Постанова № 22283941, 21.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 року 2а-6204/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Старової Н.Е.,

при секретарі судового засідання Пшику Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості Київської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Білоцерківський МРЦЗ звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 незаконно одержаної допомоги по безробіттю в сумі 10239,89 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.12.2008 відповідача було зареєстровано як особу, що шукає роботу, 22.12.2008 надано статус безробітного та встановлено допомогу по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно п.п. є п. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 6 п.п. 1.3.4 ст. 22 та п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року №307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України відповідачу, на підставі поданих нею відомостей та документів, призначено допомогу по безробіттю.

Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яке здійснювалось відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було встановлено, що з 05.10.2004 по 11.08.2009 відповідач відносився до зайнятого населення, оскільки був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Отже, в період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач відносився до зайнятого населення, а тому відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»не мав права перебувати на обліку, як безробітній та отримувати допомогу по безробіттю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, стверджував, що відповідач не відносився до зайнятого населення, оскільки постановою Господарського суду Київської області від 30.09.2008 підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було припинено, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як особу, що шукає роботу відповідача було зареєстровано в Білоцерківському МРЦЗ 15.12.2008.

Відповідач звернувся до позивача із заявою від 22.12.2008 про вирішення питання щодо працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Білоцерківським МРЦЗ 22.12.2008 відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Васильківським міськрайонним центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття», за наслідками якого було складено Акт від 16.11.2011 № 111116/1.

В ході розслідування встановлено, що відповідачем на день надання статусу безробітного та в період перебування на обліку не припинено підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання матеріальних виплат, оскільки як безробітна відповідач перебувала на обліку з 22.12.2008 по 30.07.2009 та з 05.10.2004 по 11.08.2009 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, отже відносився до зайнятого населення.

Судом встановлено та підтверджено представниками сторін, що за період перебування на обліку відповідачем отримано допомогу по безробіттю в сумі 3274,27 грн. та відшкодування ПФ України витрат повязаних з достроковим виходом на пенсію в розмірі 6965,65 грн.

Щодо доводів представника відповідача та про те, що відповідач не відносився до зайнятого населення в період перебування на обліку в органах Центру зайнятості, оскільки постановою Господарського суду Київської області від 30.09.2008 підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було припинено, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі, зокрема постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно частини 3 цієї ж статті Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З наявної в матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.11.2011 № 11684218 ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 05.10.2004. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця була проведена 11.08.2009.

Із зазначеного слідує, що на момент реєстрації у державній службі зайнятості, отримання статуту безробітного та допомоги по безробіттю відповідач мав статус фізичної особи-підприємця, а отже належав до категорії зайнятого населення.

Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Мінпраці від 13.02.2009 року № 60/62, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що допомога по безробіттю у сумі 3274,27 грн. та відшкодування ПФ України витрат повязаних з достроковим виходом на пенсію в розмірі 6965,65 грн. була виплачені у період коли відповідач належав до зайнятого населення, під час одержання допомоги по безробіттю відповідачем не подано відомості про обставини, які впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, добровільно виплачені кошти по безробіттю відповідач не повертає, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості Київської області задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 (09161, АДРЕСА_1) на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості Київської області (09117, вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Біла Церква, Київська обл. ідентифікаційний код 22199887) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 10 239 (десять тисяч двісті тридцять девять) грн. 89 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Старова Н.Е.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 лютого 2012 р..