Постанова № 22288676, 03.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2012 року                     № 2а-143/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у місті Ялта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-плюс»про стягнення заборгованості,

встановив:

30 грудня 2011 року Державна податкова інспекція у місті Ялта (ДПІ у м. Ялта) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-плюс»(ТОВ «Рекорд-плюс», Товариство) про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 67035 грн 82 коп.

Зазначили, що ТОВ «Рекорд-плюс»ДПІ у Нахімовському районі взято на податковий облік як платник окремих податків. Станом на 30 грудня 2011 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 67035 грн 82 коп., сформований на підставі самостійно поданої Товариством декларації. Податковою інспекцією вжито заходів, щодо погашення податкового боргу, зокрема винесено податкову вимогу.

Посилаючись на те, що ТОВ «Рекорд-плюс»податкову вимогу в установленому законом порядку не оскаржили, що фактично свідчить про погодження з існуючим боргом та здійсненими заходами щодо його погашення, в установлений строк заборгованість не сплатили, а також те, що для належного виконання обов’язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача 67035 грн 82 коп. боргу в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2012 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

30 січня 2012 року, через канцелярію суду за вхідним №03-3/4888 від повноважного представника ДПІ у м. Ялта надійшла заява з проханням розглянути справу у їх відсутність і задовольнити позов повністю.

Представники відповідача в судові засідання 23.01.2012 та 03.02.2012 жодного разу не з'являлися, причини неявки не повідомляли, хоча про час, дату і місце розгляду справи Товариство повідомлялося завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 12 січня 2012 року та реєстр вихідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2012 року.

Так, рекомендоване повідомлення від 12.01.2012 повернулось до суду без вручення відповідачу, з причин закінчення терміну зберігання, а друге –не повернулось взагалі.

При цьому, поштові відправлення здійснювалися за адресою, вказаною у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, а саме, вул. Гарматна, 8, м. Київ, 03067.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ТОВ «Рекорд-плюс»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.

Крім того, судом враховано, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв’язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності представників відповідача згідно наявних в справі матеріалів.

Крім того, враховуючи, що в судове засідання не з?явилися і представники позивача, суд, керуючись статтею 41 КАС України фіксацію засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснював.

Відтак, дослідивши надані у справу докази та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Рекорд-плюс»зареєстроване Солом’янською районною в місті Києві державною адміністрацією 01 грудня 2007 року №10731020000012419.

Товариством згідно вимог чинного законодавства подано податкову декларацію від 31.01.2011 № 4635 по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період 2011 року, відповідно до якої визначено зобов’язання на суму 112529 грн 64 коп. де щомісячний платіж становить 9377 грн 47 коп.

Як вбачається з розрахунку ДПІ у м. Ялта від 03.10.2011 № 5060/9/24-0 вище визначені зобов’язання відповідачем не сплачені за період з лютого по серпень 2011 року, що у свою чергу призвело до виникнення податкової заборгованості на суму 67035 грн 82 коп.

З метою погашення даного боргу податковим органом вжиті заходи, зокрема виставлено податкову вимогу від 04 жовтня 2010 року № 1/598 та направлено її Товариству. Враховуючи, що поштове відправлення повернулося до податкової інспекції за закінченням зберігання, вимога розміщена на дошці оголошень, про що складено акт від 21 грудня 2010 року.

Враховуючи наявність у ТОВ «Рекорд-Плюс»непогашеного боргу, ДПІ у місті Ялта звернулася до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог виходить з того, що пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) закріплено обов’язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені(крім випадків, передбачених податковим законодавством), яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, виходячи з положень пункту 56.11. статті 56 ПК України податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Стосовно орендної плати, то у відповідності до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 31.2 статті 31 ПК України передбачено, що строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Згідно до пункту 285.1. статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пункт 285.2 зазначеної статті визначає, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

На виконання пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно пункту 287.3 статті 283 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 290.1 статті 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства та наявних в матеріалах справи документів, а саме, податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, суд приходить до висновку щодо своєчасності подання відповідачем до податкового органу податкової звітності, однак зазначає, що відповідач не сплачував своєчасно суми податкових зобов’язань, що призвело до наявності податкового боргу та підтверджується його розрахунком.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичногозабезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно довимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 14.1.137 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Податковий борг (виходячи з положень п. 14.1.175 ст. 14 ПК України) - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням суб’єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб’єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги ДПІ у м. Ялта є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки податкова декларація орендної плати за землю на 2011 рік подана відповідачем самостійно, отже, є узгодженою, у встановлені строки визначені в ній зобов’язання Товариством не сплачені, а вжиті податковим органом заходи щодо погашення боргу не оскаржені, на час вирішення справи докази про сплату Товариством заборгованості не надані, а також те, що ДПІ у м. Ялта має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд           

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмежиною відповідальністю «Рекорд-плюс»в дохід місцевого бюджету міста Ялта борг по орендній платі за землю в розмірі 67035 грн 82 коп. (шістдесят сім тисяч тридцять п’ять гривень вісімдесят дві копійки) на р/р 33217812700039, МФО 824026, код ОКПО 34740850, код платежу 13050200, банку держувача УГК в АРК.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           О.М.Чудак