Постанова № 22285253, 29.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року місто Київ№ 2а-725/12/1070

14.40

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Ткаченко Н.С., Воловенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Югора ЛТД-Маркет»

доВасильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

проскасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Югора ЛТД-Маркет»з адміністративним позовом до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2011 року № 0002921510.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 23.02.2012 року.

23.02.2012 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 3017), в якому позивач на виконання ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року про залишення позовної заяви без руху надає оригінал документу про сплату судового збору.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2012 року.

21.03.2012 року розгляд справи у звязку з неявкою позивача відкладено на 27.03.2012 року.

В судовому засіданні представники відповідача надали суду письмові заперечення на адміністративний позов № 719/10/10-128 від 15.03.2012 року.

Також 27.03.2012 року відбулася заміна відповідача Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на належного відповідача Васильківську обєднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби у звязку із проведеною реорганізацією державних податкових інспекцій.

27.03.2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 29.03.2012 року з метою витребування додаткових доказів у позивача.

В призначений день та час в судове засідання зявилися представники відповідача.

Від представника позивача 29.03.2012 року до суду надійшло письмове клопотання (вхідний № 1393) про розгляд справи без участі уповноваженого представника з додатковими доказами по справі, а саме: розшифровка витрат та амортизації, які були враховані позивачем при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток та зазначені в деклараціях з податку на прибуток підприємства від 28.03.2012 року.

Представник позивача в наданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Югора ЛТД-Маркет»про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югора ЛТД-Маркет»є юридичною особою, ідентифікаційний номер 33079376.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2011 року Васильківською ОДПІ Київської області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 3803/1510/33079376 від 30.09.2011 року.

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, у звязку з чим платником завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 355641, 00 гривень.

На підставі Акту перевірки № 3803/1510/33079376 від 30.09.2011 року Васильківською ОДПІ Київської області винесено податкове повідомлення-рішення Форми «П»№ 0002921510 від 13.10.2011 року, згідно якого сума завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток складає 355641, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Форми «П»№ 0002921510 від 13.10.2011 року, оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги № 1 від 05.01.2012 року (вхідний № 536/6 від 10.01.2012 року).

Рішенням Державної податкової служби України № 1704/6/10-2415 від 26.01.2012 року розглянуто скаргу позивача та вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення Форми «П»№ 0002921510 від 13.10.2011 року та рішення ДПА у Київській області від 21.12.2011 року № 3406/10/25-017/334-1726, прийняте за розглядом скарги, а скаргу позивача без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Позивач зазначив, що оскільки абзацом 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України чітко передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Отже, вказана норма чітко передбачає включення до витрат II кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства. В абзаці ж третьому цього пункту мова йде виключно про порядок обрахунку в 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком, без встановлення якихось особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Тому, у декларацію за ІІ квартал 2011 року було віднесено всю суму збитків за результатами І кварталу 2011 року у сумі 996664, 00 гривень (рядок «06.6»).

Також слід зазначити, що позивачем під час судового розгляду справи були надані пояснення щодо економічної сутності збитків за 2009, 2010 та І квартал 2011 року та зазначені у деклараціях з податку на прибуток підприємства за ці періоди.

Відповідач щодо правильності формування витрат за попередні періоди не заперечував.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 355 641, 00 гривень та встановлення відповідальності відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 6 підрозділу 10 «Перехідних положень»Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідачем невірно зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 355 641, 00 гривень, а податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 року № 0002921510 прийняте з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

Так, згідно з декларацією з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року, обєкт оподаткування склав 996664, 00 гривень (рядок «08»), тобто мав відємне. Саме ці дані були перенесені позивачем в рядок «06.6»податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

В той же час, в акті перевірки відповідачем вказано те, що в декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року позивачем були вказані інші дані щодо відємного значення обєкта оподаткування, а саме 641023, 00 гривень.

Таким чином, висновки відповідача не ґрунтуються на даних, зазначених у податковій декларації.

Вищевказані твердження відповідача суперечать нормам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 року при врахуванні відємного значення обєкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 6.1 якої, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року відємне значення обєкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат І кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку обєкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

З матеріалів справи встановлено, що у рядку «08»податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року позивачем задеклароване відємне значення обєкту оподаткування, та у рядку «04.9» зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 355 641, 00 гривень, яке увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР.

Відповідач не заперечував проти правильності формування податкової декларації позивача за І квартал 2011 року та правомірності формування відємного значення обєкту оподаткування І кварталу 2011 року.

В той же час відповідач заперечував правомірність врахування того самого відємного значення при формуванні податкової декларації за ІІ квартал 2011 року. Таким чином, на думку податкового органу, значення обєкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року, що зазначається у декларації за ІІ квартал 2011 року (рядок «06.6»), має відрізнятися від того самого значення, що міститься у декларації за І квартал 2011 року (рядок «08»).

Такі твердження податкового органу суперечать нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Порядок урахування відємного значення обєкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, що зазначалося вище.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми відємного значення обєкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році відємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування, мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Також слід зазначити, що наказ ДПА України № 114 від 28.02.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачав в рядку «06.6»податкової декларації саме відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка «07»податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року). А таке відємне значення за І квартал поточного податкового року згідно з наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на момент формування результатів за І квартал 2011 року, відображалося в рядку «08»податкової декларації, і включало, в свою чергу, показники рядка «04.9»- відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат І кварталу 2011 року відємного значення обєкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення відємного значення обєкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати ІІ кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6»податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок «04»позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок «06.6») у сумі 996 664, 00 гривень, що відповідає даним рядка «08»декларації за І квартал 2011 року (обєкт оподаткування), як це і передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заповнено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було, та як наслідок, прийняття податкового повідомлення-рішення на суму 355 641, 00 гривень вважається протиправним.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Васильківська ОДПІ Київської області, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, висновки викладені в акті перевірки призводять до звуження прав платника податку на прибуток, відтак податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та обєктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 157, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 13.10.2011 року № 0002921510.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Югора ЛТД-Маркет» судові витрати з Державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області грошові кошти в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 березня 2012 р.