Постанова № 22289011, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2012 року15:49 № 2а-19102/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів Патратій О.В., Каракашьян С.К., при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної виконавчої служби України

про скасування пунктів постанови, скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України (надалі відповідач, державний виконавець) про скасування п. 2 Постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 23356633 від 18 листопада 2011 року, а також просив скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30503282 від 26 грудня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження по сплаті виконавчого збору є неправомірною, адже такий збір було вже сплачено, що підтверджується матеріалами справи. З таких же підстав вважає неправомірним і п. 2 постанови від 18 листопада 2011 року.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що дії державного щодо винесення спірних постанов повною мірою вчинені на підставі та у спосіб, передбачений діючим на той час законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

30 жовтня 2008 року був укладений договір іпотеки між ЗАТ «Терра Банк»(далі Банк, Іпотекодержатель) та Позивачем, для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №47-Ф/07/04 від 25 грудня 2007 року, укладеним між Іпотекодержателем та ОСОБА_2 (далі - Позичальник). Предметом іпотеки була земельна ділянка площею 1,2042 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3222781800:02:006:0005, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, що розташована на території Гавронщинської сільської ради, Макарівського району, Київської області, яка належить Позивачу на праві власності (далі - предмет іпотеки, земельна ділянка).

Внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором Позичальником ОСОБА_2, Банк звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису для примусового виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором. Як наслідок був вчинений виконавчий напис нотаріуса № 829 від 22 жовтня 2010 року, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 1,2042 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3222781800:02:006:0005, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, що розташована на території Гавронщинської сільської ради, Макарівськоґо району, Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження №23356633 про примусове виконання виконавчого напису нотаріусу № 829, виданого 22 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про звернення стягнення на згадану земельну ділянку площею, за рахунок коштів отриманих від реалізації якої, запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Терра Банк»в сумі 14488 477,70 грн.

Як встановлено судом, в процесі здійснення виконавчого провадження вказана земельна ділянка була реалізована, внаслідок чого до державного виконавця надійшли кошти у розмірі 95820,86 грн. за винятком винагороди спеціалізованої організації.

Платіжним дорученням № 497 від 14 листопада 2011 року кошти у розмірі 86238,78 грн. перераховані стягувачу.

Виконавчий збір у розмірі 9582,08 грн. платіжним дорученням № 468 від 14 листопада 2011 року перерахований до Державного бюджету України.

18 листопада 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Унгуряну С.І., було винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. У пункті 2 цієї Постанови зазначено наступне: «Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 24 жовтня 2011 року ВП № 23356633 виділити в окреме виконавче провадження».

26 грудня 2011 року тим же державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30503282, згідно якої з ОСОБА_1 стягується сума виконавчого збору в розмірі 1439595,69 грн.

Позивач вважає вказану Постанову та п. 2 Постанови від 18 листопада 2011 року протиправними, так як виконавчий збір був сплачений в межах стягненої.

Даючи правову оцінку таким доводам, а також діям державного виконавця, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом.

Відповідно до ч.5 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

Відповідно до п.4.14 Інструкції про проведення виконавчих дій виконавчий збір стягується пропорційно до фактично задоволених вимог стягувана.

Тобто, фактично боржник зобов'язаний сплатити виконавчий збір у розмірі 10% від суми вимог стягувача (суми, що підлягає стягненню) при задоволенні вимог стягувана у повному обсязі або 10% від суми, що стягнута, при задоволенні вимог стягувана частково, не у повному обсязі.

У виконавчому провадженні ВП № 23356633 було задоволено вимоги стягувача частково, що підтверджується Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно якої сума боргу за виконавчим документом становить 14488 477,70 грн., а стягнута з боржника сума 95820,86 грн.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм, сума виконавчого збору, яка повинна бути сплачена, розраховується пропорційно до стягнутої суми і становить 9 582,08 грн.

Як вже було зазначено, ця сума вже сплачена до Державного бюджету України за рахунок тих коштів, які надійшли на рахунок відділу примусового виконання рішень ДВС України від реалізації майна ОСОБА_1, на яке повинно було бути звернуте стягнення за виконавчим документом - земельної ділянки.

Таким чином, із фактично стягнутої суми боргу вже був стягнутий виконавчий збір пропорційно фактично задоволеним вимогам, що відповідачем не заперечується та підтверджується постановою від 18 листопада 2011 року.

Як на підставу для визнання правомірності спірних дій відповідача, представник державного виконавця посилається на ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Проте, суд не бере до уваги такі доводи, так як наведені норми поширюються на виконання рішення немайнового характеру та щодо обставин, які передбачені ст. 49 згаданого Закону, що не мають місця в даному випадку, оскільки виконавче провадження ВП № 23356633 провадилось щодо рішення майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги все вищевикладене, а також те, що, ОСОБА_1 було сплачено виконавчий збір у розмірі 10% стягненої суми, як того вимагає ч. 1 ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку про скасування п. 2 Постанови відповідача від 18 листопада 2011 року та Постанови від 26 грудня 2011 року

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати п. 2 Постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 23356633 від 18 листопада 2011 року.

Скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30503282 від 26 грудня 2011 року

Зобовязати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки) на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Вєкуа Н.Г.

Суддя Патратій О.В.

Суддя Каракашьян С.К.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2012 року