Постанова № 22288613, 13.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2012 року 10:27 год. № 2а-19049/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,

представника позивача Старощука С.В.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Апстар Контінентал Юкрейн»про стягнення заборгованості,

встановив:

21 грудня 2011 року Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва (ДПІ у Святошинському районі) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Апстар Контінентал Юкрейн»(ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн», Товариство) про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 166318 грн 41 коп.

Зазначили, що станом на 21 грудня 2011 року за ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн»рахується податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 166318 грн 41 коп., сформований на підставі самостійно поданих розрахунків. Податковою інспекцією вжито заходів, щодо погашення податкового боргу, зокрема винесено першу та другу податкові вимоги.

Посилаючись на те, що ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн»податкові вимоги в установленому законом порядку не оскаржили, що фактично свідчить про погодження з існуючим боргом та здійсненими заходами щодо його погашення, в установлений строк заборгованість не сплатили, а також те, що для належного виконання обовязків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача 166318 грн 41 коп. податкового боргу в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судові засідання 10 січня 2012 року, 26 січня 2012 року та 13 січня 2012 року представники відповідача не з?явилися, причини неявки не повідомили, хоча про час, дату й місце розгляду справи Товариство повідомлялось завчасно й належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 26 грудня 2011 року, розписки представника про відкладення розгляду справи від 20 січня 2012 року та від 01 лютого 2012 року.

При цьому, представник ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн»- ОСОБА_2 (довіреність від 10.01.2012 №1/12) в засідання 20 січня 2012 року, 01 лютого 2012 року з'являвся, по заявленому предмету спору зазначив позицію Товариства та 26 січня 2012 року через канцелярію суду за вхідним №03-3/426 подав письмові заперечення проти позовної заяви.

Таким чином, враховуючи належно вжиті судом заходи до повідомлення відповідача про час, дату й місце проведення засідання та забезпечення їм можливості реалізувати право на судовий захист, керуючись частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), яка передбачає, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, - судом ухвалено розглянути справу за відсутності представників відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

В судовому засіданні 13 лютого 2012 року представник позивача старший державний податковий інспектор відділу представництва інтересів у судах юридичного управління ДПІ у Святошинському районі (довіреність від 03.01.2012 №100/10-021) заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та наданих у справу документів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у письмових запереченнях ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн» зазначено, що відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України право звертатися до суду від імені органу державної податкової служби, надається начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам. В той же час, позовна заява ДПІ у Святошинському районі підписана та подана не уповноваженою на це особою. Зокрема, голова Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Святошинському районі, начальник юридичного відділу ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ОСОБА_3, виходячи із назви посади, не є начальником ДПІ у Святошинському районі або його заступником. Таким чином, відповідачем висловлено прохання залишити позовну заяву податкового органу без розгляду.

Суд розглянувши вказані заперечення саме як клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в його задоволенні протокольною ухвалою відмовив, оскільки відповідно до наданих представником позивача документів, а саме, наказу голови Комісії з проведення реорганізації ДПА у м. Києві, директора Департаменту податкового контролю ДПС України від 14 листопада 2001 року №682 «Про внесення змін до наказу ДПА у м. Києві від 20.10.2011 №623»з додатком, наказу голови Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Святошинському районі м. Києва, начальника ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 21 листопада 2011 року №3550 «Про внесення змін до наказу ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 24.10.2011 №3298 «Про реорганізацію державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва», наказу голови Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Святошинському районі м. Києва, начальника ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 09 грудня 2011 року №3694 «Про внесення змін до наказу ДПІ у Святошинському районі від 24.10.2011 №3298 №3298 «Про реорганізацію державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва»з додатком, та витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, - судом встановлено, що ОСОБА_3 на час подання позовної зави виконував функції заступника начальника ДПІ у Святошинському районі, а відтак, повноважний відповідно до закону звертатися від імені органу до суду.

Інших заперечень по суті позову ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн» не наведено.

Отже, суд заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи на підтвердження й спростування позовних вимог в їх сукупності та встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн»зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 28 грудня 2001 року №10069214764. Також, Товариство зареєстроване у Святошинській ДПІ платником орендної плати з юридичних осіб.

Рішенням Київської міської ради від 28 грудня 2004 року №1081/2491 ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн»передано для завершення будівництва, експлуатації і обслуговування складської будівлі на вул. Малинській, 3 у Святошинському районі міста Києва земельну ділянку.

03 листопада 2005 року укладений, а 04 листопада 2005 року зареєстрований між Київською міською радою та відповідачем договір №75-6-00244 на право тимчасового користування земельною ділянкою загальною площею 1,68 га, яка розташована за вказаною вище адресою.

Відтак, згідно вимог чинного законодавства Товариством подано податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період 2011 року від 26 січня 2011 року №1174 на загальну суму 499384 грн 32 коп. та з розбивкою по місяцях у сумі 41615 грн 36 коп.

Відповідно до облікової картки платника податків вище визначені зобовязання за серпень, вересень, жовтень та листопад 2011 року відповідачем не сплачені, що у свою чергу призвело до виникнення податкової заборгованості на суму 166461 грн 44 коп. При цьому, в картці особового рахунку платника значилась переплата в сумі 143 грн 03 коп., яка спрямована на часткове погашення боргу.

Таким чином, загальна сума заборгованості орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період 2011 року становить 166318 грн 41 коп. У звязку з наданими в судовому засіданні представником відповідача запитаннями представником ДПІ у Святошинському районі зазначено про допущену в описовій частині позовної заяви описку щодо не зазначення листопаду як місяця заборгованості та пояснено, що визначена в прохальній частині заяви сума до стягнення не змінюється і підтверджується відповідно доданими письмовими документами.

З метою погашення вказаного боргу податковим органом вжиті заходи, зокрема виставлено податкову вимогу від 07 вересня 2011 №2408, яка отримана відповідачем 27 вересня 2011 року.

Враховуючи не оскарження Товариством вимоги, наявність у них непогашеного боргу, ДПІ у Святошинському районі звернулася до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог виходить з того, що пунктом 16.1 статті 16 ПК України закріплено обовязки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені (крім випадків, передбачених податковим законодавством), яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, виходячи з положень пункту 56.11. статті 56 ПК України податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Стосовно орендної плати, то у відповідності до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 31.2 статті 31 ПК України передбачено, що строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Згідно до пункту 285.1. статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пункт 285.2 зазначеної статті визначає, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

На виконання пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно пункту 287.3 статті 283 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 290.1 статті 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства та наявних в матеріалах справи документів, а саме, податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата з земельні ділянки державної або комунальної власності), суд приходить до висновку щодо своєчасності подання відповідачем до податкового органу податкової звітності, однак зазначає, що відповідач не сплачував своєчасно суми податкових зобовязань, що призвело до наявності податкового боргу, що підтверджується розрахунком податкового боргу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 14.1.137 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Податковий борг, виходячи з положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням субєкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань субєкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову субєкта владних повноважень.

Отже, на підставі вищевикладених правових норм, встановлених обставин, зокрема наявності узгодженого відповідачем податкового зобовязання у вигляді поданої декларації, непогашення його у встановлений строк, а відтак, формування податкового боргу, сума 166318 грн 41 коп. знайшла своє підтвердження в матеріалах справи (з урахуванням наявної переплати), а тому, правомірно заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги ДПІ у Святошинському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, на час вирішення справи докази про сплату Товариством заборгованості відсутні, будь-яких заперечень відповідачем по суті заявленого предмету не наведено, а також те, що ДПІ у Святошинському районі має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апстар Контінентал Юкрейн» в дохід бюджету на р/р 33214815700009, в ГУДК у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 13050200, одержувач УДК у Святошинському районі міста Києва код 26077945 борг по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 166318 грн 41 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак