилося під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 року, суд приходить до висновку, що при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач правомірно включив валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, оскільки останні набули статусу саме валових витрат І кварталу 2011 року, після їх декларування позивачем, та відсутності будь-яких коригувань контролюючого органу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року за рахунок рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Суд зазначає, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено що, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою таприпускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже враховуючи суперечливе тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України та враховуючі системний взаємозвязок їх із приписами п.150.1 ст. 150 ПК України та приписами п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковому органу в даному випадку слід керуватися положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне наголосити, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва помилково тлумачить п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України вважаючи, що для включення до складу витрат, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів, яке відображається в рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток.

Вищенаведене тлумачення контролюючим органом вказаної норми Кодексу порушує право позивача, щодо правомірного та обґрунтованого зменшення останнім об'єкту оподаткування в зв'язку із понесеними ним витратами для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зазначити, що у справі "Щокін проти України" (заява №23759/09 та №37943/06) Європейський суд з прав людини затвердив остаточне рішення щодо податкових спорів в контексті тлумачення ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини встановив, що в даній справі мало місце порушення ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на тій підставі, що відповідне національне законодавство у податковій сфері не було чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав порушенням Протоколу і Конвенції той факт, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим та безпідставним висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про завищення позивачем відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в суму 908 998,00 грн., а тому податкове повідомлення - рішення від 12.12.2011 року № 16605/1514 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем було дотримано вимоги Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Податкового кодексу України та, відповідно, факти завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року у розмірі 908 998,00 грн. та заниження грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств відсутній, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №16605/1514 від 12.12.2011 року, підлягають задоволенню.

На розподілі судових витрат представники позивача не наполягали.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 16605/1514 від 12 грудня 2011 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 22 березня 2012 року.