Постанова № 22288626, 24.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2012 року                     № 2а-19352/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомСпільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ-1"

до

за участі Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Головного управління Державної казначейської служби України Прокуратури Оболонського району м. Києва

простягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 13 086 026,00грн. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1»(04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, код ЄДРПОУ 14339624, р/р 26001501022700 в КРД АТ «Райффайзенбанк Аваль»м. Києва, МФО 322904) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 13 086 026,00 грн. (тринадцять мільйонів вісімдесят шість тисяч двадцять шість грн. 00 коп.), в тому числі за березень 2010 р. - 1 698 520,00 грн.; за квітень 2010р.- 1 345 316,00 грн.; за травень 2010 р. - 417 911,00 грн.; за червень 2010 р. - 1 122 348,00 грн.; за липень 2010 р. - 280 006,00 грн.; за серпень 2010 р. - 2 463 500,00 грн.; за вересень 2010 р. - 1 999 906,00 грн.; за жовтень 2010 р. - 1 263 903,00 грн.; за листопад 2010 р. - 1 056 522,00 грн.; за грудень 2010 р. - 1 438 094,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 13 086 026,00 грн. в порядку та строки, визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який був чинний на момент виникнення правовідносин. Проте, як зазначає Позивач, на даний час йому не було відшкодовано суму бюджетного відшкодування ПДВ, яка підтверджена Актом перевірки.

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва (надалі –відповідач 1) позовні вимоги заперечуються.

Головним управління Державної казначейської служби України (далі –відповідач 2) позовні вимоги заперечуються з підстав викладених в запереченнях, які містяться в матеріалах справи.

Представник прокуратури в судове засідання не зявився, заперечень проти позову не надав.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1»на протязі березень 2010 р. –грудень 2010 р. подало до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва податкові декларації з податку на додану вартість, до кожної з яких було додано заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Сума яка підлягала відшкодування складалася: за березень 2010р. –1698520,00 грн. за квітень 2010 р. –1345316,00 грн., за травень 2010 р. –417911,00 грн., за червень 2010 р. –1122 348,00 грн., за липень 2010 р. –280 006,00 грн., за серпень 2010 р. –2463 500,00 грн., за вересень 2010 р. –1999 906,00 грн., за жовтень 2010 р. –1263903,00 грн., за листопад 2010 р. –1056522,00 грн., за грудень 2010 р. –1438094,00 грн. загальна сума складає 13086026,00 грн.

Співробітниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р. за результатами якої складено акт перевірки від 20.06.2011р. №271/23-6/14339624 (надалі по тексту Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою підтверджено відображене СП ТОВ «РІФ-1»у деклараціях за березень-грудень 2010 року бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 13086026,00 грн. по наступним періодам: березень 2010р. –1698520,00 грн., квітень 2010 р. –1345316,00 грн., травень 2010 р. –417911,00 грн., червень 2010 р. –1122 348,00 грн., липень 2010 р. –280 006,00 грн., серпень 2010 р. –2463 500,00 грн., вересень 2010 р. –1999 906,00 грн., жовтень 2010 р. –1263903,00 грн., листопад 2010 р. –1056522,00 грн., грудень 2010 р. –1438094,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, станом на дату подання декларації, були визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі –Закон).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п.п. 7.7.4).

Як свідчать матеріали справи, разом з податковими деклараціями за березень, квітень 2010 року позивачем були подані до податкового органу заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7.7.5. Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п 7.7.6.)

Відповідно до статті 200.1 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі статтею 200.4 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 200.6 ПК України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість”, який був чинним на дату подання декларацій, та чинним Податковим кодексом України встановлено ідентичний порядок відшкодування сум податку на додану вартість.

У відповідності до положень п. 200.10 –200.13 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010), протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Як вбачається судом з матеріалів справи, за вказаними періодами податковим органом була проведена виїзна позапланова перевірка, за результатами якої було зроблено висновок, що заявлена сума Позивачем для відшкодування підтверджена.

В матеріалах справи містяться Реєстри висновків за платежами, належними державному бюджету ПДВ період березень 2010 р. –грудень 2010 р., Довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової невиїзної (документальної) перевірки за період березень 2010 р. –грудень 2010 р.

Згідно зі статтею 200.23 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У зв’язку з тим, що вищезазначеною нормою Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані своєчасно визначаються заборгованістю, належним засобом захисту судом вбачається саме стягнення сум заборгованості з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1»(04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, код ЄДРПОУ 14339624, р/р 26001501022700 в КРД АТ «Райффайзенбанк Аваль»м. Києва, МФО 322904) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 13 086 026,00 грн. (тринадцять мільйонів вісімдесят шість тисяч двадцять шість грн. 00 коп.), в тому числі за березень 2010 р. - 1 698 520,00 грн.; за квітень 2010р.- 1 345 316,00 грн.; за травень 2010 р. - 417 911,00 грн.; за червень 2010 р. - 1 122 348,00 грн.; за липень 2010 р. - 280 006,00 грн.; за серпень 2010 р. - 2 463 500,00 грн.; за вересень 2010 р. - 1 999 906,00 грн.; за жовтень 2010 р. - 1 263 903,00 грн.; за листопад 2010 р. - 1 056 522,00 грн.; за грудень 2010 р. - 1 438 094,00 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя                                                                                 А.Б. Федорчук