Постанова № 22284881, 22.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року 2а-846/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Квік Степ»до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 Приватне підприємство «Квік Степ»(далі позивач, Підприємство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2012 №0003681510 та від 21.12.2012 №0003901510/0.

06.03.2012 усною ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача - Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на Васильківську обєднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби (далі відповідач, Податковий орган).

Позовні вимоги Товариства обґрунтовані тим, що позивач вважає правомірним включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми відємного значення результату розрахунку за підсумками першого кварталу 2011 року (- 1618719,00 грн.), яку отримано в результаті врахування відємного значення обєкту оподаткування, що виникло до 01.01.2011, в розмірі 1686094,00 грн.

В той же час, позивач зазначає, що відповідачем неправильно застосовано положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України, тоді як згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, позивач просить звернути увагу на те, що Податковим органом не заперечується правильність віднесення до складу відємного значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року суми збитків попередніх звітних періодів у розмірі 1686094,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд у позові відмовити, оскільки у звязку із набранням з 01.04.2011 чинності розділу III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94 - ВР (далі Закон №334/97-ВР) до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

На підставі викладеного відповідач вважає прийняті ним податкові повідомлення-рішення від 15.12.2012 №0003681510 та від 21.12.2012 №0003901510/0 - обґрунтованими, законними.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство «Квік Степ»зареєстроване як субєкт підприємництва від 12.07.2001, код ЄДРПОУ 31564786, взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 17.07.2011 за №2215, перебуває на обліку у Васильківській ОДПІ ДПС з 24.01.2008.

Відповідачем на підставі п. 1 та п. 3 ст.10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями, п. п 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, п. 76.1 ст.76 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за II квартал 2011 року Підприємства, за наслідками якої складено акт від 01.12.2011 №4592/1510/31564786 (далі Акт від 01.12.2011).

Даною перевіркою встановлено та в акті від 01.12.2011 зафіксовано, що згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (вх. №9005695645 від 03.08.2011) Підприємством за ІІ квартал 2011 року задекларовано витрати в розмірі 72576,00 грн., до складу яких включено суму відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 69106,00 грн.

Також, даною перевіркою встановлено, що відповідно до уточнюючої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (вх. № 9005596110 від 01.08.2011) Підприємством задекларовано за І квартал 2011 року валові доходи в розмірі 70923,00 грн., валові витрати 1689642,00 грн. При цьому до складу валових витрат включено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 1686094,00 грн. Податковим органом визначено, що фактичні валові витрати І кварталу 2011 року без врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року склали 3548,00 грн. Таким чином, об'єкт оподаткування саме за І квартал 2011 року без врахування суми від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року має позитивне значення та складає 67375,00 грн. (70923,00 грн. 3548,00 грн.).

На підставі викладеного та враховуючи те, що позивач за І квартал 2011 року мав позитивне значення обєкта оподаткування, без врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, в сумі 67375,00 грн., відповідач дійшов висновку, що віднесення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року відємного значення обєкту оподаткування за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року в розмірі 69106,00 грн. є неправомірним. Таким чином, вважаючи, що Підприємством порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, Податковий орган встановив завищення Підприємством за ІІ квартал 2011 року витрат на суму 69106,00 грн. та заниження податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на 15894,00 грн. за ставкою податку 23%.

Не погоджуючись із висновками акту камеральної перевірки від 01.12.2011, позивач направив Податковому органу заперечення на вказаний акт від 08.12.2011, за результатами розгляду якого відповідач висновком про результати розгляду заперечень до акту від 13.12.2011 №3684/10/15-164 залишив висновки, сформовані за результатами перевірки, без змін, а заперечення платника податків - без задоволення.

За результатами проведеної камеральної перевірки та на підставі акту від 01.12.2011 №4592/1510/31564786 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 15.12.2011 №0003681510, яким Підприємству збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 15894,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем на підставі п. 1 та п. 3 ст.10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями, п. п 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, п. 76.1 ст.76 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка уточнюючої податкової звітності з податку на прибуток за II квартал 2011 року Підприємства, за наслідками якої складено акт від 08.12.2011 №4683/1510/31564786 (далі Акт від 08.12.2011).

В ході вказаної перевірки Податковим органом встановлено, що згідно з уточнюючою податковою декларацією за податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 (вх. №9010529679 від 09.11.2011) Підприємство за ІІ квартал 2011 року відобразило витрати в загальному розмірі 1622189,00 грн. До складу інших витрат віднесено суму відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 1618719,00 грн., який отримано в результаті врахування відємного значення обєкту оподаткування, що виникло до 01.01.2011, в розмірі 1686094,00 грн.

Так, Податковий орган вважає, що в порушення вимог п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України Підприємством невірно визначено обєкт оподаткування за ІІ квартал 2011 року, а саме: при здійсненні розрахунку обєкта оподаткування другого кварталу 2011 року у складі витрат звітного періоду враховано відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року (рядок 06.6 декларації) в розмірі 1618719,00 грн., тоді як відповідно до поданої уточнюючої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року обєкт оподаткування склав 67375,00 грн. за результатами діяльності позивача у І кварталі 2011 року без врахування відємного значення обєкту оподаткування, що виник до 01.01.2011.

Таким чином, відповідач вважає, що в результаті вказаного порушення Підприємством неправомірно завищено витрати, які враховуються при визначені обєкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року на суму 1618719,00 грн. Враховуючи, що за результатами діяльності позивача у ІІ кварталі 2011 року отримано доходи у сумі 72576,00 грн. та витрати у розмірі 3470,00 грн., Податковий орган дійшов висновку, що позивач необгрунтовано визначив обєкт оподаткування за ІІ квартал 2011 року у розмірі «- 1549613,00».

Не погоджуючись із висновками акту камеральної перевірки від 08.12.2011 №4683/1510/31564786, позивач направив Податковому органу заперечення на вказаний акт від 13.12.2011 за №13/12-1, за результатами розгляду якого відповідач висновком про результати розгляду заперечень до акту від 08.12.2011 №4683/1510/31564786 залишив висновки, сформовані за результатами перевірки, без змін, а заперечення платника податків - без задоволення.

За результатами проведеної камеральної перевірки та на підставі акту від 08.12.2011 №4683/1510/31564786 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 21.12.2011 №0003901510/0, яким Підприємству зменшено суму відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1549 613,00 грн.

Відповідно до пояснень представника позивача, які представниками відповідача не заперечуються, судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року Підприємством відображено в рядку 04.9 декларації (відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року) суму 1686094,00 грн.

Вказана сума збитків Підприємства, яка сформована до 01.01.2011, в основному складається із непогашених доходом витрат позивача за 2008 рік, оскільки у вказаному періоді Підприємство розпочало діяльність з будівництва багатоповерхового житлового будинку (затрати на розроблення проектно-кошторисної документації, придбання будівельних матеріалів тощо). На підтвердження правомірності формування відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за попередні звітні періоди позивачем суду надано копію акту від 21.05.2009 №1590/23-112/31564786 «Про результати планової невиїзної перевірки ПП «Квік Степ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2008». Із пункту 3.1.4 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток»вказаного акту вбачається, що Підприємством за 2008 рік задекларовано відємний обєкт оподаткування з податку на прибуток в сумі 1889075,00 грн. В той же час, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 не встановлено його заниження або завищення.

Таким чином, відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року збитки в сумі 1686094,00 грн. складаються з суми валових витрат, повязаних з господарською діяльністю Товариства у попередніх звітних періодах.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач не заперечує правомірність та обґрунтованість віднесення Товариством до складу валових витрат за перший квартал 2011 року кошти в сумі 1686094,00 грн., тобто розмір збитків за результатами діяльності позивача до 01.01.2011. В той же час, представниками відповідача у судовому засіданні визнано, що спір між позивачем та Податковим органом полягає лише щодо застосування приписів Податкового кодексу України стосовно включення до складу обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року відємного значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року в розмірі 1618719,00 грн., розрахованого з урахуванням збитків, утворених до 01.01.2011 у розмірі 1686094,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даній справі предметом доказування є правомірність включення позивачем до суми обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року відємного значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року в розмірі 1618719,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР) та Податковим кодексом України.

Згідно з статтею 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року відємного значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року в розмірі 1618719,00 грн. суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 при врахуванні відємного значення обєкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону №334/94-ВР, згідно з пунктом 6.1 якої встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року відємне значення обєкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат першого кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку обєкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до складу валових витрат підприємства за перший квартал 2011 року віднесено збитки за результатами діяльності у попередніх звітних періодах (2008-2010 роки) у загальній сумі 1686 094,00 грн.

Як зазначалось вище, Податковий орган проти правильності віднесення вказаних коштів до валових витрат за перший квартал 2011 року та правомірності формування відємного значення обєкту оподаткування першого кварталу 2011 року в сумі 1618719,00 не заперечує.

В той же час, відповідач заперечує проти включення до складу валових витрат за другий квартал 2011 року підприємства збитків, які виникли до 01.01.2011, зазначаючи, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року повинно включатися виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане Підприємством за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року. Оскільки за результатами діяльності виключно І кварталу 2011 року позивачем отримано позитивне значення обєкту оподаткування в сумі 67375,00 грн. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року та попередніх років, то до ІІ кварталу з І кварталу 2011 року жодні витрати не переносяться. Отже, до складу витрат за ІІ квартал 2011 року позивач не мав права включати відємне значення обєкту оподаткування, отримане за результатами розрахунку у І кварталі 2011 року в сумі 1618719,00 грн.

Суд вважає, що такі твердження Податкового органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

У періоді до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України щодо оподаткування прибутку підприємств не діяли, а діяв Закон № 334/94-ВР.

Таким чином, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування, керувався положеннями саме вказаного Закону та правомірно включив кошти в сумі 1686 094,00 грн. до складу відємного значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»ПК України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми відємного значення обєкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році відємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат першого кварталу 2011 року відємного значення обєкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення відємного значення обєкта оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати другого кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6» податкової декларації з податку на прибуток.

Отже, враховуючи викладені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем до витрат підприємства за другий квартал 2011 року правомірно включено розраховане відємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року у сумі 1618719,00 грн., яке отримано з урахуванням збитків, утворених до 01.01.2011 у розмірі 1686094,00 грн., оскільки вказана сума є саме результатом розрахунку обєкта оподаткування відповідно до викладених вище правових норм, а не результатом, як зазначає відповідач, господарської діяльності Підприємства за перший квартал 2011 року.

Таким чином, суд звертає увагу на невірне тлумачення відповідачем положень частини 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Крім того, згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою таприпускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи, що відповідачем неправомірно зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток Підприємства на 1549 613,00 грн. та збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 15894,00 грн., суд дійшов висновку про необґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суду не доведена; наявність фактів порушення позивачем податкового законодавства щодо віднесення до валових витрат підприємства у ІІ кварталі 2011 року коштів у сумі 1618 719,00 грн. не доведена, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 15 грудня 2011 року №0003681510.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 21 грудня 2011 року №0003901510/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Квік Степ» (код ЄДРПОУ 31564786) судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 березня 2012 р.