Постанова № 22289656, 05.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2012 року           10:45           № 2а-15494/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гута скло»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Гута скло»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок про завищення позивачем податкового кредиту по контрагенту, який не відобразив податкових зобов’язань та не сплатив їх до бюджету, а також, щодо його фіктивності правочину не відповідає фактичним обставинам, оскільки надані постачальниками послуги були необхідні позивачу для виготовлення рекламної продукції з метою надання рекламних послуг.

В поданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях із контрагентом, який не відобразив податкові зобов’язання та не сплатив їх до бюджету. Зазначає, що у контрагента позивача відсутня матеріально-господарська база для здійснення підприємницької діяльності, трудові ресурси, проти засновників контрагента порушено кримінальну справу за фактом створення фіктивного підприємства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 04.05.2011р. по 11.05.2011р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Гута скло»з питань правових відносин з ТзОВ «Вакко»за період з 14.04.2009р. по 31.12.2010р., про що складено Акт №238/1-40-30520292 від 18.05.2011р.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємством занижено податок на додану вартість на 91 191 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000672304/0 від 03.06.2011р., яким визначено ТзОВ «Гуда скло»зобов’язання з ПДВ в розмірі 91 191 грн. за основним платежем та 22 798 грн. штрафних санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, проте скарга залишена без задоволення.

Судом встановлено, що 05.05.2009р. між ТзОВ «Гута скло»(замовник) та ТзОВ «Вакко»(виконавець) було укладено договір про надання клінінгових послуг №1-05/05/05, згідно якого замовник доручив, а виконавець зобов’язався надати послуги комплексного прибирання Бізнес Центру, який належить замовнику та знаходиться за адресою пр-т. Червонозоряний, 119.

На виконання умов договору сторонами було підписано акти виконаних робіт №424 від 31.05.2009р., №538 від 30.06.2009р., №877 від 31.07.2009р., №1403 від 31.08.2009р., №2069 від 30.09.2009р., 3357 від 31.10.2009р., №3871 від 30.11.2009р., №4918 від 31.12.2009р. Вартість робіт у кожному акті –45262 грн.

ТзОВ «Вакко»видало ТзОВ «Гута скло»податкові накладні №424 від 31.05.2009р., №877 від 25.06.2009р, №538 від 09.06.2009р., №1403 від 23.07.2009р., №2069 від 20.08.2009р., №3357 від 02.10.2009р., 3871 від 21.10.2009р., №4612 від 10.11.2009р., №4918 від 19.11.2009р.

Крім цього, 04.01.2010р. між ТзОВ «Гута скло»(замовник) та ТзОВ «Вакко»(консультант) укладено договір №1-01/01/10 згідно якого, замовник доручив, а консультант взяв на себе зобов’язання надавати послуги з питань комерційної діяльності та управління, посередницьких послуг з пошуку клієнтів замовника, підготовки документів до щорічної аудиторської перевірки замовника в обсязі та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов цього договору сторонами було підписано акти виконаних робіт: №01-К від 31.01.2010р. вартість послуг 34120 грн., №02-К від 28.02.2010р. вартість послуг 34120 грн., №03-К від 31.03.2010р. вартість послуг 34120 грн., №05-К від 31.05.2010р. вартість послуг 34120 грн.

ТзОВ «Вакко»видало ТзОВ «Гута скло»податкові накладні №290125 від 29.01.2010р., №080211 від 08.02.2010р., 24028 від 24.02.2010р., №190312 від 19.03.2010р., №260415 від 26.04.2010р.

За надані послуги ТзОВ «Гута скло»розрахувалось в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Крім цього, згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п. 7.2.6 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналіз наведеної норми дає підстави зробити висновок, що законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010р.).

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 06.05.2011).

Дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС, суди повинні враховувати, що обов’язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб’єктом владних повноважень покладається на суб’єкт владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Отже, суд досліджує досліджувати насамперед доводи органів державної податкової служби, що свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010).

На підтвердження товарності господарських операцій позивачем надано лише акти виконаних робіт, податкові накладні та платіжні доручення, будь-яких інших доказів не надано.

В актах виконаних робіт до договору №1-01/01/10 від 04.01.2010р. зазначено, що надавались послуги по консультуванню замовника з питань комерційної діяльності, сприяння в заключенні договорів оренди, організація зустрічей з потенційними клієнтами, консультації з питань управлінської та комерційної діяльності, сприяння веденню переговорів з постачальниками, пошук альтернативних напрямків ведення бізнесу, проте жодних первинних документів (окрім актів виконаних робіт), щодо надання цих послуг не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, у податкових накладних у графі «номенклатура поставки»зазначено, що послуги надавались лише з питань комерційної діяльності та управління. Також, позивачем не надано доказів того, яким чином надані ТзОВ «Вакко»послуги з комерційної діяльності та управління пов’язані із господарською діяльністю товариства та як вони були в подальшому реалізовані.

Крім цього, податкова накладна №260415 від 26.04.2010р. не містить прізвища особи, яка її склала.

Також, в актах виконаних робіт до цього договору зазначено контрагентів з якими ТзОВ «Гута скло»укладено договори оренди, проте не надано доказів, що ТзОВ «Вакко»приймало участь в їх укладенні. В договорах оренди не зазначено, що вони укладені при сприянні ТзОВ «Вакко», будь-яких попередніх договорів укладених орендарями із ТзОВ «Вакко»не надано.

Крім цього, суми податку на додану вартість, що включались у вартість зазначених послуг не відносились ТзОВ «Вакко»до складу податкового зобов'язання, що встановлено податковою перевіркою.

Щодо договору про надання клінінгових послуг№1-05/05/05 від 05.05.2009р., то на підтвердження товарності господарської операції позивачем надано лише копії актів виконаних робіт, будь-яких інших доказів не надано. Покликання позивача, про те, що зазначені послуги були необхідними для здійснення господарської діяльності не беруться судом до уваги, оскільки не підтверджуються первинною документацією, а також не надано доказів того, що приміщення використовувалось позивачем в господарський діяльності, оскільки надані копії договорів за 2010 рік, в той час, як клінінгові послуги надавались у 2009р., крім цього, обов’язок прибирання приміщень орендодавцем не передбачений у договорах оренди.

Крім цього, в акті податкової перевірки встановлено, що у ТзОВ «Вакко»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, кількість працюючих –1 особа директор. Також, до ЄДР зроблено запис про відсутність ТзОВ «Вакко» за місцезнаходженням.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не надав доказів які підтверджували фактичність виконання господарських операцій, а тому відсутні підстави для включення виданих ТзОВ «Вакко»податкових накладних при формуванні податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення податкового органу відповідають вимогам законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 Д.О. Баранов