Постанова № 22288991, 27.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2012 року № 2а-1348/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІБСО"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень - рішень № 0000042305 від 30.01.2012 та

№ 0000032305 від 30.01.2012 за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 23.02.2012),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 8511/9/10 від 26.10.2011),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27.02.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІБСО" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000042305 від 30.01.2012 та № 0000032305 від 30.01.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2012 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2012 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.02.2012.

У судовому засіданні 27.02.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК». Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є визнання податковим органом взаємовідносин позивача з зазначеними контрагентами такими, що не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК»було укладено договори щодо надання інформаційно консультаційних послуг, які мали реальний характер, та за якими було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 27.02.2011 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали матеріали позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 (акт перевірки № 08986/23-522-31988668 від 21.12.2011).

У періоді який перевірявся у позивача були фінансово - господарські відносини з ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК».

Відповідно до протоколу допиту свідка від 16.06.2011 громадянина ОСОБА_3, він повідомив, що засновником та директором ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»ніколи не був, підписання первинних документів від імені ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»він не здійснював.

Відповідно до протоколів допиту свідків від 02.02.2011 громадянина ОСОБА_4, який зазначений директором ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП, від 01.12.2011 громадянина ОСОБА_6 який зазначений директором ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», від 09.06.2011 громадянина ОСОБА_7 який зазначений директором ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», вони повідомили, що директорами зазначених підприємств ніколи не були, хто готував та здавав податкову звітність їм не відомо, кошти на рахунки в банківських установах не зараховував і не перераховував, готівку в банку вони не вносили.

Також згідно БД АІС «Співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»значаться розбіжність, а саме, ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»не відображено взаємовідносини з позивачем за березень, квітень, травень 2010 року, ТОВ «БКК «Інтермарр»не відображено взаємовідносини з позивачем за жовтень, листопад, грудень 2010 року, ТОВ «ДОН-СНЕК»не відображено взаємовідносини з позивачем за серпень 2010 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 08.12.2011 по 14.12.2011 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва на підставі направлення № 3369 від 08.12.2011 та відповідно до наказу № 3208 від 07.12.2011 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБСО»питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

Перевіркою встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1989525,00 грн. та підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2028208,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБСО»були фінансово господарські відносини, а саме, були отримані інформаційно консультаційні послуги, з наступними контрагентами:

- ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»: свідоцтво платника ПДВ анульовано 09.09.2010; на адресу ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва разом з постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України О.С. Фаренюка про призначення позапланової перевірки надійшли матеріали, а саме: протокол допиту свідка від 16.06.2011 громадянина ОСОБА_3, який повідомив, що засновником та директором ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»ніколи не був, підписання первинних документів від імені ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»він не здійснював та протокол допиту підозрюваного від 03.02.2011 громадянки ОСОБА_9, яка пояснила, що в середині 2009р. засновник підприємства де вона працювала громадянин ОСОБА_10 запропонував та вона погодилась складати звітність по ПДВ та податку на прибуток та первинні документи для ряду підприємств в т.ч. ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»; станом на момент написання акту згідно БД АІС «Співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»значаться розбіжності, а саме ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»не відображено взаємовідносини з ТОВ «ВІБСО»за березень, квітень, травень 2010 року;

- ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП»: свідоцтво платника ПДВ анульоване 05.11.2010; відповідно до протоколу допиту свідка від 02.02.2011 громадянина ОСОБА_4, він повідомив, що директором ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП»ніколи він не був, хто готував та здавав податкову звітність йому не відомо, кошти на рахунки в банківських установах не зараховував і не перераховував, готівку в банку не отримував;

- ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», свідоцтво платника ПДВ анульовано 09.04.2010; відповідно до протоколу допиту свідка від 01.12.2011 громадянина ОСОБА_6, він повідомив, що директором ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ»ніколи він не був, хто готував та здавав податкову звітність йому не відомо, кошти на рахунки в банківських установах не зараховував і не перераховував, готівку в банку не отримував;

- ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», свідоцтво платника ПДВ анульоване 15.04.2011; відповідно до протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_7, він повідомив, що директором ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ»ніколи він не був, хто готував та здавав податкову звітність йому не відомо, кошти на рахунки в банківських установах не зараховував і не перераховував, готівку в банку не отримував;

- ТОВ «БКК «Інтермарр»: свідоцтво платника ПДВ анульоване 02.12.2011 та станом на момент написання акту згідно БД АІС «Співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»значаться розбіжності, а саме ТОВ «БКК «Інтермарр»не відображено взаємовідносини з ТОВ «ВІБСО»за жовтень, листопад, грудень 2010 року;

- ТОВ «ДОН-СНЕК»: свідоцтво платника ПДВ анульоване 23.05.2011 та станом на момент написання акту згідно БД АІС «Співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»значаться розбіжності, а саме ТОВ «ДОН-СНЕК»не відображено взаємовідносини з ТОВ «ВІБСО»за серпень 2010 року.

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини ТОВ «ВІБСО»з ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК», тобто здійснені правочини, не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 08986/23-522-31988668 від 21.12.2011, на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення від № 0000042305 від 30.01.2012 та № 0000032305 від 30.01.2012, якими позивачу було нараховане зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1535 260,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 507052,00 грн. та зобовязань з податку на прибуток підприємств у сумі 2486 906 ,00 грн., у тому числі штрафні санкції 497 381,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІБСО" не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями № 0000042305 від 30.01.2012 та № 0000032305 від 30.01.2012 та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК»реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК»послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП»за наступними договорами:

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00001 від 02.02.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 13.02.2009, від 20.02.2009 та від 27.02.2009;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00002 від 02.03.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 16.03.2009, 23.03.2009 та 31.03.2009;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00003 від 03.04.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 10.04.2009 та 30.04.2009;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00004 від 05.05.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 08.05.2009 та 15.05.2009;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00005 від 01.06.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 12.06.2009, 15.06.2009 та 30.06.2009;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00006 від 01.07.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 10.07.2009, 17.07.2009 та 31.07.2009;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00007 від 03.08.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 14.08.2009 та 31.08.2009

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00008 від 01.09.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 14.09.2009 та 30.09.2009;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ФІ00010 від 02.11.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 12.10.2009, 16.10.2009, 31.10.2009 та 09.11.2009.

За зазначеними договорами ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП»на імя позивача виписано податкові накладні № 60213 від 13.02.2009, № 70220 від 20.02.2009, № 220227 від 27.02.2009, № 240316 від 16.03.2009, № 240323 від 23.03.2009, № 180331 від 31.03.2009, № 30410 від 10.04.2009, № 210430 від 30.04.2009, № 50508 від 08.05.2009, № 50515 від 15.05.2009, № 50612 від 12.06.2009, № 70615 від 15.06.2009, № 140630 від 30.06.2009, № 160701 від 01.07.2009, № 150708 від 08.07.2009, № 40717, № 200731 від 31.07.2009, № 50814 від 14.08.2009, № 150831 від 31.08.2009, № 90914 від 14.09.2009, № 110930 від 30.09.2009, № 81012 від 12.10.2009, № 71016 від 16.10.2009, № 21031 від 31.10.2009, № 81109 від 09.11.2009

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у періоді, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»за наступними договорами:

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ363 від 02.11.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актом виконаних робіт.

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ364 від 01.12.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 11.12.2009 та 14.12.2009;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ365 від 04.01.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актом виконаних робіт від 15.01.2010;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ366 від 01.02.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актом виконаних робіт від 15.02.2010;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ367 від 01.03.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 15.03.2010 та 31.03.2010;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ368 від 01.04.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актами виконаних робіт від 16.04.2010 та 30.04.2010;

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ТЦ369 від 04.05.2010, факт надання послуг за яким підтверджується актом виконаних робіт від 17.05.2010.

За зазначеними договорами ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР»на імя позивача виписано податкові накладні № 061102 від 06.11.2009, № 91107 від 09.11.2009, № 161105 від 16.11.2009, № 231102 від 23.11.2009, № 271105 від 27.11.2009, № 111202 від11.12.2009, № 141206 від 14.12.2009, № 150104 від 15.01.2010, № 150206 від 15.02.2010, № 150304 від 15.03.2010, № 310320 від 31.03.2010, № 150405 від 15.04.2010, № 300414 від 30.04.2010, № 170503 від 17.05.2010.

З ТОВ «ДОН-СНЕК»позивачем було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 0141 від 07.05.2011 та додаткову угоду до зазначеного договору від 07.05.2010, факт надання послуг за якими підтверджується актом виконаних робіт від 31.05.2010. За зазначеним договором ТОВ «ДОН-СНЕК»на імя позивача було виписано податкову накладну № 310517 від 31.05.2010.

З ТОВ «БКК «Інтермарр»позивачем було укладено договір про надання послуг № 04 від 05.10.2010 та додаткову угоду до зазначеного договору від 05.10.2010, факт надання послуг за якими підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) № 8626 від 29.10.2010. За зазначеним договором ТОВ «БКК «Інтермарр»на імя позивача було виписано податкову накладну № 380 від 21.10.2010.

Позивачем з ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ»було укладено договір щодо надання послуг по впровадженню мереженого маркетингу № 21Б01В від 10.03.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт від 20.03.2009. За зазначеним договором ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ»було виписано податкову накладну № 200303 від 20.03.2009.

З ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ»позивачем було укладено договір щодо надання послуг по впровадженню мереженого маркетингу № К09 від 02.11.2009, факт надання послуг за яким підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт від 30.11.2009 20.11.2009, 27.11.2009 та 13.11.2009. За зазначеним договором ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ»на імя позивача було вписано податкові накладні № 131103 від 13.11.2009, № 201103 від 20.11.2009, № 271101 від 27.11.2009, № 301110 від 30.11.2009.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано належних доказів того, що ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК»не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК»не сплачували податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК».

Посилання відповідача на протоколи допиту свідків від 16.06.2011, від 02.02.2011, від 03.02.2011, від 01.02.2011, від 09.06.2011 та протокол допиту підозрюваного від 03.02.2011 є неогрунтованими, з огляду на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені протоколи допиту, які є складовими матеріалів кримінальних справ за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Необґрунтованість посилань відповідача на встановлення згідно БД АІС «Співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»значаться розбіжності між податковими зобовязання задекларованими позивача та його контрагентами ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «БКК «Інтермарр» та ТОВ «ДОН-СНЕК», а саме, не відображенням зазначеними контрагентами у податковій звітності взаємовідносин з позивачем зумовлюється тим, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження зазначеного факту, а також тим, що відповідно до положень пункту 1.7 статті 1, пунктів 10.1 та 10.2 статті 10 підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що платник податку на додану вартість не може включати до складу податкового кредиту та несе відповідальність за включення до нього суми податку не підтвердженої податковими накладними чи митними деклараціями і тільки відсутність зазначених документів позбавляє платника податку на додану вартість права на включення до складу податкового кредиту суми сплаченої постачальникам товару в ціні придбання.

Факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача не може бути підставою відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з огляду на те, що анулювання зазначених свідоцтв відбувалося після закінчення фінансово господарських відносин позивача з контрагентами, що відповідачем не заперечується.

З наведеного, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК»мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у редакції чинній на момент перевірки, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК»в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у звязку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на декларування валових витрат та на податковий кредит по операціях з ТОВ «ВКП «ТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ФІНПРОМ ГРУП», ТОВ «БУДЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «КИЇВСПЕЦПРОМТОРГ», ТОВ «БКК «Інтермарр»та ТОВ «ДОН-СНЕК»за період з 01.01.2008 по 31.12.2010..

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанцій про сплату судового збору у сумі 2146 грн. 19 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІБСО" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000042305 від 30.01.2012 та № 0000032305 від 30.01.2012 - задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0000042305 від 30.01.2012.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0000032305 від 30.01.2012.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобовязаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІБСО" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,19 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 19 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 02.03.2012