Постанова № 22282878, 23.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 року (15 год. 30 хв.)                               Справа № 0870/2636/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання: Бобер І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, вул. Леппіка, 34, м. Запоріжжя, 69063

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Сіті», вул. Козача, 5, м. Запоріжжя, 69095

щодо: стягнення коштів за податковим боргом.

          21.03.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі – заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Сіті» (далі – підприємство), в якому заявник просить стягнути з рахунків підприємства у банках, які його обслуговують, податковий боргу з податку на додану вартість у сумі 173753,88 грн.

Заявник обґрунтував вимоги тим, що підприємство станом на 21.03.2012 має податковий борг перед бюджетом у сумі 173753,88 грн., який виник внаслідок: нарахування підприємству на підставі податкового повідомлення – рішення від 19.12.2011 №0005221600 податкового зобов’язання з цього податку в сумі – 4826,25 грн.; самостійного визначення підприємством в декларації з податку на додану вартість від 20.01.2012 № 64644 та своєчасно не сплаченого зобов’язання з цього податку в сумі – 154570,00 грн.; уточнюючого розрахунку №46 від 18.01.2012, яким підприємством самостійно визначено зобов’язання з цього податку в сумі – 1191,00 грн. та штраф, самостійно нарахований підприємством, у сумі – 36,00 грн.; уточнюючого розрахунку №49 від 18.01.2012, яким підприємством самостійно визначено зобов’язання з цього податку в сумі – 1557,00 грн. та штраф, самостійно нарахований підприємством, у сумі – 47,00 грн.; уточнюючого розрахунку №50 від 18.01.2012, яким підприємством самостійно визначено зобов’язання з цього податку в сумі – 12678,00 грн. та штраф, самостійно нарахований підприємством, у сумі – 380,00 грн.

Ухвалою від 21.03.2012 було відкрите провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 22.03.2012.

          У судове засідання за клопотанням представника підприємства відкладалось на 23.03.2012.

У судове засідання представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

23.03.2012 до суду надійшло клопотання заявника про розгляд справи за відсутності його представника, подання підтримує в повному обсязі.

          Згідно з ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

          За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних матеріалів.

          Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

          Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 23.01.2007 підприємство зареєстроване в якості юридичної особи.

          19.12.2011 заявником, на підставі акту про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17.11.2011 №373/16/34869494, було прийняте податкове повідомлення – рішення №0005221600, яким підприємству визначене податкове зобов’язання з цього податку в сумі 4826,25 грн., в тому числі за основним платежем – 3861,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 965,25 грн. Зазначене податкове повідомлення – рішення надсилалось на адресу підприємства, проте повернулось заявнику із позначкою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

          20.01.2012 підприємство подало заявнику податкову декларацію з податку на додану вартість, яка була зареєстрована заявником за № 64644. В зазначеній декларації підприємство визначило суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 154570,00 грн.

          18.01.2012 підприємство подало заявнику уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок: №46, яким підприємством самостійно додатково визначено зобов’язання з цього податку за листопад 2011 року в сумі – 1191,00 грн. та самостійно нарахований штраф у сумі – 36,00 грн.; №49, яким підприємством самостійно додатково визначено зобов’язання з цього податку за жовтень 2011 року в сумі – 1557,00 грн. та самостійно нарахований штраф у сумі – 47,00 грн.; №50, яким підприємством самостійно додатково визначено зобов’язання з цього податку за вересень 2011 року в сумі – 12678,00 грн. та штраф, самостійно нарахований підприємством, у сумі – 380,00 грн.

          Згідно даних облікової картки підприємства, станом на 05.01.2012 за підприємством рахувалась переплата у розмірі 1815,00 грн., тому у зв’язку з несплатою податкового зобов’язання з податку на додану вартість станом на 30.01.2012 борг підприємства становить 173470,25 грн.

          Крім того, через несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість підприємству нарахована пеня, яка станом на 30.01.2012 становила 283,63 грн.

          Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

          В матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 10.01.2012 № 22, яка направлялась відповідачу 20.01.2012.

Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого подання, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 10.01.2012 № 22 відкликаною, крім того, наданою заявником обліковою карткою підприємства підтверджується, що податковий борг підприємства з податку на додану вартість повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника від 10.01.2012 № 22 є чинною.

За вимогами ч. 2 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, судом встановлено, що обставини, які зумовили звернення заявника до суду із цим поданням виникли з 0 год. 00 хв. 21.03.2012, відтак, заявник звернувся з поданням до адміністративного суду у межах 24 годин з моменту виникнення обставин, що зумовлювали звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу.

          Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнав подання таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - задовольнити.

          Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Сіті» (код ЄДРПОУ 34869494, юридична адреса: вул. Козача, 5, м. Запоріжжя, 69095), у банках, які обслуговують цього платника податків, податковий боргом з податку на додану вартість в сумі 173753,88 грн. (сто сімдесят три тисячі сімсот п’ятдесят три гривні 88 коп.) на розрахунковий рахунок 31112029700003, код платежу 14010100, отримувач – Державний бюджет Жовтневого району, ЄДРПОУ 38025440, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                         Р.В. Кисіль