Постанова № 22291148, 21.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

21 грудня 2011 року 13:00 год.№ 2а-14187/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секретарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників: позивача Нетреби С.О., відповідача Колодяжної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" (далі ТОВ "ЄТС-Київ") до Державної по даткової інспекції у Дніпровському районі м.Києва (даліДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2011р. №0000252333, №0000622390 та від 26.09.2011р. №0000382333,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ЄТС-Київ" просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 07.07.2011р. №0000252333, №0000622390 та від 26.09.2011р. №0000382333.

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Позов обґрунтовано відсутністю порушень вимог Закону Украї ни від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97) при включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, які були виписані в минулих податкових періодах, а також помилковістю висновків відпо відача про порушення пп.пп. 7.2.6, 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 та заниження податкових зобовязань з ПДВ. Також позивач вказує на необґрунто ваність висновку відповідача щодо необхідності сплати збору за право на використання місцевої символіки, оскільки позивач не використовує назву "Київ" у своєму найменуванні для комерційної мети, а відображає своє регіональне місцезнаходження поряд з іншими підприємствами: "Єдина Торгова Система-Урал", "ЕТС-Сибір", "ЕТС-Україна", "Єдина Торгова Система-Казахстан" та ін.

Представник відповідача не визнала позов. Відповідач заперечує проти, посилаючись на обставини і висновки податкової перевірки, на підставі якої ним прийнято оскаржувані повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріал справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

07.07.2011р. відповідачем згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК прий-нято податкове повідомлення-рішення №0000252333, яким за порушення пп.пп. 7.2.6, 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 позивачу збільшено суму грошово-го зобов'язання з ПДВ на 1042813,75 грн. (у т.ч.: 834251 грн. основний платіж, 208562,75 грн. штраф) (а.с. 62).

07.07.2011р. відповідачем згідно з пп. 54.3.1 та пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 ПК прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000622390, яким за порушення п. 6.2, п.6.3 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.02.1994р. №7, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки 5259,89 грн. (у т.ч.: 3935,91 грн. основний платіж, 1323,98 грн. штраф) (а.с. 64).

Дані рішення винесені на підставі акта планової виїзної перевірки від 20.06.2011р. №3220/23-621-32959643 (а.с. 17-41).

Згідно з актом перевірки порушення пп.пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97 полягає у включенні до податкового кредиту липня, серпня, грудня 2010р. та березня 2011р. ПДВ в загальній сумі 834250,63 грн. на підставі виписаних у минулих періодах податкових накладних, без документального підтвердження про отрима-ння їх у періоді віднесення до податкового кредиту. Крім цього, позивачем включено ПДВ у сумі 346296,06 грн. до податкового кредиту після того як була анульована реєстрація плат-ником ПДВ постачальника товарів (а.с. 28-30).

Порушення п. 6.2, п.6.3 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.02.1994р. №7, полягає в неподанні до ДПІ податкових розрахунків збору за право використання місцевої символіки м.Києва за І кВ. 2010р. IV кв. 2010р. на загальну суму 3935,91 грн. (а.с. 38, 39)

Позивачем подано заперечення від 24.06.2011р. №24061 на акт перевірки (а.с. 42-51), за результатами розгляду яких відповідач залишив без змін висновки перевірки, про що надав відповідь від 04.07.2011р. №14083/10/23-611 (а.с. 52-60).

В ході процедури адміністративного оскарження рішенням ДПА у м. Києві від 16.09.2011р. №9215/10/25-114 (а.с 96-102) податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0000252333 скасовано в частині 82794,25 грн. застосованих штрафних санкцій.

У зв'язку з цим відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011р. №0000382333, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 960019,50 грн. (у т.ч.: 834251 грн. основний платіж, 125768,25 грн. штраф) (а.с. 104).

Спірні правовідносини стосується правомірності здійсненого відповідачем податко-вого нарахування і пов'язані процедурою формування податкового кредиту з ПДВ, а також порядком оподаткування збором за право на використання символіки міста Києва.

Як беззаперечно встановлено судом, позивачем включено до податкового кредиту з ПДВ суму податку в загальному розмірі 834251 грн. на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками товарів у минулих періодах, а саме:

у липні 2010р. ПДВ у сумі 147763 грн. на підставі податкових накладних від 13.10.2009р. №76 та від 10.11.2009р. № 89, виписаних ДП "ЕТС Україна" СП ТОВ "Єдина Торгова Система" (а.с. 163, 166);

у серпні 2010р. ПДВ у сумі 156773 грн. на підставі податкових накладних від 26.01.2010р. №1, від 01.02.2010р. №7, від 11.02.2010р. №8, виписаних ТОВ "ЕТС Україна" (а.с. 169, 172, 175);

у грудні 2010р. ПДВ у сумі 198534 грн. на підставі податкових накладних від 01.10.2009р. №73 та від 05.11.2009р. №87, виписаних ДП "ЕТС Україна" СП ТОВ "Єдина Торгова Система" (а.с. 178, 181);

у березні 2011р. ПДВ у сумі 331181 грн. на підставі податкових накладних від 15.06.2010р. №47, 03.08.2010р. №64 та від 15.12.2010р. №106, виписаних ТОВ "ЕТС Україна" (а.с. 184, 187).

Вказані податкові накладні виписані на користь позивача, у зв'язку з придбанням ним товарів. Фактичне придбання товарів, здійснення поставки, розрахунок з постачальниками підтверджується специфікаціями, видатковими та раніше названими податковими накладни-ми, виписками по рахунку (а.с. 163-192, 265-284) і відповідачем не заперечується.

Сума ПДВ, зазначена в даних податкових накладних, включена позивачем до податко-вого кредиту декларації з ПДВ того звітного періоду (липень, серпень і грудень 2010р., бере зень 2011р.), в якому вони були фактично одержані позивачем (а.с. 199-264), у підтвер дження чо го позивач надав поштові конверти з відбитками календарного штемпелю пошти (а.с. 69-72). Одержання вказаних податкових накладних відображено позивачем в Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 210, 229, 246, 264).

Перевіркою не встановлено повторне включення ПДВ до податкового кредиту. Згідно з актом перевіркою не виявлено відхилень між сумами податкових зобов'язань і по дат кового кредиту по ПДВ позивача та його контрагентів. Також перевіркою не встанов лено дефектів оформлення податкових накладних.

На вимогу суду позивачем надані декларації з ПДВ, розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстри отриманих та виданих податкових накладних: -ДП "ЕТС Україна" СП ТОВ "Єдина Торгова Система" за жовтень 2009р. (т. 2, а.с. 88-93); -ТОВ "ЕТС Україна" за листопад 2009р., січень, лютий, червень, серпень, грудень 2010р. (т. 2, а.с. 111-115, 121-124, 136-139, 149-152, 165-168, 177-180), відомості в яких відповідають даним податкового обліку позивача.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 встановлено, що якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума ПДВ, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення містить ст.ст. 198, 201 ПК, який застосовується до спірних правовідносин, починаючи з 01.01.2011р.

Стверджуючи про порушення вказаних приписів Закону №168/97, відповідач зазна чає, що не допускається включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) у минулих звітних періодах, відносно яких (податкових накладних) до того ж немає доказів одержання (повідомлення про вручення, опис вкладення у цінний лист тощо).

Однак, такі твердження відповідача є нормативно необґрунтованими і суперечать змісту пп.пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97, оскільки наведені законодавчі положення не містять вказаних відповідачем підстав для обмежень у формуванні податкового кредиту та не забороняють включення сум ПДВ до податкового креди ту на підставі дійсних податкових накладних, виписаних у минулих звітних періодах, що надійшли із затримкою.

Необгрунтованими є вимоги відповідача щодо необхідності обовязко вого підтвер дження факту несвоєчасного одержання податкових накладних поштовими повідомленнями про вручення, описом вкладення у цінний лист тощо, оскільки Законом №168/94 такі вимоги не встанов лені та в контексті положень цього Закону не впливають на право платника на податковий кре дит і реалізацію платником свого права. Між тим, наявні у справі поштові конверти, в яких надійшли позивачу податкові накладні не викликають у суду жодних сумнівів і згідно з відбитками календарних штемпелів достовірно підтверджують факт надхо дження податкових накладних у липні, серпні, грудні 2010р. та березні 2011р.

Також суд не може погодитися з обґрунтованістю тверджень відповідача щодо безпід ставного включення до податкового кредиту липня і грудня 2010р. ПДВ у сумі 346296,06 грн. згідно виписаних ДП "ЕТС Україна" СП ТОВ "Єдина Торгова Система" податкових накладних, у звязку з анулюванням реєстрації ДП "ЕТС Україна" СП ТОВ "Єдина Торгова Система" платником ПДВ на час формування позивачем свого податкового кредиту.

Як встановлено судом, податкові накладні виписані ДП "ЕТС Україна" СП ТОВ "Єдина Торгова Система" (код ЄДРПОУ 32399816) в момент виникнення у нього податкових зобо вязань з ПДВ по поставці на користь позивача товарів; на час їх складення у жовтні, листо паді 2009р. ДП "ЕТС Украї на" СП ТОВ "Єдина Торгова Система" було зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво № 100125551 від 03.07.2008р. індивідуальний податковий номер 323998125261 (а.с. 161)); свої податкові зобовязання з ПДВ названий контрагент належним чином відобразив у податкових деклара ціях з ПДВ за жовтень та листопад 2009р.

Хоча на час подання декларації з ПДВ за листопад 2009р. названий контрагент реорганізувався у ТОВ "ЕТС-Україна" у звязку з чим було анульовано попереднє та видано нове свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100260604 від 25.12.2009р. (а.с. 162), проте код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника ПДВ не змінився.

З правової точки зору подальша реорганізація контрагента і анулювання попередньої реєс трації платником ПДВ не впливає на дійсність випи саних раніше податкових накладних і не позбавляє їх правового значення, а відтак уможливлює включення позивачем сплаче ного ПДВ до свого податкового кредиту майбутніх звітних періодів.

З фактичної точки зору, як вбачається з наведених вище обставин, реорганізація контр агента не вплинула на розрахунки з бюджетом і не призвела до втрат бюджету, тому висновки відповідача про заниження податкових зобовязань не відповідають дійсності.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача та вважає правомірним включення в межах 1095-денного строку давності до податкового кредиту сум ПДВ на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних постачальниками товарів у минулих звітних періодах, по господарським операціям, правомірність яких не заперечувалася податко вим органом.

Натомість висновки відповідача про порушення позивачем пп.пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97 та заниження ним своїх податкових зобовязань з ПДВ не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, тому здійснене відповідачем спірне податкове нарахування ПДВ є неправомірним.

Також суд вважає неправомірним здійснене відповідачем нарахування збору за право використання місцевої символіки.

Згідно з актом перевірки (а.с. 38, 39) позивач не був платником збору за право викори стання місцевої символіки, але як зазначає відповідач повинен був нараховувати і сплачувати вказаний збір відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. №56-93 "Про місцеві податки і збори" (далі Декрет КМ №56-93) та Поло ження про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.02.1994р. №7, оскільки в назві підприємства використано слово "Київ".

Статтею 12 Декрету КМ №56-93 визначено, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Декрету КМ №56-93 органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самовря-дування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

На реалізацію положень Декрету КМ №56-93 Київська міська рада 15.02.1994р. рішенням №7 затвердила Положення про збір за право на використання символіки міста Києва (далі Положення), а рішенням Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 21.03.1995р. № 72 (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1996р. №39) схвалено Перелік назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки (далі Перелік).

Положенням (в редакції рішення Київської міської ради від 09.03.2006р. №149/3240) визначено, що до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим Переліком. Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції; зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо (п. 1.2). Використання символіки м. Києва (в назвах підприємств, товарних знаках, при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсненні робіт) з комерційною метою дозволяється тільки при наявності дозволу, наданого Головним управлінням культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (п. 1.3).

Пунктом 76 Переліку назву "Київ" віднесено до переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті у встановленому порядку.

Отже, назва "Київ" є місцевою символікою, використання якої з комерційною метою (в назвах підприємств, товарних знаках, при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсне-нні робіт) дозволяється тільки при наявності дозволу, наданого Головним управлінням куль-турної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Розділом III "Платники податків" Положення встановлено, що платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку міста Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуванні слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Таким чином, не є платником збору підприємство, яке використовує у своєму найме-нуванні слово Київ для визначення свого місцезнаходження за територіальною ознакою.

Як вбачається з пояснень представника позивача та підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту, ТОВ "ЄТС-Київ" входить до Групи компаній "Єдина Торгова Систе ма", яка серед іншого включає офіси і склади на Уразі в Єкатеринбурзі, в м. Новосибірську, в м.Ростові-на-Дону, в м. Мінську (Білорус), в м. Алмати (Казахстан), а також з 2003р. відкри то дочірнє підприємство у м. Чернігові для поставок товарів на Україну, з 2004р. відкрито офіс і склад у м. Києві, з 2008р. відкрито офіс і склад в м. Одеса.

При цьому для визначення територіального обслуговування та місцезнаходження того чи іншого офісу Групи компаній "Єдина Торгова Систе ма" використовуються відповідні назви міст, регіонів, територій, зокрема: ТОВ "Єдина Торгова Система" (Головний офіс), "Єдина Торгова Система-М" (Москва), "Єдина Торгова Система-Урал", "ЕТС-Сибір", "Єдина Торгова Система-Казахстан", "ЕТС-Україна" (м. Чернігів), у т.ч. "ЄТС-Київ".

За таких обставин та враховуючи, що місцезнаходженням позивача є місто Київ, суд вважає, що використання слова Київ в найменуванні позивача повязано з його місцезнахо дженням, тому позивач не є платником збору (суб'єктом оподаткування) за право на викорис тання символіки міста Києва.

Згідно із п.п. 6.2 та 6.3 Положення підприємства (юридичні особи) розрахунок сплати збору за право на використання символіки міста Києва подають Державній податковій інспекції за місцем реєстрації платника не пізніше 40-ка календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003р. №63 "Про затвердження форми податко вого розрахунку збору за право на використання місцевої символіки". Збір за право на використання символіки міста Києва сплачується підприємствами та організаціями щоквартально не пізніше 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання розрахунку сплати збору.

Відповідальність за повноту, правильність обчислення та своєчасність сплати збору покладається на платників збору відповідно до чинного законодавства (п. 8.1 Положення).

З огляду на те, що позивач не був у 2010р. фактичним платником збору за право на використання символіки міста Києва, а також не був зареєстрованим в ДПІ платником цього збору, то він не був зобов'язаний сплачувати збір і подавати до податкових органів розраху нок його сплати і не несе за це відповідальність, а отже донарахування відповідачем податко вого зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 5259,89 грн. є неправомірним.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідач, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прий нятого рішення, не довів обґрунтованість висновків перевір ки та достовірність заниження позивачем своїх податкових зобовязань з ПДВ та зі збору за право використання місцевої символіки. Водночас надані позивачем доводи і докази підтверджують відсутність зазначених порушень та вказують на обґрунтованість його вимог.

Отже, виходячи з меж позовних вимог, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0000622390 та від 26.09.2011р. №0000382333 є протиправними і підля гають скасуванню повністю. Водночас повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0000252333 слід визнати протиправним та скасувати в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 960019,50 грн., у т.ч.: за основним платежем -834251 грн., за штрафними санкціями -125768,50 грн., оскільки в іншій частині воно вже було скасовано рішенням ДПА у м. Києві 16.09.2011р. №9215/10/25-114.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 07.07.2011 р. №0000252333 в час-тині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 960019,50 грн., у тому числі: за основним платежем -834251 грн., за штрафними санкціями -125768,50 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 07.07.2011 р. №0000622390.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 26.09.2011 р. №0000382333.

5. Відмовити в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправ-ним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 07.07.2011 р. №0000252333 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 82794,25 грн.

6.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" судові витрати (державне мито) у розмірі 2,55 грн. з державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко