Постанова № 22289269, 12.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2012 року                     № 2а-1306/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомЗаступника Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва

до Державного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів"

простягнення заборгованості у розмірі 120 836,65грн.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 120836, 65 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1306/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16 лютого 2012 року, яке відкладалось на 01 березня 2012 року та на 06 березня 2012 року, у зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 06 березня 2012 року представник Заступника прокурора Солом’янського району міста Києва підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва в обґрунтування адміністративного позову зазначив, що відповідачем самостійно визначено грошове зобов’язання, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду, але враховуючи його несплату у строк, встановлений спеціальним законом, така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Письмових заперечень протии позову відповідачем не надано, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечено, хоча про дату, час та місце судових засідань відповідача було повідомлено належним чином у відповідності до вимог статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи неявку представника Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»у судове засідання та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-1306/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Державне підприємство «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» (ідентифікаційний код 14310098) зареєстроване як юридична особа Солом’янською районною у місті Києві державною адміністрацією 23 липня 1993 року за адресою: 03035, мсто Київ, вул. Сурікова, 3 (витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом містяться в матеріалах справи).

          Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі по тексту – Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

          Згідно з частиною 3 розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

          Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

          Згідно з частиною 5 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

          Стаття 8 Закону № 2464-VI встановлює, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

          Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина 13 стаття 8 вказаного Закону).

          В матеріалах справи міститься картка особового рахунку страхувальника, з якої вбачається, що Державне підприємство «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва у розмірі 120836, 65 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою відповідачем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за період з 01 листопада 2011 року по 16 січня 2012 року та складається з: суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок роботодавцями відповідно до класу професійного ризику виробництва 36,90 % (104266,42 грн.), утримання 6,1 % (5340,64 грн.), утримання на непрацездатних 2 % (165,27 грн.), суми заробітної плати з найманих працівників 3,6 % (7391,74 грн.), сума допомоги по непрацездатності 33,2 % (2743,25 грн.), сума допомоги працюючим інвалідам 8,41 % (929,33 грн.)

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.

          Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку (стаття 25 Закону № 2464-VI).

Управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва було видано вимогу № Ю-37 від 01 січня 2012 року про сплату суми недоїмки у сумі 882154, 25 грн. (копія вимоги міститься в матеріалах справи).

Представником Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва вказано, що вимога № Ю-37 від 01 січня 2012 року протягом визначеного законом строку не сплачена та не оскаржена страхувальником, отже, вимога про сплату боргу вважається узгодженою.

З урахуванням того, що узгоджена сума боргу в розмірі 120836, 65 грн. не сплачена та не оскаржена, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Спеціальним Законом заходів з погашення боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» заборгованості у розмірі 120 836,65грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Заступника Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» (ідентифікаційний код 14310098, місцезнаходження юридичної особи: 03035, мсто Київ, вул. Сурікова, 3) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (03151, місто Київ, вул. Керченська, 5-а) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 120836, 65 грн. (сто двадцять тисяч вісімсот тридцять шість гривень шістдесят п’ять копійок), з яких:

- 104266,42 грн. (сто чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень сорок дві копійки) на розрахунковий рахунок № 37192011002629 ГУ ДКУ в м. Києві;

- 5340,64 грн. (п’ять тисяч триста сорок гривень шістдесят чотири копійки) на розрахунковий рахунок № 37193087002629 ГУ ДКУ в м. Києві;

- 165,27 грн. (сто шістдесят п’ять гривень двадцять сім копійок) на розрахунковий рахунок № 37194086002629 ГУ ДКУ в м. Києві;

- 7391, 74 грн. (сім тисяч триста дев’яносто одна гривна сімдесят чотири копійки) на розрахунковий рахунок № 37197083002629 ГУ ДКУ в м. Києві;

- 2743,25 грн. (дві тисячі сімсот сорок три гривни двадцять п’ять копійок) на розрахунковий рахунок № 37197072002629 ГУ ДКУ в м. Києві;

- 929,33 грн. (дев’ятсот двадцять дев’ять гривень тридцять три копійки) на розрахунковий рахунок № 37196073002629 ГУ ДКУ в м. Києві.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       Шарпакова В.В.