Постанова № 2228727, 13.10.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2008 р.

11:30

Справа № 1/508/07

м. Миколаїв

За позовом: ВАТ “Миколаївгаз” НАК “Нафтогаз України” .

/54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159/.

До відповідача: 1. Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з

великими платниками податків у м. Миколаєві

/54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/

2. Державна податкова адміністрація у Миколаївській області.

/54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6/

про: скасування податкових повідомлень-рішень: від 06.12.2006р. № 00007339/0, № 00007439/0, № 00007539/0, № 00007639/0; від 18.04.2007р. № 00007439/2.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Бєлік Т.М., довіреність від 03.01.2008р.

Писаренко Є.М., довіреність від 10.10.2008р.

Від І відповідача: Чаричанський П.О., довіреність від 11.06.2008р.

Бакланова Н.Ф., довіреність від 10.10.2008р.

Разсуковський Ю.В., довіреність від 10.10.2008р.

Від ІІ відповідача: Воробйова С.Ю., довіреність від 08.01.2008р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень: від 06.12.2006р. № 00007339/0, № 00007439/0, № 00007539/0, № 00007639/0; від 18.04.2007р. № 00007439/2, обґрунтовуючи свій позов тим, що порушено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, у податкового органу відсутні повноваження з приводу зміни цільового призначення грошових коштів, перерахованих платником податків, податкове повідомлення за аналогічне порушення прийняте не одне, а декілька, що є порушенням Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби,

Відповідачі позов не визнають з тих підстав, що позивачем порушено вимоги пункту 5.3.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо строків погашення узгодженого податкового зобов’язання, що відповідно тягне за собою застосування штрафної санкції, передбаченої пунктом 17.1.7. статті 17 цього закону (т.1 а.с.47-49, 51-52). Пункт 7.7. статті 7 вищезазначеного закону передбачає погашення податкового боргу попередньо поточним зобов’язання.

Розглянувши надані сторонами і витребувані судом докази, заслухавши доводи представників сторін у судовому засіданні - суд

в с т а н о в и в:

29 листопада 2006 року відповідач здійснив невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів(обов’язкових платежів) , про що склав чотири акти перевірки (т.1 а.с.12-25).

За результатами перевірки та процедури апеляційного узгодження позивачу направлено податкові повідомлення-рішення: від 06.12.2006р. № 00007339/0, № 00007439/0, № 00007539/0, № 00007639/0; від 18.04.2007р. № 00007439/2, про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, які позивач просить скасувати.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

В своїх доводах позивач посилається на порушення відповідачем підпунктів 1.3. пункту 1, підпункту 2.1.1. –2.1.3., 2.1.5., 2.1.6., 2.2.3., 2.2.6., 2.2.11. пункту 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства: перевірка проведена вибірково, не вказаний період перевірки, без зазначення методу перевірки та всієї необхідної інформації.

Суд вважає доводи позивача такими, що не заслуговують на увагу виходячи з того, що відповідно приписів підпункту 1.3. пункту 1 та підпунктів 2.1.1.-.2.1.3., 2.1.5. - 2.1.6. пункту 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за результатами проведення невиїзної перевірки податковим органом складається акт, який стверджує факт проведення невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, який повинен відображати таку інформацію як місцезнаходження суб'єкта господарювання (місце розташування об'єкта власності, щодо якого проводиться перевірка), повне і скорочене найменування суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів, підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих актів, посади, назва структурного підрозділу, назва органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових осіб, що проводять перевірку, тип перевірки (невиїзна документальна, виїзна планова чи позапланова перевірка). Складені позивачем акти перевірки від 29.11.2006 року відповідають всім зазначеним вимогам вказаного вище нормативного акту.

Посилання позивача на порушення підпунктів 2.2.11. та 2.2.18 пункту 2 вказаного Порядку … стосовно не зазначення методу перевірки (суцільний, вибірковий) також є необґрунтованим, оскільки в актах зазначено податкову декларацію за відповідний період, її вхідний номер та дату, що свідчить про застосування вибіркового методу перевірки.

Помилковим є посилання позивача на порушення відповідачем підпункту 6.1.7. пункту 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних(фінансових санкцій органами державної податкової служби, оскільки затримка сплати узгоджених сум податкового зобов’язання здійснена по трьом податковим деклараціям, то й податкових повідомлень рішень надіслано також три.

Судом відхиляються доводи позивача стосовно відсутності повноважень у податкового органу з приводу зміни цільового призначення грошових коштів, перерахованих платником податку, оскільки пунктом 7.7. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Факт наявності податкового боргу по податковим деклараціям, вказаним в актах перевірки від 29.11.2006 року позивачем не оспорюється, отже зарахування перерахованих сум по поточним платежам в рахунок погашення податкового боргу є правомірним.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2007 року (т.1а.с.108-109) була призначена судово-економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

1. Чи своєчасно у відповідності з чинним податковим законодавством погашались зобов’язання по податковим деклараціям, зазначеним у актах перевірки від 29.11.2006 року №№ 74/39-000/05410263, 75/39-000/05410263, 76/39-000/05410263, 77/39-000/05410263(вразі порушення граничних строків погашення податкового боргу зазначити суми, сплачені з порушення строків і кількість днів прострочки по кожній сплаченій сумі).

2. Чи проводилось погашення поточних зобов’язань коштами згідно довідок ВАТ “Миколаївгаз” про суми податкових зобов’язань, нарахованих в результаті проведення розрахунків згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 року №664 (довідка № 06/2826, від 20.05.2006 року № 06/2827 ?

3. Чи було проведено в обліковій картці ВАТ “Миколаївгаз” (платіж № 14010100) нарахування та погашення пені за сумами, які надійшли внаслідок виконання статті 39 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”?

4. Який розмір штрафних санкцій за порушення граничних строків погашення податкового боргу по податковим деклараціям, зазначеним у актах перевірки від 29.11.2006 року №№ 74/39-000/05410263, 75/39-000/05410263, 76/39-000/05410263, 77/39-000/05410263?

У своєму висновку від 29.05.2008 року експерт зазначив про неможливість надати обґрунтовану відповідь на поставлені питання в зв’язку з відсутністю особових рахунків позивача (т.2 а.с.17-19). Позивачем заявлено клопотання про проведення додаткової експертизи з надання експерту особових рахунків. Суд відхилив клопотання позивача з тих підстав, що в судовому засіданні відповідач надав пояснення, що всі кошти, які перераховувались позивачем, відображені в податковому обліку (особових рахунках). Вказаний факт підтверджений позивачем. Суд вважає, що посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 року №664 та на статтю 39 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” як на підставу для погашення поточних податкових зобов’язань попередньо погашенню наявного податкового боргу є помилковим, оскільки відповідно до припису статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування і лише він встановлює механізм погашення зобов’язань.

Суд погоджується з доводами відповідачів стосовно донарахування штрафної санкції в сумі 258 104, 04 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 18.04.2007р. № 00007439/2, оскільки донарахування здійснено не з задекларованої суми зобов’язання, а з сплаченої: 30.06.2006 року перераховано 516 208, 08 грн., а 28.07.2008 року –601 367, 92 грн.

Факт затримки погашення узгодженого зобов’язання від 31 до 90 днів і більше по податковим деклараціям, вказаним в актах перевірки від 29.11.2006 року позивачем не заперечується , розрахунок штрафних санкцій не оспорюється.

Пунктом 17.1.7. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на вищезазначене, до позивача правомірно застосовані штрафні санкції за затримку погашення узгоджених податкових зобов’язань, підстави для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень відсутні. В задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 162-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Л.I.Васильєва